Рішення № 93848399, 17.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа № 580/590/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Громової В.В.,

представника позивача Пилипенка Р.Б. - за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство “Черкасиавтотранс” (далі — позивач, ПрАТ “Черкасиавтотранс”) з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області (далі — відповідач, ГУ ДСНС України у Миколаївській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо організації та проведення 05.09.2019 планової перевірки приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання та оформлення акта планової перевірки приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” від 05.09.2019 №201 з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також акта позапланової перевірки позивача від 23.01.2020 №40 щодо порушення приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення з 04.09.2019 по 05.09.2019 планової перевірки, за наслідками якої складено акт №201 від 05.09.2019, оскільки вказана перевірка не внесена до річного плану, позивачем не отримано повідомлення про проведення планової перевірки, а складений акт не вручено належним чином керівнику ПрАТ «Черкасиелектротранс». Крім того, позивач вказує, що 01.03.2019 планова перевірка вже проводилась відповідачем. Щодо акта позапланової перевірки №40 від 23.01.2020 позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку без відома керівника позивача, а зафіксовані в акті порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не підтверджені засобами фото- та відеофіксації і на даний час відсутні.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 10.03.2020 подав до суду відзив, в якому зазначив, що проведення позапланової перевірки здійснено на підставі наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 20.08.2020 №447, посвідчення на проведення перевірки від 30.08.2019 №16 та доручення Прем`єр-Міністра України від 17.08.2019 №27938/1-19. Відповідач вказує, що підкреслення у акті від 05.09.2019 №210 слова «планова» та відмітка про відеофіксацію є помилковими. Зазначає, що на момент вручення акту перевірки №201 директор бази відпочинку була відсутня, а тому вказаний акт направлено на адресу ПрАТ «Черкасиелектротранс» рекомендованим листом. Відповідач вважає даний адміністративний позов зловживанням позивачем процесуальними правами, оскільки у справі №580/3381/19 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до ПрАТ «Черкасиелектротранс» встановлено факт визнання відповідачем наявності порушень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 01.10.2020.

Ухвалою суду від 01.10.2020 відкладено розгляд адміністративної справи № 580/590/20 та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 15.10.2020.

15.10.2020 розгляд адміністративної справи № 580/590/20 не відбувся, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Кульчицького С.О. на лікарняному, судове засідання призначено на 09 год. 00 хв. 17.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву від 16.11.2020, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

На балансі ПрАТ “Черкасиелектротранс” перебуває база відпочинку “Черкаси”, яка розташована за адресою: вул. Морська, 18, с. Морське, Березанського район, Миколаївська область.

Наказом ГУ ДСНС України у Миколаївській області «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» від 20.08.2020 №447 передбачено здійснення позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки об`єктів відповідно до додатку. У додатку до вищевказаного наказу об`єктом перевірки зазначено ПрАТ “Черкасиелектротранс”.

30.08.2020 відповідачем видано посвідчення № 16 на проведення позапланової перевірки ПрАТ “Черкасиавтотранс” за адресою: вул. Морська, 18, с. Морське, Березанського район, Миколаївська область.

05.09.2019 посадовою особою відповідача проведено захід державного нагляду (контролю) та складено акт №201, яким зафіксовано ряд порушень, а саме:

- для кожного приміщення об`єкта не розроблено, не затверджено керівником об`єкта та не вивішено на видних місцях інструкції про заходи пожежної безпеки (порушено п. 4 розділу II ППБУ, відповідно до якого, Для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки);

- у спальному корпусі не відкореговано плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено п. 5 розділу II ППБУ, відповідно до якого, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі);

- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Працівники охорони не мають списку посадових осіб об`єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів (порушено п. 10 розділу II ППБУ, відповідно до якого, для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі);

- на базі відпочинку не встановлено порядок (систему) оповіщення людей про пожежу (порушено п. 1.11 розділу III ППБУ, відповідно до якого, на території сільських населених пунктів, котеджних містечок, дачних і садових товариств у місцях, які визначаються органами місцевого самоврядування, повинні бути встановлені пристрої Для подавання звукових сигналів з метою оповіщення людей на випадок пожежі і має бути запас води для пожежогасіння);

- не проведено розрахунки категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій "Риміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (порушено п. 2.9 розділу III ППБУ, відповідно до якого, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні);

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (порушено п. 16 розділу II ППБУ, відповідно до якого, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);

- територія та приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їхня кількість, а також місця розташування повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT), (порушено п. 8 розділу II ППБУ, відповідно до якого, територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT);

- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-7-2016, а саме: не влаштовані протипожежні двері в приміщенні електрощитової (порушено п. 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню);

- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-7-2016, а саме: вихід на дах спального корпусу не відокремлено сертифікованими протипожежними дверима (порушено п. 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого, Під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню);

- біля місця розташування пожежних водойм не встановлений покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеним на нього літерним індексом ПВ, цифровим значенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми (порушено п. 2.1 розділу V ППБУ, відповідно до якого, біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми);

- не проведено заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок (порушено п. 1.20 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають провидитеся 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені 1 ГІН);

- в приміщенні їдальні допускається експлуатація пошкодженої розетки (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами);

- в приміщеннях їдальні допускається підвішування світильників з лампами розжарювання безпосередньо на струмопровідні проводи (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- в приміщенні спального корпусу, їдальні допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів);

- в приміщенні їдальні допускається експлуатація тимчасових ділянок електромережі (порушено п. 1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні їдальні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з`єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні житлового корпусу, не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з`єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

- корпус для відпочиваючих та територія бази відпочинку не обладнано пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено п. 1. 21 розділу IV І1Ї1БУ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.»);

- з кожного поверху спального корпусу не забезпечено вільний доступ до зовнішніх сходів, призначених для евакуації людей (порушено п. 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого, забороняється захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків);

- шляхи евакуації спального корпусу, їдальні не забезпечені світловими покажчиками «Вихід», відповідно до вимог ДБН В. 1.1.-7-2016 (порушено п. 2.32 розділу III ППБУ, відповідно до якого, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу);

- сходову клітину спального корпусу бази відпочинку не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2016 (порушено п. 2.31 розділу III ППБУ, відповідно до якого, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей);

- евакуаційні виходи з спального корпусу та їдальні не позначені світловими покажчиками з написами «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до автономного джерела живлення (порушено п. 2.32 розділу III ППБУ, відповідно до якого, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу);

- підвальне приміщення, де розташована електрощитова, використовується не за призначенням, допускається засмічування та захаращування його сторонніми предметами (порушено п. 2.12 розділу III ППБУ, відповідно до якого, забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами);

- комплект засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті не укомплектовано: вогнегасники -3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2*2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи - 2 шт., сокири — 2 шт (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак 1 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);

- приміщення спального корпусу та їдальні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками марки ВП-5, у кількості - 11 шт.) (порушено п 3.6 розділу V ППБУ, відповідно до якого, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку та п. 3.8 розділу V ППБУ, відповідно до якого, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок);

- приміщення спального корпусу, їдальні не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

- не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій покрівлі будинку охорони (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);

- черговий персонал спального корпусу не забезпечено індивідуальними засобами захисту органів дихання для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (порушено п. 2 ст. 20 КЦЗ № 5403-УІ, відповідно до якого, завдання і обов`язки суб`єктів господарювання належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту).

Акт від 05.09.2019 №201 містить помітку про тип заходу державного нагляду (контролю) – плановий.

05.09.2019 Корабельним РВ у м. Миколаїв ГУ ДСНС у Миколаївській області складено припис №117 про виявлені в ході позапланової перевірки недоліки та зауваження відносно функціювання об`єкту перевірки.

04.01.2020 позивач звернувся до відповідача листом № 1-01 щодо проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 05.09.2019 №117.

На підставі вказаного листа, відповідачем видано наказ від 17.07.2020 №19 та посвідчення від 22.01.2020 №40 на проведення позапланової перевірки позивача .

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) відповідачем складено акт від 23.01.2020 №40, яким встановлено факт наявності порушень вимог законодавства та міститься відмітка директора бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» В.В. Соломикіної про відсутність зауважень.

Акт перевірки отримано 23.01.2020 директором бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» В.В. Соломикіною.

Вважаючи проведену 05.09.2019 планову перевірку та акти від 05.09.2019 №201 та від 23.01.2020 №40 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі — КЦЗ України).

Відповідно до статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно частин 1-3 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону №877-V).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частина четверта статті 7 Закону №877-V).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п`ята статті 7 Закону №877-V).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

У той же час, абзацом першим частини 4 статті 5 Закону №877-V визначено що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Судом встановлено, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 №27938/1-19 щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення, відповідачем видано наказ від 20.08.2019 №447 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», у додатку до якого визначено, зокрема, суб`єкт господарювання - Приватне акціонерне товариство “Черкасиавтотранс”, місцезнаходження (адреса) об`єкту перевірки – 57453, Миколаївська обл., Березанський р-н., с. Морське, вул. Морська, 18 (а.с 126). Крім того, відповідачем видано посвідчення від 30.08.2019 №16 про проведення позапланової перервірки Приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” (а.с. 119).

Доказів оскарження наказу відповідача від 20.08.2019 №447 позивачем до суду не надано та не названо.

Таким чином, у період з 04.09.2019 по 05.09.2019 відповідачем проведено позапланову перевірку позивача за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та за наявності визначених законом підстав. Про проведення саме «позапланової» перевірки було відомо директору бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом про вручення посвідчення від 30.08.2019 №16. Крім того, зі змісту наявного у матеріалах справи листа Приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” від 04.01.2020 №1-01 вбачається, що позивач визнає, що відповідачем «здійснено позапланову перевірку додержання виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки», за наслідками якої складено акт від 05.09.2019 №201, тому суд висновує про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо організації та проведення 05.09.2019 перевірки та складання і оформлення акта від 05.09.2019 №201.

Щодо посилань позивача стосовно порушень відповідачем підстав та порядку проведення перевірки варто зазначити, що ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо зокрема:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Отже, у разі якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення перевірки, то відповідно мав право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення такої перевірки, проте таким правом позивач не скористався.

У свою чергу, допуск посадової особи відповідача проведення перевірки нівелює допущені процедурні порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 826/1205/16 та у постанові від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Суд розцінює критично посилання позивача на неналежне вручення акту від 05.09.2019 №201, оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази направлення вказаного акта поштовим зв`язком, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» та відстеженням поштового відправлення (а.с. 127, 128).

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо складання та оформлення акта позапланової перевірки позивача від 23.01.2020 №40, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що 04.01.2020 позивач звернувся до відповідача листом № 1-01, у якому просив вирішити питання щодо проведення посадовими особами відповідача позапланової перевірки факту виконання позивачем припису від 05.09.2019 №117 про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі вказаного листа, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідачем видано наказ від 17.07.2020 №19 та посвідчення від 22.01.2020 №40 на проведення позапланової перевірки позивача.

Доказів оскарження наказу відповідача від 17.07.2020 №19 позивачем до суду не надано та не названо.

Посвідчення від 22.01.2020 №40 вручено 22.01.2020 директору бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» Соломикіній В.В., що підтверджується її підписом (а.с. 124).

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) відповідачем складено акт від 23.01.2020 №40, яким встановлено факт наявності порушень вимог законодавства та міститься відмітка директора бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» В.В. Соломикіної про відсутність зауважень до проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки.

Акт перевірки отримано 23.01.2020 директором бази відпочинку «Черкаси» ПрАТ «Черкасиелектротранс» Соломикіною В.В.

Отже, за вказаних обставин, суд висновує про правомірність складання та оформлення акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 23.01.2020 №40 щодо дотримання ПрАТ «Черкасиелектротранс» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до части 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином на підставі викладеного вище, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Черкасиавтотранс” до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області про визнання протиправними дій — відмовити повністю.

Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.12.2020.

Суддя С.О. Кульчицький