Рішення № 93846592, 30.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року справа №320/5448/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (далі – відповідач, ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області у вклеюванні фото ОСОБА_1 по досягненню 45 річного віку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області вклеїти фото ОСОБА_1 по досягненню 45 річного віку до паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з тим, що позивачу 23.08.2018 виповнилось 45 років, у червні 2020 року він звернувся до Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою щодо вклеювання фото по досягненню 45-річного віку до паспорту громадянина України зразка 1994 року, надавши при цьому відповідні документи разом із паспортом зразка 1994 року.

Проте Бородянським районним відділом Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом від 12.06.2020 позивачу відмовлено у вклеюванні фотокартки із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, відповідно до якої обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25 чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, паспорт в цьому випадку має бути виключно за формою пластикової картки типу ID-1 (біометричний паспорт).

Позивач вважає, що відмова Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.06.2020 щодо вклеювання фото по досягненню 45-річного віку до паспорту громадянина України зразка 1994 року суперечить чинним приписам Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, а також є порушенням основоположних конституційних прав громадян, передбачених статтями 3, 32 Конституції України та ч.1 ст. 6 Закону України “Про захист персональних даних” від 01.06.2010 № 2297-VI.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю коштів на укладення нових договорів для закупівлі знаків поштової оплати та/або оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Київського окружного адміністративного суду (у тому числі станом на 06.07.2020) тимчасово припинилось відправлення поштової кореспонденції суду, про що начальником відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 була складена відповідна довідка від 12.05.2020 № 03-52/3516/20 (а.с.19).

З урахуванням відсутності фінансування на відправлення поштової кореспонденції, судом було направлено 08.07.2020 на електронну адресу відповідача (3223@dmsu.gov.ua), зазначену в позовній заяві, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі від 06.07.2020.

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі від 06.07.2020 о 14:14:55 год, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронної пошти, який наявний в матеріалах справи (а.с.18).

Проте відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2000 Бородянським РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 у вигляді книжечки (а.с.8).

Судом встановлено, що у червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою щодо вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45-річного віку.

Листом від 12.06.2020 №80.3223-173/80.3223.1-20 Бородянським районним відділом Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомлено позивача про те, що внесено зміни та доповнення до деяких пунктів Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, зокрема, щодо обов`язкового обміну паспорту зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки, якщо особа досягла 25- чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток, та зазначено перелік документів, які подаються при обміні паспорта (а.с.6).

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправною відмови відповідача у вклеюванні йому фото до паспорта громадянина України по досягненню 45-річного віку та визначення відповідачу зобов`язання вклеїти до його паспорта громадянина України фото по досягненню 45-річного віку відповідно до Положення про паспорт громадянина, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як свідчать наявні у справі матеріали, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відмови відповідача у вклеюванні фото до паспорта громадянина України у вигляді книжечки по досягненню позивачем 45-річного віку у формі, затвердженій Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, за заявою, поданою у період після 01.11.2016.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Правові й організаційні засади створення та функціонування ЄДДР та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначає Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі - Закон №5492-VI) (у редакції, чинній на дату звернення позивача із заявою про вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку до паспорта громадянина України).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 і 5 статті 14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Приписами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі – Положення №2503-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.

Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, п.2,3 якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п. 2 Положення №2503-XII;

з 01.11.2016 - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється.

Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Згідно з пп. 6 п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

При цьому, паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.

За пропущення строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку із досягненням 45-річного віку без поважних причин, ОСОБА_1 може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, по суті є примушуванням його до обміну даного паспорта на паспорт у формі ID-картки.

Частинами 5, 6 ст. 6 Закону України від 01.06.2010 №2297-VІ «Про захист персональних даних» визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).

Великою Палатою Верховного Суду 19.09.2018 винесено постанову у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) провадження №11-460заі18, в якій зазначено, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Норми Закону № 5492-VI, Постанови №302 на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на паспорт у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ні в Законі № 5492-VI, ні в Постанові №302 не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.

Отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Викладене свідчить про право ОСОБА_1 на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки нової фотокартки у зв`язку з досягненням ним 45 років.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі № 420/7135/19 (К/9901/11983/20), від 07.10.2020 у справі №520/12075/19 (№К/9901/7181/20).

Отже суд вважає доводи відповідача, викладені у листі від 12.06.2020 №80.3223-173/80.3223.1-20, безпідставними, оскільки пункт 3 Порядку № 302 визначає порядок дій, які повинен вчиняти територіальний орган Державної міграційної служби України, а не підстави, за наявності яких особі може бути відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Відповідно до положень частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною відмови у вклеюванні ОСОБА_1 фотокартки у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, викладеної у листі Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.06.2020 №80.3223-173/80.3223.1-20, а також зобов`язання Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (Бородянський районний відділ) вклеїти ОСОБА_1 фотокартку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не надано суду доказів правомірності оскаржуваної відмови у вклеюванні ОСОБА_1 фотокартки у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанціями від 24.06.2020 №0.0.1748185954.1 та від 24.06.2020 №0.0.1748185784.1 ( а.с.12).

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов`язані одна з одною.

Враховуючи, що визнання протиправною відмови у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вклеїти фотокартку позивача до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку є однією вимогою немайнового характеру, сплаті при подачі даного позову підлягав судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, становить 840,80 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору в сумі 840,80 грн. судом під час розподілу судових витрат не вирішується.

Враховуючи, що позивачем під час звернення до суду судовий збір було сплачено у розмірі, більшому, ніж встановлено законом, сплачена надмірно сума судового збору у розмірі 840,80 грн. може бути повернута за ухвалою суду за клопотанням позивача у порядку письмового провадження.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вклеюванні фотокартки у зв`язку із досягненням ним 45-річного віку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, викладену у листі Бородянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.06.2020 №80.3223-173/80.3223.1-20.

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; ідентифікаційний код 42552598) вклеїти фотокартку до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII у зв`язку із досягненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 45-річного віку.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; ідентифікаційний код 42552598).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 30.11.2020.

Суддя Кушнова А.О.