Рішення № 93841956, 15.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/21597/19

провадження № 2/753/3710/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року надійшла до суду позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі по тексту - позивач, ТДВ СК «Альфа-Гарант») до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 88 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 липня 2018 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №Ак/8874420 (далі по тексту - договір).

22 грудня 2018 року за участю відповідача сталася ДТП, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрито провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування, відповідно до звіту, страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування у розмірі 88 000 грн., позивач і просить стягнути його з відповідача в порядку регресу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва судді Даниленка В.В. від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, під головуванням судді Каліушка Ф.А.

Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 липня 2018 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АК/8874420, за умовами якого була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAEWOOLANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 .

22 грудня 2018 року о 22.10 годині, в м. Києві по вул. Русанівська набережна 7, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DAEWOOLANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем «BMW 520» державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого, власнику автомобіля «BMW 520» державний номерний знак НОМЕР_1 , був нанесений матеріальний збиток.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрито провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається з договору №310583068.18 від 28 листопада 2018 року автомобіль «BMW 520», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований в ПрАТ «АСК «ІНГО України».

Відповідно до страхового акту №1856164 від 09 січня 2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW 520» державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, становить 198 742,43 грн.

На підставі угоди від 18 квітня 2019 року, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач в порядку регресу здійснив страхове відшкодування ПрАТ «АСК «ІНГО України» у розмірі 88 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №691 від 25 квітня 2019 року,копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. А згідно з ч. 1 ст. 1191 цього Кодексу особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи те, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки, у розмірі виплаченого відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до позивача, як страховика, перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки у вигляді виплаченого відшкодування у розмірі 88 000 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію витягу з договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, завдання - доручення №7, детальний опис виконаних робіт, виписка з банківського рахунку, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись стст. 979, 988 ЦК України, стст. 3, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-78, 81, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, адреса місцезнаходження: м.Київ, б-р. Лесі Українки 26) в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 88 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, адреса місцезнаходження: м.Київ, б-р. Лесі Українки 26) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 грн. та витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.