
Справа № 560/5786/20
РІШЕННЯ
іменем України
28 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Скіпченське" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної /РК в єдиному реєстрі податкової накладної № 1895629/39809670 від 03.09.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 28.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання вчинити дії.
- зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості, щодо реєстрації податкової накладної Фермерського господарства “Скіпченське” датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме: податкову накладну №48 від 28.07.2020р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог чинного законодавства Фермерське господарство «Скіпченське» було подано пояснення по податковій накладній та надано скановані копії первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, проте з невідомих причин не всі документи були прийняті до уваги податковим органом під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Ухвалою суду від 20.10.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ГУ ДПС у Хмельницькій області подано відзив на позов, згідно якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Вказує, що контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Таким чином, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено всю необхідну та передбачену законодавством інформацію.
Наданий позивачем пакет документів до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №48 від 28.07.2020 не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 03.09.2020 №1895629/39809670 про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 28.07.2020.
Також ГУ ДПС у Хмельницькій області подано заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, згідно якого просить відмовити у їх стягненні. Вказує, що у розрахунку витрат зазначено ряд передчасних витрат, які ще не понесені, не є виправданими та невідомо, чи матимуть місце під час розгляду справи. Справа про оскарження рішень про реєстрацію податкових накладних є справою незначної складності та є велика кількість рішень судів з таких справ. Витрати на правову допомогу, вказані в розрахунку, значно завищені, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства ФГ «Скіпченське» було подано пояснення по податковій накладній та надано скановані копії первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, проте з невідомих причин не всі документи були прийняті до уваги податковим органом під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ФГ «Скіпченське» 27.07.2020 було підписано договір поставки пшениці з ТОВ «Кернел-Трейд» №ВІН21-01948.
Відповідно до п. 2.6 договору при поставці товару постачальник забезпечує надання покупцю, зокрема:
- оригіналу видаткової накладної (виписується датою поставки товару на підставі тристороннього акту приймання передачі товару, оформленого постачальником, покупцем та зерновим складом);
- складського документа, оформленого на ім`я покупця;
- оригіналу тристороннього акту приймання передачі товару;
- копію свідоцтва платника ПДВ або копію витягу з реєстру власників ПДВ.
Так, згідно договору поставки, видаткової накладної №ВА0-000014 від 28.07.2020, складської квитанції на зерно №89 від 28.07.2020 та тристороннього акту приймання-передачі №50 від 28.07.2020 (перша подія), фермерським господарством «Скіпченське» було передано ТМЦ замовнику на загальну суму 1 121 950,26 грн. (у т.ч. ПДВ 186 991,71 грн.).
Позивачем виписана податкова накладна №48 від 28.07.2020 на загальну суму 1 121 950,26 грн., яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак позивачем отримано квитанцію від 31.07.2020 із наступним змістом: "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.07.2020 №48 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Контролюючим органом підтверджується, що позивачем було подано 01.09.2020 повідомлення № 1 про подання пояснень, та скановані копії наступних документів:
- договір поставки №ВІН21-01948 від 27.07.2020;
- договір складського зберігання від 21.07.2020;
- Договір оренди комбайну. Акт приймання передачі від 23.07.2020 р.
- Договір про надання послуг від 22.07.2020 з перевезення вантажу власним автотранспортом.
- Пояснення №52 від 14.08.2020;
- Наказ №5 від 21.10.2016 про призначення голови ФГ «Скіпченське»; Рішення №2 від 21.10.2016;
- Витяг з реєстру платників ПДВ - ФГ «Скіпченське»;
- Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарського товаровиробника ФГ «Скіпченське»;
- Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ «Скіпченське»;
- Відомості з ЄДРПОУ - ФГ «Скіпченське»;
- Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФГ «Скіпченське»;
- Статут ФГ «Скіпченське».
- Оборотно сальдова відомість по рах. 10 по рах. 27.
- Звіт 37 СГ станом на 01.09.2020р. пшениця 120 га зібрано 7517,4 ц (751т), 62ц з 1 га.
- ПН №48 від 28.07.2020 р.
- Рахунок від 28.07.20 р. одержувач ТОВ Кернел Трейд пшениця 198,505 шт. на суму 1 121 950,26 грн.
- ВН №ВАО-000014 від 28.07.20, одержувач ТОВ Кернел Трейд пшениця 19850500 шт. на суму 1 121 950,26 грн.
- ТТН№2, №3 від 23.07.20, №4, №5 від 24.07.20, № 6 №7 від 25.07.20;
- Реєстр ТТН на прийняте зерно і насіння;
- Оборотно сальдова відомість по рах. 361 за липень 2020 року з ТОВ Кернел Трейд.
- Картка аналізу зерна;
- Акти списання;
- Акт про використання мінеральних, органічних добрив за лютий 2020 р.
- Подорожній лист вантажного автомобіля.
- ВН № НОМЕР_1 від 30.04.2020 р. постачальник ПрАТ Галнафтохім селітра на суму 309 600,0 грн.
- ВН №5190043952 від 06.04.20 р. постачальник ТОВ Суфле Агро Україна ЗЗР на суму 741 364.88 грн.
- ВН №196 від 30.09.2019 р. постачальник ПП Кочубіївське пшениця 22,16 т. на суму 221 599,91 грн.
- ВН №27ДГ-8549/20-9101077172 від 15.04.20 продавець ТОВ ОККО Бізнес Контракт паливо;
- подорожні листи на обробіток землі.
- Акт надання послуг № 131 від 29.08.2020, транспортні послуги на суму 26 320.61 грн.
- ПД № 1130141 від 29.07.2020 на суму 934955,55 грн., платник ТОВ "Кернел Трейд".
Однак, рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.09.2020 №1895629/39809670 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 48 від 28.07.2020.
Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено те, що платником не надано повний пакет документів. А саме, не надано складський документ, тристоронній акт приймання передачі пшениці (передбачено п.2.6 договору поставки).
Не погоджуючись з таким рішенням комісії, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подачі скарги від 04.09.2020 до ДПС України. Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної №49308/39809670/2 від 09.09.2020 скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманої платником податків квитанції, реєстрація ПН зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно квитанції про зупинення реєстрації ПН №48 від 28.07.2020 в ЄРПН, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН / РК в ЄРПН.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
Проте комісія регіонального рівня фактично не досліджувала наданих позивачем документів, а лише вказала на неподання ним окремих документів.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено відсутність складського документу та тристороннього акту приймання передачі пшениці, які передбачені п.2.6 договору поставки.
Проте посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Отже, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Водночас, вказані контролюючим органом документи також наявні у позивача, і були надані разом з позовною заявою до суду.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 4204 грн., замість 2102 грн.
Так, вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є похідною від вимоги про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, тому судовий збір за вказану вимогу додатково не сплачується.
Відповідно до статті 7 частини 1 пункту 1 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 2102 грн.
Тому витрати у розмірі 2102 грн., враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання юридичних послуг від 15.09.2020 (згідно п.3.1 якого замовник оплачує виконавцеві плату 11000 грн.), розрахунок суми витрат на надання юридичних послуг, платіжне доручення на суму 11000 грн.
Згідно вищезазначеного розрахунку, розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 11000 грн. пов`язаний з такими послугами:
1. зустріч з клієнтом, надання усної консультації - 2 години, розрахунок вартості 2*300.00 грн. - всього 600 грн.;
2. пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта у судовому засіданні - 2 год., 2*500, всього 1000 грн.,
3. складання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги) - 2 год. 1000 грн.;
4. складання відповіді на відзив - 2 год. 1000 грн.;
5. складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв) - 2 год. 1000 грн.;
6. участь представника клієнта у судових засіданнях - 2000 грн.;
7. гонорар адвоката у разі позитивного задоволення рішення - 4000,00 грн.;
8. поштові та канцелярські витрати - 400 грн.
Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року по справі №816/2096/17.
Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.
Адвокатом був підготовлений позов та відповідь на відзив у справі. Пошук та аналіз судової практики та складання стратегії представництва не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною консультацій та/або підготовки процесуальних документів, в тому числі підготовки позовної заяви.
Водночас, позивачем не подавалось процесуальних документів (клопотань, заяв), окрім позовної заяви та відповіді на відзив. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях.
Крім цього, поштові та канцелярські витрати не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1,19 Закону № 5076-VI. Відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо стягнення витрат "гонорар у разі позитивного задоволення рішення" у сумі 4000 грн., суд зазначає, що така винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі не є професійною правничою допомогою в розумінні положень КАС України, оскільки не є послугою адвоката.
Позитивне рішення у справі є наслідком виконання адвокатом адвокатської діяльності, проте не є безпосередньою діяльністю адвоката, оскільки адвокат не приймає відповідне рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 викладено правову позицію, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Виходячи з вказаних позицій Верховного Суду, суд вказує на відсутність факту необхідності понесення позивачем таких витрат, як «гонорар у разі позитивного задоволення рішення».
Отже, заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правову допомогу є частково обґрунтованим - у сумі 2600 грн. (відповідно до робіт, зазначених у п.1, 3 та 4 розрахунку).
Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також ціною позову та значенням справи для сторони.
Зазначене свідчить про наявність правових підстав для стягнення витрат, понесених позивачем на отримання правничої допомоги в сумі 2600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Таким чином, судові витрати слід стягнути на користь позивача у розмірі 4702 (2102 + 2600) грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов фермерського господарства "Скіпченське" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 1895629/39809670 від 03.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства "Скіпченське" №48 від 28.07.2020 датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Стягнути на користь фермерського господарства "Скіпченське" судові витрати у розмірі 4702 (чотири тисячі сімсот дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 грудня 2020 року
Позивач:Фермерське господарство "Скіпченське" (вул. Грушевського, 128, с.Скипче, Городоцький район, Хмельницька область,32064 , код ЄДРПОУ - 39809670) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)
Головуючий суддя Д.А. Божук
Судове рішення № 93848131, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/5786/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: