Рішення № 93847709, 14.12.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Справа № 480/4704/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - Нестеренка М.В.,

представника відповідача - Голуб С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/4704/20 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі – відповідач, Департамент стратегічних розслідувань) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту стратегічних розслідувань № 209 від 29.05.2020 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;

- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту стратегічних розслідувань № 187 о/с від 03.07.2020 209 від 29.05.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді опреуповноваженого 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Сумській області з 07.07.2020;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 50 000, 00 грн,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача

З 03.09.2018 ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України. Під час проходження служби, у квітні 2020 року, відповідачем було проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, за порушення вимог підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.9 «а» розділу ІІ Правил дорожнього руху та пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських.

На підставі вказаного висновку службового розслідування, 29.05.2020 Департаментом стратегічних розслідувань був прийнятий наказ № 209 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Сумській області», згідно з яким, зокрема, до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а 03.07.2020, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, прийнятий наказ № 187 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції.

На переконання ОСОБА_1 згадані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, відповідач призначив службове розслідування, порушуючи норму частини 5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; по-друге, висновки про вчинення дисциплінарного проступку ґрунтуються на обставинах, встановлених Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.04.2020 по справі № 592/4548/20, в той час, коли ця постанова була скасована Постановою Сумського апеляційного суду від 10.07.2020; та по-третє, відповідно до пункту 14 частини 3 статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського не перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння лише під час несення служби, у зв`язку з чим, події, які сталися 30.03.2020 о 00 год. 55 хв. поза службою, не можуть ставитись у вину при вирішенні питання щодо вчинення дисциплінарного проступку.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що 01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», згідно з яким, редакцію статті 130 КУпАП викладено в новій редакції, а саме: скасовано відповідальність водіїв наземних транспортних засобів за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто, з 01.07.2020, дії водіїв з керування наземними транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, вчинені до 01.07.2020, не вважаються правопорушенням а є правомірною поведінкою, у зв`язку з чим, не можуть вважатись дисциплінарним проступком.

За наведених обставин, ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, Департамент стратегічних розслідувань у відзиві (а.с. 45-57) зазначив, що 30.03.2020 надійшла інформаційна довідка управління стратегічних розслідувань у Сумській області стосовно порушення оперуповноваженим 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) лейтенантом поліції ОСОБА_1 транспортної дисципліни. З метою встановлення обставин описаних у довідці подій, наказом № 124 від 30.03.2020 було призначено службове розслідування.

За результатами проведеного у відповідності до встановленого порядку службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, внаслідок керування 30.03.2020 о 00 год. 55 хв. автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на вказані висновки, 29.05.2020 прийнятий наказ № 209, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення про звільнення зі служби в поліції, а 03.07.2020 – прийнятий наказ № 187 о/с, яким це стягнення реалізовано.

На переконання відповідача, призначення і проведення службового розслідування здійснено у відповідності до вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а його висновки зроблені на підставі встановлених дійсних обставин, підтверджених відповідними доказами.

Беручи до уваги вчинення ОСОБА_1 проступку несумісного з подальшим проходженням служби в Національній поліції, Департамент стратегічних розслідувань вважає застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції обґрунтованим, а позовні вимоги – такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.07.2020, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/4704/20, підготовче засідання призначено на 26.08.2020 об 11 год. 50 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 26.08.2002, підготовче засідання відкладено на 07.10.2020 о 10 год. 00 хв., задоволено клопотання представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій.

Ухвалою суду від 07.10.2020, у зв`язку з неприбуттям представників сторін, підготовче засідання відкладено на 27.10.2020 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27.10.2020, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі № 480/4704/20 закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18.11.2020 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.11.2020, з метою витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 04.12.2020 о 9 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.12.2020, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 14.12.2020

В судовому засіданні 14.12.2020 представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Департаменту стратегічних розслідувань судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд в його задоволенні відмовити.

IV. Обставини справи

Наказом № 219 о/с від 31.08.2018, ОСОБА_1 був прийнятий на службу до національної поліції України (а.с. 11). Під час проходження служби на посаді оперуповноваженого 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань у Сумській області, 30.03.2020 о 00 год. 20 хв., під час керування автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1 , позивач був зупинений інспекторами патрульної поліції. Після проведення медичного огляду та складання висновку за його результатом (а.с. 70-73), відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 69).

