Рішення № 93848023, 28.12.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1040/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Новокаховської міської ради Херсонської області, Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Міський водоканал" Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області (далі-відповідач-1, міська рада), Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (далі-відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство "Міський водоканал" Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (далі-третя особа, Підприємство, КП «Міський водоканал»), в якому просить звернути стягнення на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство "Міський водоканал", а саме Новокаховської міської ради Херсонської області та Виконавчого комітету Новокаховської міської ради в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ у сумі 3 674 654,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності Підприємство має податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3 674 654,09 грн.

До Підприємства застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України та Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-111 „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”. Однак жодні заходи не призвели до погашення податкового боргу. З метою забезпечення погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів контролюючий орган звертався до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив позови податкового органу. На підставі винесених судом рішень, направлялись інкасові доручення про списання коштів боржника з рахунків, відкритих у банківських установах. Проте, вилучених коштів виявилось недостатньо для погашення податкового боргу.

Згідно реєстраційних даних, форма власності підприємства комунальна, засновник - Новокаховська міська рада. Таким чином, майно, яке використовує у своєї діяльності КП "MB", належить територіальній громаді м. Нова Каховка, перебуває у тимчасовому користуванні підприємства і відповідно до п. 87.3 ст. 87 Кодексу не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

За таких обставин, контролюючий орган листом від 10.03.2017 № 941/10/21-22-17-16 звернувся до Новокаховської міської ради про прийняття рішення щодо відчуження нерухомого майна описаного актом опису від 30.03.2016 № 12. До теперішнього часу відповіді не отримано.

Абзацом другим п. 96.3 ст. 96 ПКУ визначено, що у разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Новокахоською міською радою Херсонської області надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що міська рада позов не визнає. Зокрема свою позицію обґрунтовує тим, що порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств визначений статтею 96 Податкового кодексу України.

Згідно даної норми у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пп.96.1.1.); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пп.96.1.2.); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп.96.1.З.); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (пп.96.1.4.).

У відповідності до п.96.3 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається з доказів, Комунальне підприємство «Міський водоканал» перебуває в управлінні Новокаховської міської ради Херсонської області та на час звернення позивача до суду з вимогою про звернення стягнення податкового боргу на кошти відповідачів за даними інтегрованої картки підприємства як платника податків обліковується податковий борг. На даний час Комунальне підприємство «Міський водоканал» не перебуває в процедурі ліквідації чи реорганізації, є працюючим та відповідно на його балансі обліковується майно та кошти.

Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що до суду позивач звернувся з позовною вимогою про звернення стягнення податкового боргу Комунального підприємства «Міський водоканал» на користь державного бюджету у розмірі 3 674 654,09 грн. на кошти Новокаховської міської ради Херсонської області та Виконавчого комітету Новокаховської міської ради. Доказів звернення позивача з відповідним поданням до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради та Новокаховської міської ради Херсонської області суду не надано, оскільки до матеріалів справи не додано жодного поштового повідомлення з відміткою про отримання вищезазначеного подання відповідачами.

Крім того, позовна вимога до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради не обґрунтована, з урахуванням того, що засновником даної юридичної особи є Новокаховська міська рада, тобто Виконавчий комітет Новокаховської міської ради є неналежним відповідачем по даній справі.

Вищевикладене, на думку відповідача-1, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що податковий орган наполягає на задоволенні позову з огляду на те, що ним дотримана процедура стягнення податкового боргу, однак вчинені податковим органом дії не призвели до погашення податкового боргу. Також позивач вказує на те, що контролюючий орган листом від 10.03.2017 № 941/10/21-22-17-16 звернувся до Новокаховської міської ради про прийняття рішення щодо відчуження нерухомого майна описаного актом опису від 30.03.2016 № 12, однак станом на день звернення до суду з даним позовом відповідь не отримана. Крім того, подання було направлено Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на адресу Новокаховської міської ради листом від 18.07.2019 № 8525/9/21-22-17-02-16, однак відповідь не отримана.

На підставі викладеного просить задовольнити позов.

КП "Міський водоканал" Виконавчого комітету Новокаховської міської ради надано до суду пояснення третьої особи, зі змісту якого вбачається, що Підприємство вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Міський водоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, бюджетним установам та підприємствам за регульованими державою тарифами.

Відповідно до чинного законодавства, держава відшкодовує підприємству завдані регулюванням тарифів збитки за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 375, від 18 травня 2017 р. № 332, Порядків та умов, визначених в них, КП «Міський водоканал» було укладено договори про організацію взаєморозрахунків, а саме: Договір №2 від 14.07.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 на суму у 1 429 356,01 грн.; Договір №7 від 14.08.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 на суму у 332 640,77 грн.; Договір №26 від 04.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 на суму у 1 031 811,96 грн.; Договір №36 від 23.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 на суму у 26 120,04 грн.; Договір №2 від 20.07.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 18.05.2017р. №332 на суму у розмірі 2 162 611,72 грн.

Згідно вищевказаних договорів КП «Міський водоканал» отримало грошові кошти в розмірі 4 982 540,30 грн., в якості погашення заборгованості з різниці в тарифах, які в подальшому перерахувало на спеціальний рахунок ГУ ДКСУ в Херсонській області, що було підтверджено платіжними дорученнями.

Комунальне підприємство «Міський водоканал» зверталось до Державної фіскальної служби України та до Державної казначейської служби України із проханням виконати вимоги чинного законодавства та здійснити зарахування відповідних коштів на поповнення електронного рахунку Позивача в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість. Однак, ДФС України не зарахувало на відповідний електронний рахунок в рахунок погашення податку на додану вартість комунального підприємства «Міський водоканал» суму в розмірі 3 968 367,80 грн., які було сплачено за договором №2 від 14.07.2015р., згідно платіжного доручення №31 від 31.07.2015р. суму у розмірі 1 429 356,01 грн. (залишок суми у розмірі 415 183,50 гри.), за договором №7 від 14.08.2015р., згідно платіжного доручення №33 від 31.08.2015р. суму у розмірі 332 640,77 грн.; за договором №26 від 04.12.2015р., згідно платіжного доручення №42 від 14.12.2015р. суму у розмірі 1 031 811,96 грн.; за договором №36 від 23.12.2015р., згідно платіжного доручення №53 від 25.12.2015р. суму у розмірі 26 120,04 грн.; за договором №2 від 20.07.2017р., згідно платіжного доручення №74 від 05.09.2017р. суму у розмірі 2 162 611,72 грн., внаслідок чого комунальне підприємство «Міський водоканал» було вимушено звернутися до суду з позовом до ДФС України з цього питання.

Всі вищенаведені обставини встановлені під час розгляду адміністративної справи №540/2444/18. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2019р. по справі №540/2444/18, яке набрало законної сили 13.06.2019р., позовні вимоги КП «Міський водоканал» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі та вирішено: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок комунального підприємства "Міський водоканал" (код ЄДРПОУ 32218122) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; зобов`язати Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку на рахунок комунального підприємства "Міський водоканал" (код ЄДРПОУ 32218122) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на залишок у розмірі 415183,50 грн. згідно платіжного доручення № 31 від 31.07.2015 р., у розмірі 332640,77 грн. згідно платіжного доручення № 33 від 31.08.2015 р., у розмірі 1031811,96 грн. згідно платіжного доручення № 42 від 14.12.2015 р., у розмірі 26120,04 грн. згідно платіжного доручення № 53 від 25.12.2015 р., у розмірі 2162611,72 грн. згідно платіжного доручення № 74 від 05.09.2017 р., всього на суму 3 968 367,80 грн. з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На сьогоднішній день рішення суду по справі №540/2444/18 ДПС України не виконано, кошти не зараховано.

З огляду на викладене Підприємство просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.12.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені КАС України, зокрема, розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, строк розгляду адміністративної справи визначений строком дії карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

КП "Міський водоканал" включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як про юридичну особу 28.07.2004 року, за основним видом діяльності за КВЕД 36.00 є забір, очищення та постачання води.

Засновником Комунального підприємства "Міський водоканал" є Новокаховська міська рада, органом управління - Виконавчий комітет Новокаховської міської ради.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків за Підприємством рахується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 3 674 654,09 грн.

Судом встановлено, що контролюючим органом були вчинені дії для погашення вказаного податкового боргу, а саме:

- вручена податкова вимога від 27.05.2013 року № 52-15 на суму 69 355,94 грн.,

- прийнято рішення №3916/10/21-02-25 від 03.09.2014 про опис майна у податкову заставу;

- податковий орган неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення податкового боргу. Відповідно до судових рішень у справах № 821/607/16, № 821/616/16, № 821/1210/16, № 821/1210/16, № 821/1681/16, № 821/1427/16, № 821/772/17, № 821/1192/18 позови податкового органу задоволені.,

- підставі винесених судом рішень, направлялись інкасові доручення про списання коштів боржника з рахунків, відкритих у банківських установах. Проте, вилучених коштів виявилось недостатньо для погашення податкового боргу

- складено акти опису майна №12 від 30.03.2016р. та від 20.03.2018 № 28, відповідно до яких описані об`єкти нерухомого та рухомого майна.

Проте, майно, яке використовує у своєї діяльності КП "MB", належить територіальній громаді м. Нова Каховка, перебуває у тимчасовому користуванні Підприємства.

Разом з тим, податковий борг Підприємством не погашено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 27.05.2013 року № 52-15 на суму 69 355,94 грн.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Суд зазначає, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, встановлені вищенаведеною статтею 96 Податкового кодексу України, не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, стаття 96 Податкового кодексу України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Наведений висновок відповідає правовій позиції наведеній в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 р. №К/9901/5069/17.

Суд зауважує, що позивачем не були надані докази про вжиття вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур стягнення сум податкового боргу з КП "Міський водоканал".

Крім того, позивач не надав доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу КП "Міський водоканал", а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу з КП "Міський водоканал" позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Згідно з п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України зазначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст.89 Податкового кодексу України).

Суд у межах спірних правовідносин, враховує, що контролюючим органом неодноразово було проведено опис майна КП "Міський водоканал" у податкову заставу шляхом формування актів про опис майна від 30.03.2016 № 12 та від 20.03.2018 № 28.

Однак, при цьому, позивачем не надано до суду доказів отримання податковим органом судового дозволу на реалізацію майна КП "Міський водоканал", яке було поміщено в режим податкової застави, що вказувало б на завершення контролюючим органом процедури реалізації заставленого майна підприємства.

Окрім того, у відповідності до вимог п.п. 96.1.1-96.1.4 ст. 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Позивачем документально не доведено наявність обов`язкових передумов застосування механізму стягнення податкового боргу, передбаченого ст.96 Податкового кодексу України: 1) не покриття сумою коштів, отриманою від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства суми його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів; 2) відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Так, відповідно до Наказу Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995, Інвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОЗ-6) застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об`єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Доказів дослідження податковим керуючим Інвентарних карток обліку основних засобів (форма №ОЗ-6) у бухгалтерії КП "Міський водоканал" позивач до суду не надав.

Як зазначено у п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Однак, позивачем до суду не надано доказів дотримання вищезазначених норм права.

Суд зауважує, що позивачем не надано доказів звернення до Новокаховської міської ради з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП «Міський водоканал» в сумі 3 674 654,09 грн.

Доводи ж позивача про звернення до Новокаховської міської ради з поданням від 18.07.2019 № 8525/9/21-22-17-02-16 не є актуальними з огляду на те, що у вказаному поданні податковим органом порушене питання про податковий борг у сумі 8 557,70 грн., у той час, як в межах даної справи сума податкового боргу, заявлена до стягнення, становить 3 674 654,09 грн.

За приписами п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Позивачем не надано до суду доказів стягнення податкових зобов`язань КП "Міський водоканал" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у порядок і спосіб, встановлені ст.95 Податкового кодексу України.

Додатково суд також враховує, що відповідач самотужки здійснює всі дії, що залежать від нього, спрямовані на отримання на законодавчому рівні субвенцій на покриття різниці в тарифах.

Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2019р. по справі №540/2444/18, яке набрало законної сили 13.06.2019р. задоволені в повному обсязі позовні вимоги КП «Міський водоканал» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок комунального підприємства "Міський водоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; та зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку на рахунок комунального підприємства "Міський водоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на залишок у розмірі 415183,50 грн. згідно платіжного доручення № 31 від 31.07.2015 р., у розмірі 332640,77 грн. згідно платіжного доручення № 33 від 31.08.2015 р., у розмірі 1031811,96 грн. згідно платіжного доручення № 42 від 14.12.2015 р., у розмірі 26120,04 грн. згідно платіжного доручення № 53 від 25.12.2015 р., у розмірі 2162611,72 грн. згідно платіжного доручення № 74 від 05.09.2017 р., всього на суму 3 968 367,80 грн. з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2020р. по справі №540/1537/19, яке набрало законної сили 30.04.2020 року задоволено позов КП «Міський водоканал» до Міністерства фінансів України за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Міністерство розвитку громад та територій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - позовні вимоги КП «Міський водоканал», визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ № 332 від 18.05.2017 р., договорами № 17 від 24.11.2017 року на суму 3 436 945,95 грн.; № 28 від 19.12.2017 року на суму 825798,82 грн.; та доведення його до відома Державної казначейської служби України та зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції КП "Міський водоканал" в порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ № 332 від 18.05.2017 р„ договорами № 17 від 24.11.2017 року на суму 3 436 945,95 грн.; на суму 825 798,82 грн., на загальну суму 4 262 744,77 грн. та довести його до відома Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідивши надані сторонами докази та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 43143201) до Новокаховської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 33358194, просп. Дніпровський, 23, м. Нова Каховка Херсонська обл., 74900), Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (код ЄДРПОУ 04059964, просп. Дніпровський, буд. 23, м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900), третя особа - Комунальне підприємство "Міський водоканал" Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (код ЄДРПОУ 32218122, вул. Електромашинобудівників, буд. 6 м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900) про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 111020300