Рішення № 93846797, 14.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4288/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода", вул. Центральна, 84, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область,27000

до відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, вул. Автолюбителів,2,м. Кропивницький,25031

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно – господарського штрафу №207103 від 18.08.2020 року, яким до товариства застосовано штраф в розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про накладення стягнення є необґрунтованою.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.13-14).

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (вх.№22457/20 від 23.10.2020).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

22.06.2020р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, на ділянці дороги М-05 «Київ - Одеса» км 450 + 500 м, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ДАФ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу марки KOGEL , д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить на праві власності позивачу. За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого позивачем порушено абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10 % але не більше 20% при перевезені вантажів без відповідного дозволу.

Також, складено акт №036461 від 22.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, згідно якого нормативно допустима вага 40 тон, фактична 42080 тон, при цьому осьові навантаження тон при нормативно допустимому 11, фактичне 6,5100, при нормативно допустимому 11, фактичне 9,670, при нормативно допустимому 22, фактичне 25,900 (а.с.7).

Згідно зазначеного акту вид вантажу - кукурудза.

Крім того, посадовими особами контролюючого органу складено довідку про результати здійснення контролю №0001422 від 22.06.2020; розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів № 036461 від 22.06.2020 року; чек зважування від 22.06.2020 (а.с.33-35).

18.08.2020 т.в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, винесена постанова №207103 про застосування адміністративно-господарського штрафу, за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20 % при перевезені вантажів без відповідного дозволу, згідно ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. (а.с.29).

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Отже, з огляду на викладене, обласні Управління Укртрансбезпеки під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Судом встановлено, що 22.06.2020 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача.

Проведення вказаної рейдової перевірки відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, відповідачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку перевірялась у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

Суть порушення, встановленого рейдовою перевіркою у спірному випадку, полягає у перевищенні вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу (згідно чеку зважування № б/н від 22.06.2020 року) становила 43,060 кг, при нормативно допустимій 40 000 кг, тобто на 3 060 кг більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні складає 7,65 %.

Також, посадовими особами контролюючого органу встановлено перевищення навантаження на строєну вісь, яка становила 26090 кг при нормативно допустимій 22 000 кг, тобто на 4090кг більше дозволеної, що у відсотковому співвідношенні складає на 18,52 % більше допустимого.

У водія не було відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятої частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалось вище, статтею 48 Закону № 2344-III передбачено обов`язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, як в даному випадку - перевищення навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

При цьому згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначення вантажу як подільного передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на строєні осі - 22 т.

Оскільки автомобільним перевізником ТОВ "Згода" допущено перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу понад 10 %, при цьому позивачем не отримано відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами, тому т.в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно 18.08.2020 прийнято постанову № 207103 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 ,00 грн. (а.с. 29).

Щодо посилання позивача на протиправність оскаржуваної постанови то суд зазначає наступне.

Так, невидача відповідачем водію довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, згідно пункту 18 Порядку № 879, не може бути безумовною ознакою протиправності оскаржуваної постанови та доказом відсутності порушення позивачем чинного законодавства України.

Суд критично ставиться до посилання позивача, що перевіряємий посадовими особами контролюючого органу транспортний засіб було переобладнано в контейнеровоз, в зв`язку з чим допустима повна маса якого у відповідності до п. 22.5 Правил дорожнього руху України становить 44 т, а навантаження на одиночну вісь становить 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т., з огляду на наступне.

Так, згідно сертифікату відповідності причеп марки KOGEL був переобладнаний у контейнеровоз 09.04.2020 року ( а.с.9).

Однак, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу № СХЕ причеп KOGEL , д.н.з НОМЕР_2 - загальний напівпричеп - тентовий (а.с37-38).

Згідно п. 32.2. (б) Правил дорожнього руху затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Відповідно до п.30.1. зазначених вище Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати ( перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їх технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Позивачем не надано доказів перереєстрації транспортного засобу на контейнеровоз, оскільки, у випадку якщо би позивач дійсно перереєстрував цій транспортний засіб у контейнеровоз то у нього було би інше свідоцтво чи, в графі «особливі відмітки», була би зазначена інформація про переобладнання цього транспортного засобу.

А тому суд погоджується з висновком відповідача, що транспортний засіб позивача не є контейнеровозом.

Також позивач на підтвердження своєї позиції посилається на те, що ним перевозився сипучий вантаж ( кукурудза) а тому ймовірно, що під час перевезення відбулося зміщення вантажу з передньої осі на задню вісь автомобіля, в результаті чого фактичне навантаження на передню вісь було меншим нормативно допустимого, а навантаження на задню вісь становило на 1,9 тон більше нормативно допустимого; з акту відповідача вбачається перевищення нормативно допустимого навантаження на задню строєну вісь, тоді як фактичне навантаження на інші осі є значно нижчим від нормативно допустимого.

Разом з тим, пп. а) п.2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, за кріплення вантажу, а також за його зміщення під час руху транспортного засобу відповідають лише автомобільний перевізник та водій незалежно від виду вантажу та його групи.

Посилання позивача на відсутність методики зважування транспортних засобів з сипучим вантажем, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, не є єдиною та безумовною підставою визнання протиправним оскаржуваного рішення.

В той же час суд звертає увагу на те, що Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207, в повній мірі визначено механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, а наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року затверджено вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Отже, відсутність розробленої методики проведення габаритно-вагового контролю, на яку посилається позивач, не спростовує вчинення ним правопорушення, зафіксованого працівниками контролюючого органу. Крім того, суд враховує і ту обставину, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» пункт 19 з Порядку №879 виключений.

Стосовно доводів позивача, що відповідач всупереч пунктів 21, 23 - 24 Порядку № 879 не запропонував водієві позивача привести вагові параметри транспортного засобу у відповідність з встановленими нормативами, хоча це можливо було зробити шляхом перевантаження вантажу на передню вісь, навантаження на яку було меншим від нормативно допустимого то суд зазначає наступне.

Так, в разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов`язок отримання дозволу компетентного органу, який дає право на рух автомобільними дорогами України. При цьому, отримання такого дозволу не залежить від самого вантажу: подільний чи неподільний.

Під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу, належного позивачу, було встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд.

Позивачем до суду не надано доказів, що на час перевірки ним було отримано спеціальний дозвіл та внесено плату за проїзд.

А тому, посилання позивача на порушення відповідачем пунктів 21, 23 - 24 Порядку № 879, не спростовує вчинення позивачем перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд.

Враховуючи, що рейдовою перевіркою контролюючого органу встановлено перевищення вагових норм транспортного засобу позивача понад 10 %, що є порушенням п.22.5 Правил дорожнього руху, при цьому як до перевірки так і до суду позивачем не надано відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним органом, а також не надано доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, за таких підстав управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно винесено оскаржувану постанову №207102 від 18.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Оскільки відповідачем встановлено зафіксовано відсоткове співвідношення перевищення параметрів від нормативу від 10 % до 20 %%, тому управлінням вірно застосовано до позивача штраф, передбачений абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови №207103 від 18.08.2020 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача - відсутні.

Частиною 1 статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року, після набрання законної сили даним рішенням.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (вул. Центральна, 84, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000, код ЄДРПОУ 23100419) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі №340/42288/20, після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко