Рішення № 93846933, 28.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4298/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 04 листопада 2020 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача в дохід місцевого бюджету податкового боргу з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 64242,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як СПД Лисичанською міською радою Луганської області, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області.

За відповідачем станом на 12 жовтня 2020 року облікований податковий борг у загальній сумі 64242,65 грн з податку - адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (ККДБ 21081500), який виник у зв`язку з несплатою донарахованих контролюючим органом сум згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (форми «С») від 26 листопада 2018 року № 00033140011 та від 22 квітня 2019 року № 0000634001.

Вказані податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржені, не виконані та є чинними.

Головним управлінням ДФС у Луганській області направлено відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» від 19 квітня 2019 року № 37875-50, яка вручена відповідачу 25 травня 2019 року. Податкова вимога форми «Ф» від 19 квітня 2019 року № 37875-50 відповідачем не виконана, не оскаржена та є чинною.

На підставі зазначеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 09 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 27-28).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 09 лютого 2005 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Лисичанську Лисичанського управління, ГУ ДПС у Луганській області (арк. спр. 46-47).

Посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області 13 листопада 2018 року здійснено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, що належить ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 13 листопада 2018 року № 822/12-32/40-01/ НОМЕР_1 (арк. спр. 11-12).

Перевіркою встановлено порушення:

статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка;

пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - відсутність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на алкогольному напої;

пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої;

пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854, пункту 22 наказу Мінекономіки від 24.07.2002 № 218 – під час продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів продавцем не виданий розрахунковий документ встановленого зразка.

На підставі акта від 13 листопада 2018 року № 822/12-32/40-01/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2018 року № 0003314001, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 61000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (арк. спр. 10).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 29 грудня 2018 повернулося до ГУ ДФС у Луганській області без вручення, із відміткою про причини повернення – за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 9).

Також ГУ ДФС у Луганській області на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2019 року № АА 240313, складених співробітниками Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за встановлене порушення пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», винесено податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0000634001, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6800,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (арк. спр. 14).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулося до ГУ ДФС у Луганській області без вручення, із відміткою про причини повернення – за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 13).

ГУ ДФС у Луганській області виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 19 квітня 2019 року № 37875-50, якою повідомлено, що станом на 18 квітня 2019 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 61000,00 грн (арк. спр. 16).

Вимогу про сплату боргу направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 25 травня 2019 повернулося до ГУ ДФС у Луганській області без вручення, із відміткою про причини повернення – за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 17).

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Луганській області залишок несплаченої суми за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями станом на 12 жовтня 2020 року становить: податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2018 року № 0003314001 – 57442,65 грн, податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0000634001 – 6800,00 грн (арк. спр. 6).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено витягом з ІКП за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (арк. спр. 7).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частинами четвертою та п`ятою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

У разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Процедуру оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 Податкового кодексу України, так:

- рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1);

- з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18).

Платник податків відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки, результати якої оформлено актом від 13 листопада 2018 року № 822/12-32/40-01/ НОМЕР_1 , та на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2019 року № АА 240313, складених співробітниками Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

Керуючись положеннями пункту 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України та статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими встановлена відповідальність платника податків за вчинення податкового правопорушення, позивачем винесено податкові повідомлення рішення від 26 листопада 2018 року № 0003314001 та від 22 квітня 2019 року № 0000634001.

Як вже вищевказано, відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими платнику податків.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не скористалася правом оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень у визначеному Податковим кодексом України порядку, вказані податкові повідомлення-рішення стали узгодженими та відповідно до положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у платника податків виник обов`язок погашення грошового зобов`язання, визначеного такими податковими повідомленнями-рішеннями.

За даними витягу з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 , відповідачем обов`язок по сплаті грошового зобов`язання за узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями не виконаний.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки податкова вимога форми «Ф» від 19 квітня 2019 року № 37875-50 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення податкового боргу є ГУ ДПС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у загальній сумі 64242,65 грн не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 43143746) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 64242,65 грн (шістдесят чотири тисячі двісті сорок дві гривні 65 коп.) в дохід місцевого бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова