Рішення № 93842657, 28.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15893/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/15893/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 11 770,27 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.03.2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/1063/82/0050630.

Позивач зазначає, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладеного договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

28.11.2017 року між АТ «КІБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20171128, у відповідності до умов якого АТ «КІБ» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників, зокрема позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11 770,27 грн., з яких: 11 446,67 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 323,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Позивач вказує, що на виконання п. 2.8 договору відступлення права вимоги та згідно вимог ст. ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача АТ «КІБ» направлено повідомлення про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач не виконала свого обов`язку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших зобов`язань в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, припинила повертати наданий їй кредит.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.

Позивач зазначає, що після відступлення права грошової вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З 23.01.2018 р. позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій відповідачу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання, відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали, копії позовної заяви з додатками подати відзив на позов (а.с. 37-39).

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд з урахуванням предмету спору, ціни позову, наданих сторонами доказів, вважає за доцільне у даній справі проведення спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

01.12.2020 року до суду надійшла подана відповідачем заява про застосування позовної давності, у якій ОСОБА_1 просить відмовити у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності. У заяві вказує, що відповідно до поданого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунку заборгованості, останнє зняття готівки за кредитним договором було 10.09.2014 р., позивачем не надано будь-яких документальних доказів про подовження строку кредиту та не надано обгрунтованого клопотання про поновлення строку давності, у зв`язку з чим строк позовної давності за договором сплив як за основною сумою, так і за відсотками (а.с. 42, 43).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Як убачається із матеріалів справи, 30.03.2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/1063/82/0050630 (далі - Договір, а.с. 5-11).

Відповідно пунктів 8.1- 8.4 Договору, кредит надається з 30.03.2012 року шляхом зарахування грошових коштів на картковий рахунок з подальшим перерахуванням цих грошових коштів для здійснення платіжних операцій з карткового рахунку клієнта, ініційованих з використанням платіжної картки. Процентна ставка за користування кредитом за цим Договором складає 36,9% річних. Строк кредиту - 24 місяці. Дата закінчення кредиту - 30 березня 2014 року.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що без укладення додаткових угод до цього Договору, Банк має право продовжити строк кредиту, встановлений в п. 8.4 цієї статті на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку кредиту Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження строку кредиту. Використання Клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після продовження строку кредиту розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження строку кредиту.

Згідно п. 9.1 Договору, максимальний розмір кредиту за цим договором складає 50 000 грн. Поточний ліміт кредиту на дату укладення договору дорівнює 10 360 грн. Поточний ліміт встановлюється щомісячно на кожний період в порядку, встановленому пунктом 9.2 цієї статті.

Відповідно п. 10.5 Договору, Клієнт зобов`язаний до 20 числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку платіж в розмірі 5 % від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 грн. бо суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладеного Договір відступлення права вимоги № 114/48-F (а.с. 16-17).

28.11.2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк`та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги № 20171128, відповідно до умов якого до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників за кредитними договорами стосовно яких первісний кредитор ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» отримав право вимоги від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі Договору відступлення права вимоги № 114/48-F від 28.11.2017 р. (а.с. 18-20).

Згідно Витягу з Реєстру боржників № 3 до Договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28.11.2017, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/1063/82/0050630 на суму 11 770,27 грн., що включає: заборгованість за основною сумою боргу - 11 446,67 грн.; заборгованість за відсотками - 323,60 грн. (а.с. 21).

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та позивач на адресу відповідача надсилали повідомлення від 26.01.2018 р. з інформацією про укладення договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 010/1063/82/0050630 від 30.03.2012 року та зазначенням банківських реквізитів для сплати заборгованості (а.с. 22, 23).

Відповідач подала суду заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а.с. 42, 43).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Згідност. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості, з якого убачається, що востаннє зняття готівки по картковому кредиту за договором відбулося 10.09.2014 р. на суму 20 грн. (а.с. 24, 25).

Отже, враховуючи, що після закінчення строку кредитного договору, який було визначено датою 30.03.2014 р., відповідач отримувала кредитні кошти до 10.09.2014 р., виходячи з умов вищенаведеного пункту 8.5 Договору, яким встановлено право Банку продовжити строк кредитування, та відсутністю в матеріалах справи доказів про те, що відповідач зверталася до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» чи до нових кредиторів із заявою про відмову від продовження строку кредиту, судом встановлено факт пролонгації Договору.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач після дати 10.09.2014 р. кредитні кошти не отримувала та востаннє погашення кредиту відбулось 11.10.2017 р. у розмірі 853 грн.

Враховуючи зобов`язання відповідача за пунктом 10.5 Договору щодо щомісячної сплати платежу до 20 числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, заяву відповідача про застосування строку позовної давності та беручи до уваги, що позов поданий до суду через засоби поштового зв`язку 21.10.2020 року, суд вважає, що в межах позовної давності становить період стягнення з 21.10.2017 року.

Розмір щомісячного платежу у межах строку кредитування, встановлений пунктом 10.5 Договору, не є фіксованим та залежить від наявності заборгованості позичальника перед банком.

У зв`язку з цим суд позбавлений можливості з`ясувати суму заборгованості за Договором за період строку позовної давності за відсутності виписки по рахунку, а долучений до позову розрахунок заборгованості не є належним доказом на підтвердження існування боргу за кредитом.

До того ж із відомостей у поданому позивачем розрахунку заборгованості не можливо з`ясувати фактичний борг за кредитом та відсотками у межах з 21.10.2017 р., у тому числі розмір щомісячних платежів за договором.

Разом з тим, до вказаного розрахунку заборгованості суд відноситься критично, оскільки зазначені у ньому відомості по датам нарахування не відповідають розміру заборгованості за Договором відступлення права вимоги від 28.11.2017 р. та спростовуються Витягом з Реєстру боржників № 3, у якому вказано суму основного боргу 11 446,67 грн., суму відсотків 323,60 грн., що загалом становить 11 770,27 грн. Натомість, за розрахунком заборгованості позивача станом на 27.11.2017 р. заборгованість за відсотками становить 353,02 грн., загальна заборгованість - 10 994,87 грн., станом на 02.01.2018 р. нарахована заборгованість у розмірі 11 446,67 грн. та станом на 23.01.2018 р. з урахуванням відсотків 323,60 грн. - у розмірі 11 884,74 грн.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявної заборгованості у межах строку позовної давності.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 253, 256, 257, 261, 267, 512, 514, 525, 526, 530, 629, 1054, 1077 ЦК України,ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Судове рішення складене 28 грудня 2020 року.

Суддя