Рішення № 93847243, 28.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” у вигляді часткового зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, яке розташоване за адресою: 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28 шляхом відключення вищевказаних будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 24 від 27.09.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 24 від 27.09.2019 за номерами: 1-15, 18-26.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що приписами Кодексу цивільного захисту України, а саме ч. 2 ст. 68, визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та наказу ГУ ДСНС в Одеській області здійснено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” за адресою: 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28, за результатом якої складено акт № 24 від 27.09.2019 року. Актом № 24 від 27.09.2019 року встановлено 23 порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей та можуть слугувати неможливістю її ефективної ліквідації та рятування людей.

Від представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що проведена перевірка була проведена з численними порушеннями вимог законодавства, оскільки згідно даних офіційного сайту у 2019 році немає жодних відомостей про проведення позапланової перевірки ТОВ “Флагман-К”, а тому не зрозуміло що слугувало підставою для її проведення. У посвідченні на проведення перевірки не зазначено питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення заходу. Також, позивачем не перевірено стан усунення порушень, встановлених в акті. Жодних рекомендацій або приписів відповідач не отримував. Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування позовних, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 06 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03 лютого 2020 року винесено ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області копію відеозапису проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, здійсненого в період з 26.09.2019 року по 27.09.2019 року, за результатами якого складено акт № 24 від 27.09.2019 року, у разі неможливості надання копії відеозапису – надати письмову інформацію та копії документів на підтвердження причин неможливості надання копії вказаного відеозапису; а також інформацію та належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для призначення та проведення перевірки ТОВ “Флагман-К” (копії наказу про включення товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” до переліку суб`єктів (об`єктів), щодо яких призначено перевірку, направлення, посвідчення тощо), та зупинено провадження у справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно п. п. 57 п. 4 Указу Президента України “Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій” № 20/2013 від 16.01.2013 року, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області) затвердженого наказом ДСНС України № 507 від 21.09.2017 року ГУ ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Згідно ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Згідно ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підставами для здійснення позапланових заходів є: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності повинен здійснюватися за наявності на те підстав та належним чином оформлених документів на проведення такого заходу, зокрема шляхом зазначення у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) питань, які повинні бути з`ясовані під час проведення перевірки. При цьому, суб`єкт господарювання має право та повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу. При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 року № 50768/1/1-18, з метою здійснення контролю за виконанням вимог Кодексу цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативних, нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, керуючись абз. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», видано наказ № 39 про здійснення позапланових перевірок (а.с. 13).

У період з 26.09.2019 року по 27.09.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 39 від 05.02.2019 року, на підставі посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) № 246 від 02.09.2019 року, провідним інспектором відділу нагляду (контролю) у сфері ПТБ та ЦЗ ОМУ ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Возним В.Л. проведено перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, за адресою: 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28 (а.с. 14).

За результатом проведеної перевірки 27.09.2019 року посадовими особами ДСНС України складено акт № 24, яким встановлено 23 порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей (а.с.15-24), а саме:

- ППБУ розділ ІV п. 1.21; розділ 9.1, 9.3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 – не надано (не представлено) експлуатаційну документацію щодо захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також виконання її перевірки відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і спору. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд»;

- розділ ІV п. 1.20 ППБУ – не проведено замірів опору електромережі на діелектричну міцність;

- розділ ІV п. 1.6 ППБУ – в з`єднання жил проводів освітлення не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо);

- розділ ІV п. 1.18 ППБУ – допускається експлуатація електросвітильників з відкритими лампами розжарення без захисних ковпаків в приміщенні будинку;

- розділ ІV п. 1.7 ППБУ – відкриті електророзподільні коробки (ДОЗИ) в коридорах будинку не закриті кришками з негорючого матеріалу;

- розділ ІV п. 1.18 ППБУ – допускається підвішування електросвітильників безпосередньо на струмопровідні провода в загальному коридорі та на евакуаційній сходовій клітині;

- розділ ІІІ п. 2.3, ППБУ п. 4.13, п. 4.14, ДБН В.1.1-7-2002 п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 - не відокремлено у відповідності з вимогами пожежонебезпечні приміщення електрощитових та топочної протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

- п. 2.22 розділу ІV ППБУ – допускається закривання (переобладнання, шляхом проведення будівельних робіт на технічному поверсі та даху будинку) вентиляційних каналів в 2ий парадній житлового будинку;

- п. 4.2 VІІ п. 1.7 ППБУ – особи відповідальні за пожежну безпеку об`єкту не забезпечили контроль за виконанням на споруджуваному об`єкті на технічному поверсі 2-ої парадної правил та протипожежних заходів та наявності проекту;

- п. 2.23, п. 37 гл. 2 розд. ІІІ ППБУ – влаштовано у 1, 2, 3, 4-й парадних під сходовою клітиною на 1-му поверсі приміщення кладових;

- розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ – влаштовано у будинку кладові приміщення, металеві грати та незаконні тамбури в 2-ий парадній на 2; 5;6; 7; 9; 10-му поверсі, в 2-и парадній на 6 поверсі, в 2-ий парадній на 6-му поверсі на евакуаційних шляхах;

- п. 2.23, 2.37 гл. 2 розд. ІІІ ППБУ – допускається захаращення підвалу (водомірного вузла), технічного поверху горючими матеріалами;

- розділ ІІІ п. 1.3 ППБУ – допускається паркування автотранспорту безпосередньо на проїздах й проходах до будівель, споруд, пожежних водо джерел;

- КЦЗУ № 5403- VІ ст. 20, 57 – не надана власниками не житлових приміщень у встановленому порядку декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення;

- Стаття 20, 55, 69 КЦЗУ пункти 2.31, 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ пункти 7.1.9, 7.1.10 ДБН В.1.1-7-2016 – не обладнана 1-а, 2-а, 3-а, 4-а парадна евакуаційним освітленням та світловими покажчиками «ВИХІД» у відповідності до вимог ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-56, ПУЕ, ДСТУ 7313 ДСТУ ISO ISO 6309, ГОСТ 12.4.026 та ДНАОП 0.00-1.32-01;

- розділ V п. 3 ППБУ п.п. 3.17, 3.19 наказ МВС України № 25 від 15.01.2018 р. – приміщення не доукомплектовані вогнегасниками згідно норм належності;

- ППБУ розділ ІІ п. 4 – відсутні програми для проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів відповідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України;

- розділ ІІ п. 3 ППБУ – не визначено відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;

- розділ ІІ п. 3, 16 ППБУ – відсутні посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму) працівників, які задіяні на роботі з підвищеною пожежною небезпекою та відповідальних за протипожежний стан на об`єкті;

- розділ ІІ п. 2.12 ППБУ – на дверях електрощитової, ліфтової, топочної не вказано місце зберігання ключів;

- ППБУ розділ ІІ п. 8, розділ V п. 3.10, п. 3.7 наказу № 76 від 17.05.2005 р. «Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства» - приміщення та територію, для зазначення місце знаходження первинних засобів пожежогасіння, не забезпечено в повному обсязі відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Пожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности»;

- розділ ІІ п. 5 ППБУ – не вивішено інструкції та плани евакуації мешканців на випадок пожежі;

- п. 7 наказу МНС України № 140 від 16.08.05 року, наказ МНС України України № 140 від 16.08.05 року, наказ МНС України від 23.02.2006 р. № 98, наказ МНС України № 557 від 15.08.2007 року, п. 3.1.1 наказ МНС України № 557 від 15.08.2007 р. – не проведено ідентифікацію об`єкта на визначення його потенційної небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” проведено на підставі наказу від 05 лютого 2019 року № 39 та посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) № 246 від 02.09.2019 року (а.с. 13-14).

В той же час, з наказу від 05 лютого 2019 року № 39 вбачається, що ним визначено здійснити позапланову перевірку об`єктів у вказані терміни та виключно посадовими особами згідно додатку.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області копію відеозапису проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, здійсненого в період з 26.09.2019 року по 27.09.2019 року, за результатами якого складено акт № 24 від 27.09.2019 року, у разі неможливості надання копії відеозапису – надати письмову інформацію та копії документів на підтвердження причин неможливості надання копії вказаного відеозапису.

Також, представника позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області зобов`язано надати до суду під час розгляду справи по суті, а саме стадії дослідження доказів по справі, оригінал наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 05.02.2019 року № 39, в тому числі щодо включення товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” до переліку суб`єктів (об`єктів), щодо яких призначено перевірку, а також належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для призначення та проведення перевірки ТОВ “Флагман-К” (направлення, посвідчення тощо).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року повторно витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області копію відеозапису проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, здійсненого в період з 26.09.2019 року по 27.09.2019 року, за результатами якого складено акт № 24 від 27.09.2019 року, у разі неможливості надання копії відеозапису – надати письмову інформацію та копії документів на підтвердження причин неможливості надання копії вказаного відеозапису; а також інформацію та належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для призначення та проведення перевірки ТОВ “Флагман-К” (копії наказу про включення товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” до переліку суб`єктів (об`єктів), щодо яких призначено перевірку, направлення, посвідчення тощо).

На виконання ухвали до суду надано ксерокопію наказу від 05 лютого 2019 року № 39 та таблицю, в якій в переліку вказано ТОВ «Флагман-К». Разом з тим, з наданої представником позивача таблиці не можливо встановити, що вона є додатком до наказу № 39 від 05.02.2019 року (а.с. 157-158).

Також, з наданої до суду копії посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) № 246 від 02.09.2019 року вбачається, що у вказаному посвідченні всупереч приписам ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не зазначено питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (а.с. 14, 159-160).

При цьому, представником позивача надано пояснення, в яких зазначено, що у управління нема можливості надати копію відеозапису проведення позапланового заходу, оскільки згідно рапорту заступника начальника Київського РВ у м. Одесі В.Возного, матеріали пошкодженні вірусом (а.с. 155-156). В той же час, будь-яких доказів на підтвердження пошкодження та знищення відеозапису проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, здійсненого в період з 26.09.2019 року по 27.09.2019 року, за результатами якого складено акт № 24 від 27.09.2019 року, позивачем не надано.

За таких підстав, з вищевикладеного слідує, що позаплановий захід здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а висновки в ході такої перевірки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.

При цьому, зокрема акт, складений за результатами позапланового заходу відповідно до вимог чинного законодавства, повинен бути належним доказом вчинення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до п.п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Так, Верховний Суд в постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 826/19328/16 (провадження № К/9901/54825/18) зазначив, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень. Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки посадовими особами ДСНС України складено акт № 24, яким встановлено 23 порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, звертаючись до суду позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” у вигляді часткового зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, яке розташоване за адресою: 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28 шляхом відключення вищевказаних будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 24 від 27.09.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

В той же час, застосування судом такого способу реагування як відключення будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, повинно здійснюватися з урахуванням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року, розділом VII яких встановлені Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії. Відповідно до цих Умов відключення споживачів від електромережі можливо у випадку незадовільного технічного стану електроустановок споживачів.

Разом з тим, акт перевірки № 24 від 27.09.2019 року не зафіксовано конкретних фактів незадовільного стану електроустановок споживачів (мешканців будинку) або відповідача.

При цьому, захід реагування у вигляді відключення будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу повинен бути обумовлений саме порушеннями в сфері споживання електричної енергії, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і такі порушення повинні бути пов`язаними саме з незадовільним технічним станом електричних мереж та/або електричного обладнання зазначеного багатоквартирного житлового будинку.

Проте, з наданих до суду документів, в тому числі акту перевірки, не зазначено про незадовільний технічний стан електричних мереж та/або електричного обладнання зазначеного багатоквартирного житлового будинку.

В позовній заяві ГУ ДСНС України в Одеській області жодним чином не аргументує необхідність саме відключення будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), як єдиного можливого заходу реагування на зазначені в акті перевірки порушення.

При цьому, відключення багатоквартирного житлового будинку від електромережі повинно здійснюватися з дотриманням вимог спеціального законодавства, яким на час виникнення спірних відносин були Закон України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (надалі Правила №312), розділом VII яких встановлені Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами.

Розділом VII Правил № 312 встановлені наступні умови припинення постачання електричної енергії споживачу: - електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами (п.7.1); - у разі незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню і сільськогосподарським тваринам, у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках уповноважений представник органу виконавчої влади, на якого покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України, зобов`язаний видати споживачу припис щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії та направити відповідний припис оператору системи; невиконання споживачем або оператором системи припису тягне за собою відповідальність, установлену законодавством України (п.7.2); - обмеження у споживанні електричної енергії має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (п.7.3); - у разі відсутності технічної можливості виконання умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності і якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) споживач, електропостачання якого має бути обмежене або припинене, зобов`язаний надати доступ до власних електроустановок уповноваженим представникам оператора системи для вибіркового відключення струмоприймачів з наступним пломбуванням пристроїв їх підключення. У разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об`єктів субспоживачів за іншою схемою. (п.7.4);

Крім того у п.7.5 Правил № 312 передбачені випадки, при яких можливе повне або часткове припинення постачання електричної енергії споживачу: - відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); - недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; - заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; - несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); - невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; - закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; - закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); - порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209 (далі - Правила охорони електричних мереж).

З наведених положень Порядку № 312 вбачається, що невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, до якого відносяться і припис ГУ ДСНС, може бути підставою для повного або часткового припинення постачання електричної енергії, але лише з урахуванням п. 7.2 цих правил, тобто при наявності незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню, і лише в разі невиконання вимог щодо усунення таких недоліків в електроустановках.

В той же час, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що посадовими особами ГУ ДСНС України в Одеській області за результатами перевірки виносився припис щодо усунення відповідачем, ТОВ «Флагман-К» порушень вимог законодавства.

Крім того, акт перевірки № 24 від 27.09.2019 року не містять чіткого зазначення по дислокації у будинку, згідно технічного паспорта, розташування дверей, що перешкоджають вільній евакуації людей (номер парадної будинку, поверх, номер квартир, інші відомості, що дають можливість ідентифікувати двері, що перешкоджають вільній евакуації людей та ускладнюють доступ пожежних підрозділів до квартир), що дає можливість суду зробити висновок про відсутність конкретного місця розташування вказаного порушення, а також його належного відображення спеціалістами Головного управління ДСНС України в Одеській області в актах позапланових перевірок.

При цьому, відповідачем до суду надано копію наказу про призначення відповідальної особи за пожежну безпеки, копії посвідчень про перевірку знань з охорони праці, журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, документів на підтвердження купівлі засобів пожежогасіння, знаків безпеки (а.с. 101-120).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” у вигляді часткового зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К”, яке розташоване за адресою: 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28 шляхом відключення вищевказаних будівель товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 24 від 27.09.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 24 від 27.09.2019 за номерами: 1-15, 18-26.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2019 року по справі № 160/1904/19 (провадження № К/9901/30612/19) зазначив, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства. Отже при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності відповідача судом має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому, представником відповідача до суду надано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5500,00 грн., оскільки ТОВ “Флагман-К” приймає участь у справі не самостійно, а шляхом залучення представника – адвоката.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що на підтвердження понесених витрат відповідачем до суду надано копію договору про надання правничої допомоги (а.с. 127), оригінал ордеру (а.с. 66), копію рахунку-фактури (а.с. 128), та копії меморіальних ордерів (а.с. 129-130).

Згідно договору про надання правничої допомоги № 1/20 від 03.01.2020 року клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надати правничу допомогу в справах щодо захисту прав та інтересів останнього, зокрема, в судах України всіх ланок. Відповідно до п. 3.1 розмір гонорару складає 500 грн. за одну годину робочого часу адвоката на підставі відповідного розрахунку, що є додатком до цього договору.

В той же час, відповідачем до суду не надано розрахунку, який є додатком до договору № 1/20 від 03.01.2020 року.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, всупереч вимогам КАС України відповідачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

За таких підстав, оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача щодо суми витрат та наданих доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633, адреса місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6) до товариства з обмеженою відповідальністю “Флагман-К” (код ЄДРПОУ 36155412, адреса місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Старорізнична, 28) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.