Ухвала суду № 93847337, 28.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14956/20

УХВАЛА

28 грудня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/14956/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ОД1214/1577/АВ/П/ТД-ФС від 17.12.2020 року.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №420/14956/20, в якій фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд:

- зупинити дію постанови №ОД/1214/1577/АВ/П/ТД-ФС від 17.12.2020 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;

- заборонити відповідачу - Головному управлінню Держпраці в Одеській області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу від 17 грудня 20120 року №ОД/1214/1577/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 150 000,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №200/3887/19-а.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу порушить її права та інтереси та призведе до ускладнення відновлення позивачем свого порушеного права в разі прийняття судом рішення по цій справі на його користь. Також позивач зазначає про очевидні ознаки протиправності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що подана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №420/14956/20 є постанова Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1214/1577/АВ/П/ТД-ФС від 17.12.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою на позивача було накладено штраф у розмірі 150 000,00 грн.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В свою чергу зупинення дії постанови, яка є предметом оскарження за адміністративним позовом, за своїм характером є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що, на думку суду, не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року у справі №1540/4668/18.

Крім того, позивачем не було надано до суду жодного доказу щодо здійснення Головним управлінням Держпраці в Одеській області будь-яких дій, спрямованих на стягнення з позивача штрафу на підставі постанови №ОД1214/1577/АВ/П/ТД-ФС від 17.12.2020 року, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт коштів підприємства позивача, що свідчить про недоведеність фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 існування у справі обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення її прав або інтересів, за захистом яких вона звернулась до з позовом до адміністративного суду, до постановлення рішення у справі.

Крім того, суду не зазначено підстав для заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу від 17 грудня 20120 року №ОД/1214/1577/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 150000,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням саме в адміністративній справі №200/3887/19-а, та не пояснено яким чином зазначена адміністративна справа стосується розгляду справи №420/14956/20.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 150-154, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/14956/20 – відмовити в повному обсязі.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.