Рішення № 93848044, 23.12.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1808/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю третьої особи ОСОБА_1 та її представника Смельської В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_1 , про знесення мансардного поверху та прибудови до житлового будинку,

встановив:

Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі – позивач, УДАБК Херсонської міської ради, Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач), в якому просить про знесення самочинно збудованого мансардного поверху та прибудови до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок відповідача.

В обґрунтування позовних вимог УДАБК Херсонської міської ради з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, вказує на те, що за заявою громадянки ОСОБА_1 наказами УДАБК Херсонської міської ради були призначені позапланові перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху та будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 », за наслідками яких установлено, що ОСОБА_2 всупереч вимогам пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. виконала будівництво мансардного поверху та прибудови к указаному існуючому житловому будинку без отримання права на виконання будівельних робітстатті . Відповідачу вносились приписи щодо усунення вказаного порушення, спочатку шляхом надання документу, який дає право на виконання будівельних робіт, а згодом – шляхом добровільного знесення самочинно збудованих мансардного поверху та прибудови до житлового будинку у термін до 27.05.2019р. Останньою перевіркою, проведеною 14.06.2019р., виявлено, що ОСОБА_2 приписи Управління не виконала та в добровільному порядку не знесла самочинно збудовані мансардний поверх та прибудову до житлового будинку. Позивач вважає, що таким чином ОСОБА_2 не виконала вимоги приписів Управління щодо усунення порушень містобудівного законодавства, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 376 Цивільного кодексу України є підставою для звернення Управління до суду та постановлення судового рішення про знесення самочинно побудованого нерухомого майна за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Ухвалою від 20.09.2019р. провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. також призначено підготовче засідання на 11.10.2019р. о 10:00 год. та витребовано докази.

Ухвалою від 11.10.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання на 15:00 год. 28.10.2019р.

Ухвалою від 28.10.2019р. задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 09:30 год. 11.11.2019р.

Ухвалою від 11.11.2019р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №766/7678/19 за позовом ОСОБА_2 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою від 16.11.2020р. задоволено клопотання позивача та поновлено провадження у справі. Строк підготовчого провадження продовжено на два дні та призначено підготовче засідання на 13:00 год. 25.11.2020р.

Підготовче провадження закрито ухвалою від 25.11.2020р.. якою також призначено справу до розгляду по суті на 14:00 год. 07.12.2020р.

За клопотанням представника відповідача судове засідання відкладено на 09:30 год. 23.12.2020р.

Представниками позивача та відповідача 23.12.2020р. подані заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

В судове засідання з`явились третя особа та її представник, які наполягали на задоволенні позову УДАБК Херсонської міської ради, посилаючись на те, що наявними матеріалами справи достатньо підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 порушення містобудівного законодавства та здійснення нею самочинного будівництва, наслідком чого повинно бути його знесення.

Оцінивши доводи учасників справи у взаємозв`язку з наявними доказами, суд приходить до такого.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є власником 72/500 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності.

Судом встановлено, що за зверненнями гр. ОСОБА_1 від 13.09.2018р., 24.10.2018р. Управлінням прийнято наказ №321 від 28.11.2018р. «Про проведення позапланової перевірки», яким призначено провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху та будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 », забудовник – ОСОБА_2 .

Згідно цього наказу 28.11.2018р. головному спеціалісту Управління Юдіну О.С. видано направлення №3/74 на проведення позапланової перевірки зі строком дії з 28.11.2018р. по 11.12.2018р.

Вказаною посадовою особою Управління 04.12.2018р. складено за №3/74 Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі – акт від 04.12.2018р. №3/74).

За змістом акту, перевірка відбувалась за участю замовника ОСОБА_2 , а за її результатами встановлено порушення вимог п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 постанови Кабінету Міністрів України №466 , яке полягало у тому, що замовник виконав будівництво мансардного поверху та прибудови до існуючого житлового будинку без отримання права на виконання будівельних робіт.

Копію акту надано відповідачу 12.12.2018р.

04.12.2018р. особою, яка проводила перевірку, складено припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності – шляхом надання у строк до 04.02.2019р. до Управління у встановленому законодавством порядку документи, що надають право на проведення будівельних робіт. Відповідач отримала цей припис 12.12.2018р.

Також 04.12.2018р. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За наслідками розгляду цього протоколу постановою начальника Управління від 12.12.2018р. №77/885/01-22 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн. за правопорушення, передбачене частиною 4 статті 96 КУпАП (порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва). Цю постанову відповідач отримала 12.12.2018р., штраф нею сплачено 27.12.2018р.

В подальшому Управлінням прийнято наказ №57 від 18.03.2019р., яким призначено позапланову перевірку виконання вимог припису від 04.12.2018р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що також видано направлення №3/18 від 18.03.2019р. строком дії з 18 по 29 березня 2019р.

25.03.2019р. посадовою особою Управління складено акт №3/18 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення вимог пп. «а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України №553, яке полягало у невиконанні вимог припису від 04.12.2018р. За змістом акту перевірку проведено у присутності відповідача, яка відмовилась його підписувати. Акт містить відмітку про надіслання його копії відповідачу засобами поштового зв`язку 26.03.2019р.

Крім того, 25.03.2019р. складено адресований відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил – шляхом добровільного виконання знесення самочинно збудованих мансардного поверху та прибудови до житлового будинку у строк до 27.05.2019р. та у відповідності із ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також 25.03.2019р. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене абз.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказані акт, припис і протокол отримані відповідачем 29.03.2019р.

За результатами перевірки винесено постанову № 16/167/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 01.04.2019р., якою накладено штраф на ОСОБА_2 у сумі 5100,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду).

14.06.2019р. на підставі наказу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради № 118 від 03.06.2019р. «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 03.06.2019р. № 3-27 (строк дії направлення з 03 червня до 14 червня 2019), посадовою особою Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва: «Реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху та будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 », про що складено акт від 14.06.2019р. №3/27.

Цим актом встановлено, що вимоги припису від 25.03.2019р. не виконані і ОСОБА_2 не виконала в добровільному порядку знесення самочинно збудованих об`єктів, а саме мансардного поверху та прибудови до житлового будинку.

Наведені обставини стали підставою для звернення Управління до суду із даним позовом.

Також судом установлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2019р. у справі №766/7678/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020р., позов ОСОБА_2 задоволено та визнано протиправним і скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2019 року, який винесений відносно ОСОБА_2 головним спеціалістом УДАБК Херсонської міської ради Юдіним О.С.

При вирішенні цієї справи суд виходить з таких приписів законодавства.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, далі – Закон №3038-VI), замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною другою статті 34 Закону №3038-VI передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 34 Закону №3038-VI, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону №3038-VI).

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 р. №747) затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі – Порядок №466), а також перелік об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Згідно із пунктами 4, 5, 11, 13 Порядку №466, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, статтею 35 Закону №3038-VI передбачено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Статтею 36 Закону №3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

За змістом статті 38 Закону №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. (частини 2 – 5 статті 376 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Цю правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справі №810/5680/15, від 06 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.11.2018р. у справі №826/12372/17, від 12.12.2018р. у справі №826/7203/17, за наслідками аналізу змісту частини 1 статті 38 та пункту 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI, статті 376 Цивільного кодексу України висловила правові позиції про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.

Тобто, положення частини 1 статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Суд звертає увагу, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16, від 6 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18.

З врахуванням положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 376 ЦК України та судової практики їх застосування, колегія суддів Верхового Суду погоджувалась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, а саме: у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

У цій же справі вбачається, що відсутня одна з обов`язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, а саме факт невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2019р. у справі №766/7678/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020р., позов ОСОБА_2 задоволено та визнано протиправним і скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.03.2019 року, який винесений відносно ОСОБА_2 . УДАБК Херсонської міської ради.

Цим же судовим рішенням, яке має преюдиційне значення у даному випадку в силу частини 4 статті 78 КАС України, установлені обставини вчинення УДАБК Херсонської міської ради суттєвих порушень процедури проведення позапланового заходу.

Отже, на даний час відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачу акт індивідуальної дії - припис зобов`язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду, а відтак і підстави для прийняття судом рішення про знесення самочинно побудованого нерухомого майна за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Також суд враховує, що згідно із статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктами 9, 12 вказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктами 15, 16 зазначеного Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Наказом Міністерство регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012р. №240, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2012р. за №1116/21428, затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі і Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Уніфікована форма згаданого акта передбачає викладення в ньому посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю опису фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, а також опису негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності).

Однак зі змісту доданих до позовної заяви та складених під час проведення позапланових заходів актів від 04.12.2018р. та від 25.03.2019р., у сукупності із іншими доказами (зокрема, технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , окремі документи з матеріалів судових будівельно-технічних експертиз) та з урахуванням, що будинок фактично є багатоквартирним, вбачається, що посадовою особою УДАБК Херсонської міської ради ці вимоги виконані не в повному обсязі, позаяк неможливо точно встановити, який саме об`єкт, його розташування, розміри, позивач вважає самочинним будівництвом та вимагає знести за рахунок відповідача.

Також матеріали перевірок не містять жодних відомостей про те, що власник або користувач земельної ділянки, на якій здійснено будівництво, заперечує проти цього та проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, як і не містить взагалі відомостей, що таке будівництво порушує права інших осіб.

При цьому суд не може взяти до уваги обставини, встановлені постановами начальника УДАБК Херсонської міської ради про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності №77/885/01-22 від 12.12.2018р., №16/167/01-22 від 01.04.2019р., оскільки вони не є постановами суду у справі про адміністративне правопорушення, які б мали преюдиційне значення для цієї справи у розумінні статті 78 КАС України, а також враховуючи те, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2019р. у справі №766/7678/19 встановлені обставини проведення позапланового заходу та складення розпорядчих актів з суттєвими процедурними порушеннями, що нівелювало його результати, які були покладені в основу постанови №16/167/01-22 від 01.04.2019р.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, але виключно від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів наявності у своїй сукупності всіх юридичних фактів, з якими пов`язується можливість прийняття судом рішення про знесення самочинно побудованого нерухомого майна за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Тому суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

Згідно із приписами частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_1 , про знесення мансардного поверху та прибудови до житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 грудня 2020 р.

Суддя А.С. Пекний

кат. 109010000