Ухвала суду № 93839282, 17.11.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 539/2464/20

Провадження №1-кп/548/212/20

У Х В А Л А

про прожовження обвинуваченому дії запобіжного заходу

17.11.2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судових засідань – Комаренко В.М.,

прокурора – Гончаренка В.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Чубенко Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання прокурора Гончаренка Василя Миколайовича про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12020170240000171 щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.08.2020 року Хорольському районному суду Полтавської області визначено підсудність щодо розгляду справи по кримінальному провадженню № 12020170240000171 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року по вказаному провадженню було призначенно підготовче судове засідання, 14.08.2020 року призначено судовий розгляд кримінального провадження.

12.10.2020 року судом продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з виизначенням застави.

В судовому засіданні прокурор подав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили про обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Статею 182 КПК України застава визначається як внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, судом встановлено, що доводи прокурора є обґрунтованими, заявлені в клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час, а підстави для застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу відсутні та є доцільним продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд констатує, що по справі на теперішній час не допитані свідки, що може створювати передумови для тиску обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків з метою зміни ними своїх показань.

Таким чином, у судовому засіданні прокурором підтверджені обставини, що свідчать про наявність ризиків того, що він може в подальшому переховуватися від судових явок, незаконно впливати на свідків по справі, а також вчиняти інші злочини.

Беручи до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, певних соціальних зв`язків, його майновий стан, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, наявності ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність достатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд дійшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який буде достатнім для неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

До такого висновку суд приходить, враховуючи об`єктивні дані, що були здобуті в ході підготовчого судового засідання, які свідчать про те, що перебування обвинувачеого на волі буде безумовно чинити на свідків по справі психологічний тиск та породжувати в оточуючих зневіру як до правоохоронних органів, так і судової системи в цілому, буде викликати в обвинуваченого почуття безкарності.

Крім того, актуальною є визначена раніше обвинуваченому застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та є альтернативним заходом забезпечення виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 369-372, КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Гончаренка Василя Миколайовича про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 за кримінальним провадженням № 12020170240000171 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шестидесяти днів до 16 січня 2021 року.

Ухвала суду в частині продовження обвинуваченному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Дата складання повного тексту ухвали суду: 20.11.2020

Головуючий