Рішення № 93846422, 28.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 грудня 2020 року Справа № 280/7657/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Військової частини А1493 (вул. Котелевського, буд. 2, с. Терентіївка, Полтавський район, Полтавська область,38702, код ЄДРПОУ 26615696)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А1493 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму невідшкодованої матеріальної шкоди позивача у розмірі 136028,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив військову службу за контрактом у Військовій частині А1493, а саме на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення, та був звільнений у запас 27.04.2020. Перевіркою господарської діяльності служби зв`язку встановлено нестачу майна, прийнятого відповідачем для обліку і зберігання, на суму 151923,57 грн. Наказом командира військової частини А1493 від 27.04.2020 №269 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння» відповідача було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 423034,05 грн. Наказом командира військової частини А1493 від 04.08.2020 №503 «Про внесення змін до наказу командира військової частини А1493 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння» від 27.04.2020 №269» підвищену матеріальну відповідальність було замінено на повну матеріальну відповідальності у сумі 144056,94 грн. За час проходження військової служби відповідачем з його грошового забезпечення було компенсовано частину матеріальної шкоди завданої державі у сумі 8028,05 грн. Будучи обізнаним у необхідності відшкодувати завдану ним шкоду, відповідач будь-яких заходів щодо її відшкодування не вживає, у зв`язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 02.11.2020 поновлено строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 02.12.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального провадження.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв чи клопотань суду не направив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши та оцінивши подані позивачем докази, судом встановлено наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що у період з 21.09.2019 по 27.04.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1493. Наказом командира військової частини А1493 (по стройовій частині) від 26.12.2018 №345 відповідача було призначено на посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення.

За наказом командира військової частини А1493 від 25.03.2020 №172 «Про проведення інвентаризації майна служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини А1493» підкомісією з перевірки стрілецької зброї та озброєння у період з 30.03.2020 по 21.04.2020 було проведено перевірку наявності та технічного стану озброєння та боєприпасів військової частини А1493.

В ході проведення інвентаризації на складі ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО) було виявлено нестачу військового майна, а саме: приладу нічного бачення CHALLENGER GS 3.5X60 - 2 одиниці; тепловійзійний монокуляру TERMAL IMAGER EYE Х320 - 1 одиниця; перископу труби розвідника - 5 одиниць; цівок тактичних - 13 одиниць; далекоміру LEIKA 1600-В- 1 одиниця; біноклю YUKON 20 x 50 - 1 одиниця, на загальну суму 151923,57 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі посади начальника складу ракетно- артилерійського озброєння від 26.12.2018 №6759 старший солдат ОСОБА_1 прийняв посаду у прапорщика ОСОБА_2 .. На момент прийняття справ та посади начальника складу відповідачем, вищезазначене майно було в наявності.

Відповідно до наказу командира військової частини А1493 «Про проведення перевірки господарської діяльності всіх служб та інвентаризації військового майна у військовій частині» від 29.10.2019 №593 у період з 01.11.2019 по 23.11.2019 здійснювалась інвентаризації майна на складі ракетно-артилерійського озброєння та відповідно до «Акту проведення інвентаризації матеріально-технічних засобів, що стоять на балансі та рахуються по обліку служби ракетно-артилерійського озброєння за підрозділами військової частини» від 17.12.2019 №7496 та додатків до нього: протоколу інвентаризаційної комісії, зведеного інвентаризаційного опису служби, інвентаризаційного опису майна на складі ракетно-артилерійського озброєння, військове майно, нестачу якого було виявлено 21.04.2020, а саме: приладу нічного бачення CHALLENGER GS 3.5X60 - 2 одиниці; тепловійзійного монокуляру TERMAL IMAGER EYE Х320 - 1 одиниця; перископу труби розвідника - 5 одиниць; цівок тактичних - 13 одиниць; далекоміру LEIKA 1600-В- 1 одиниця; біноклю YUK.ON 20x50 - 1 одиниця, рахується на складі ракетно-артилерійського озброєння та було в наявності.

За фактом нестачі майна PAO наказом командира військової частини А1493 від 21.04.2020 №254 «Про призначення службового розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння», було призначено службове розслідування.

За результатом службового розслідування наказом командира військової частини А1493 від 27.04.2020 №269 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння» Відповідача було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 423034,05 грн. Наказом командира військової частини А1493 від 04.08.2020 №503 «Про внесення змін до наказу командира військової частини А1493 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння» від 27.04.2020 №269» підвищену матеріальну відповідальність було замінено на повну матеріальну відповідальності у сумі 144056,94 грн.

У зв`язку з наявністю ознак злочинів передбачених ст. 410, 413 КК України 22.04.2020 командиром військової частини А1493 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до ТУ ДБР у м. Полтаві, Військової прокуратури Полтавського гарнізону та Полтавського ЗВ ВСП.

27.04.2020 ТУ ДБР розташованим у м. Полтаві було внесене відомості до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч. З ст. 425 КК України за №42020170690000017, яке було закрито 03.06.2020 постановою слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3 за відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.

03.06.2020 Військовою прокуратурою Полтавського гарнізону було складено протокол про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно відповідача, який було направлено до Полтавського районного суду Полтавської області.

05.06.2020 постановою Полтавського районного суду Полтавської області у справі №545/1355/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Судом було встановлено, що в результаті недбалого ставлення відповідача до військової служби, допущено втрату військового майна, що заподіяло істотну шкоду, вчинено в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та повністю доведено його вину.

За час проходження військової служби відповідачем з його грошового забезпечення було компенсовано частину матеріальної шкоди завданої державі у сумі 8028,05 грн, що підтверджується копією Книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини А1493.

В подальшому відповідно до наказу командира військової частини А1493 (по стройовій частині) від 27.04.2020 №84 відповідача було звільнено з військової служби в запас (у зв`язку з закінченням строку контракту) та виключено зі списків особового складу військової частини А1493.

На момент звернення до суду сума невідшкодованої шкоди державі становить 136028,89 грн.

Оскільки відповідач будучи обізнаним у необхідності відшкодувати завдану ним шкоду будь-яких заходів щодо її відшкодування не вживає, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Статею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначає Закон України від 03.10.2019 №160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі по тексту - Закон України №160-IX).

За змістом статті 1 Закону України №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Відповідно до положень статті 3 Закону України №160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому вказаним Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Положеннями статті 12 Закону України №160-ІХ передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Суд встановив, що наказом командира військової частини А1493 від 27.04.2020 №269 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно- артилерійського озброєння» відповідача було притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 423034,05 грн. Наказом командира військової частини А1493 від 04.08.2020 №503 «Про внесення змін до наказу командира військової частини А1493 «Про результати проведеного розслідування за фактом втрати військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння» від 27.04.2020 №269» підвищену матеріальну відповідальність було замінено на повну матеріальну відповідальності у сумі 144056,94 грн.

За час проходження військової служби відповідачем з його грошового забезпечення було компенсовано частину матеріальної шкоди завданої державі у сумі 8028,05 грн.

27.04.2020 відповідача було звільнено з військової служби за контрактом у запас на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з закінченням строку контракту) та виключено зі списків особового складу військової частини А1493 наказом командира військової частини А1493 (по стройовій частині) від 27.04.2020 №84.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що залишок невідшкодованих державі збитків ОСОБА_1 становить 136028,89 грн.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Військової частини А1493 необхідно стягнути суму завданої шкоди державі у розмірі 136028,89 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини А1493 (вул. Котелевського, буд. 2, с. Терентіївка, Полтавський район, Полтавська область,38702, код ЄДРПОУ 26615696) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про відшкодування майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А1493 (код ЄДРПОУ 26615696, Держказначейська служба України, р/р НОМЕР_2 , код МФО 820172) суму невідшкодованої матеріальної шкоди у розмірі 136 028, 89 грн (сто тридцять шість тисяч двадцять вісім грн 89 коп.)

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.12.2020.

Суддя А.В. Сіпака