У зв`язку з цим, 30.03.2020 начальником управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань направлена інформаційна довідка (а.с. 62), у якій повідомлялось про події, що сталися. Отримавши вказану інформаційну довідку, 30.03.2020 відповідач прийняв наказ № 124 «Про призначення та проведення службового розслідування» (а.с. 65). На підставі доповідної записки голови дисциплінарної комісії (а.с. 63), наказом № 167 від 29.04.2020 строк проведення службового розслідування був продовжений (а.с. 66).

За результатами службового розслідування, 27.05.2020 складений висновок, за змістом якого, позивач 30.03.2020 о 00 год. 20 хв. керував власним транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.9 «а» розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016, а також є підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції (а.с. 104-113).

На підставі вказаного висновку службового розслідування, 29.05.202 Департаментом стратегічних розслідувань прийнятий наказ № 209, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби в поліції» (а.с. 15-18), а 03.07.2020 – прийнятий наказ № 187 о/с, яким дисциплінарне стягнення реалізовано, позивач звільнений зі служби в поліції (а.с. 19).

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України “Про Національну поліцію” (далі – Закон).

Згідно зі статтею 3 цього Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 64 згаданого Закону, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

За змістом частини першої статті 18 цього ж Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

За правилами статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. У частині 2 вказаної статті Закону визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі – Статут).

Частиною 1 статті 1 Статуту встановлено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 статті 1).

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (частина 3 статті 1).

Згідно зі статтею 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Статуту визначає, що протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком.

За вчинення дисциплінарного проступку, застосовується дисциплінарне стягнення, яке є засобом підтримання службової дисципліни. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини 1, 2 статті 13 Статуту).

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до поліцейських, встановлені частиною 3 статті 13 Статуту за змістом якої, дисциплінарними стягненнями є: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

На виконання статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частини 3, 4, 6 статті 14).

Частиною 5 статті 14 Статуту передбачено, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 18 Статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, закріплені частиною 2 цієї статті.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави дійти висновку про те, що недотримання поліцейським Присяги, вимог законів та інших нормативно-правових актів, є дисциплінарним проступком, за вчинення кого, може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення.

За змістом Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушенням Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відтак, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Указані висновки корелюються з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 18.04.2019 у справі № 804/1831/16 та від 24.02.2020 у справі № 804/2711/17.

Отже, порушення Присяги поліцейського означає не лише несумлінне чи недобросовісне виконання ним своїх обов`язків, а й вчинення такого проступку, який тягне за собою вкрай негативні (тяжкі) наслідки та підриває довіру до нього як до носія влади.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Обґрунтовуючи протиправність наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, ОСОБА_1 зазначає про недотримання порядку проведення службового розслідування, відсутність відповідальності за вчиненні 30.03.2020 о 00 год. 20 хв. дії та належну поведінку у позаслужбовий час.

Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2020, під час керування автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_1 , позивач був зупинений інспекторами патрульної поліції. Оскільки за результатами медичного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 70-73), відносно нього, складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 69). Інформація про вказану подію, одразу ж була направлена до Департаменту стратегічних розслідувань (а.с. 62).

Отримавши вказану інформацію, відповідач призначив службове розслідування, за результатами якого, дисциплінарна комісія дійшла висновку про недотримання ОСОБА_1 вимог підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України» та порушення Присяги поліцейського, внаслідок керування 30.03.2020 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також, про наявність підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції (а.с. 104-113). Беручи до уваги такі висновки, Департаментом стратегічних розслідувань прийняті рішення про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення позивача зі служби в поліції.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено під час службового розслідування, факт керування 30.03.2020 ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджений належними та достатніми доказами, зокрема, актом медичного огляду й висновком (а.с. 70-73), протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 69) та відеозаписом з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції (а.с. 199).

Суд констатує, що вказана поведінка позивача містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки керування транспортними засобами у стані сп`яніння створює серйозну загрозу для життя та здоров`я як водія, так і інших осіб, насамперед пішоходів. Керування транспортними засобами у стані сп`яніння зазвичай розглядається як грубе порушення закону, що є несумісним із загальноприйнятими етичними вимогами та підриває авторитет поліції.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки підставою для його призначення стали не отримані матеріали про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, а інформація про надзвичайну подію, надана управлінням стратегічних розслідувань в Сумській області (а.с. 62).

Також, суд не приймає до уваги і посилання ОСОБА_1 на скасування відповідальності за порушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасування Постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 29.04.2020 по справі № 592/4548/20 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 22-29), оскільки відсутність факту притягнення особи до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку в діях такої особи.

Тобто, притягнення до дисциплінарної відповідальності, не пов`язане з кінцевим рішенням у справі про адміністративне правопорушення. За змістом Дисциплінарного статуту, притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, проте, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик