Рішення № 93846995, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8124/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року

м. Львів

Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке скло» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке скло» (далі – ТзОВ «Галицьке скло», відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке скло» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у сумі 60818,98 грн.

Ухвалою від 15.10.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача є заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 в розмірі 60818,98 грн. Підставою звернення позивача з цим позовом вказано невиконання відповідачем обов`язку відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підприємство у встановлений законодавством спосіб повідомлене про необхідність щомісячного відшкодування витрат ГУ ПФУ у Львівській області шляхом скеровування відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Оскільки підприємство вчасно не відшкодувало витрат ГУ ПФУ у Львівській області на виплату пільгових пенсій, це зумовило появу заборгованості, про стягнення котрої заявлено цей позов.

Відповідач відзиву на позов не надав. На адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 7901828448784) з довідкою Укрпошти, де зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвала судом надсилалася за адресою зареєстрованого місця знаходження юридичної особи, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявному в матеріалах справи, а саме: 81051, Львівська обл., Яворівський район, с. Новий Яр, 53.

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлюється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 126 коментованого Кодексу визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог ч.11 ст. 126, ч.1 ст.174 і п.4 ч.1 ст.251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Крім того суд бере до уваги усі юридичні особи, незалежно від системи оподаткування, прикріплені до фіскального органу (ДПІ) за місцем податкової адреси, це основне місце їх обліку.

Відповідно до п. 3 ст. 66 у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд виходив з наступного. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, беручи до уваги приписи ст.119 КАС України, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку що розгляд справи можна проводити за наявними матеріалами.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, суд приймає рішення у справі в перший робочий день.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закон №400/97-ВР у редакції від 03.10.2017 р. N2148-VIII, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту «а», «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники:

- зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі - список №1).

- працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №2).

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Закон №1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. Відтак, обов`язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду від 22.12.2014 №28-2 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі».

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо:

- забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

ТзОВ «Галицьке скло» зареєстроване як юридична особа та відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Територіальний орган ПФУ повідомив ТзОВ «Галицьке скло» про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за Списком №1. Повідомлення здійснено у встановлений Інструкцією спосіб, шляхом надіслання відповідних Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не відшкодував органу ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2018 року по вересень 2020 року на загальну суму 60818,98 грн. у встановлені законом строки, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке скло» (ЄДРПОУ 34107200) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) у сумі 60818 (шістдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 98 коп.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Сакалош