Постанова № 93839084, 25.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.11.2020 Справа № 554/10193/20

Провадження № 3/554/2419/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління у м.Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , голову ліквідаційної комісії ТОВ «Неотур», місце знаходження м.Полтава, вул. Рози Люксембург, буд. 7, (п.н. 37901823)

за ч.1 ст.163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

в с т а н о в и л а :

згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення № 1681 від 27.10.2020 року, ОСОБА_1 , будучи головою комісії з ліквідації ТОВ «Неотур», допустила порушення пп.20.1.3, 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме не надала документи для перевірки в повному обсязі, що зафіксовано в акті № 894/16-31-07-04-10/37901823 від 27.10.2020 р., який є додатком до протоколу.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Її неявка не є перешкодою для розгляду справи без її участі.

Статтею 163-3 КУпАП визначено відповідальність за невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб податкових органів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Ст.163-3 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно – правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-3 КУпАП, ініціатор його складення послався лише на ненадання ОСОБА_1 документів для перевірки в повному обсязі,

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак у протоколі відсутні відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, зокрема дані про перевірки, час її проведення, які саме документи та для якої мети не надала ОСОБА_1 на вимогу податкового інспектора.

Неконкретизований виклад обвинувачення особі є порушенням її права на захист.

За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в справі відсутні достатні, допустимі та переконливі докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-3 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, а отже склад вказаного правопорушення в її діях відсутній, а тому провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-3 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т.О. Січиокно