Рішення № 9383851, 16.03.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року справа № 2-210-10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.

при секретарі Дячук С.Л.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Новосада Р.А.

розглянувши в судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення невиплачених при звільненні сум,

встановив:

08 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення невиплачених сум при звільненні.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працював на підприємстві відповідача, шахті № 1 «Нововолинська» більше 20 років. Наказом № 97 від 20.11.2006 року був звільнений з посади за власним бажанням. Стверджує, що відповідно до п. 12.7 Колективного договору між ВСП шахта № 1 «НВ» ДП «Волиньвугілля» та первинною профспілковою організацією шахти і Незалежною профспілкою гірників на 2004-2006 роки, при звільненні працівника у звязку з виходом на пенсію або по інвалідності, йому виплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи у галузі та середнього заробітку, але не менше: для жінок/чоловіків, 7,5/10 років - середньомісячний заробіток, 12,5/15 років двомісячний середній заробіток, 17,5/20 року тримісячний середній заробіток. Відповідачем належні йому розрахункові кошти при звільненні виплачені не були. Вважає, що відповідач повинен виплатити йому 4473,72 грн. одноразової допомоги належної при звільненні, 1664,64 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку та 1000 грн. завданої моральної шкоди. Просить суд стягнути з відповідача вказані кошти на його користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить стягнути з відповідача на його 4473,72 грн. одноразової допомоги належної при звільненні, яка передбачена колективним договором, 1664,64 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку, 1000 грн. моральної шкоди, всього 7138,36 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечує, щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення 4473,72 грн. одноразової допомоги належної при звільненні, 1664,64 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку. В частині стягнення моральної шкоди позов не визнає, зазначає, що моральної шкоди позивачу діями відповідача завдано не було.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З пояснень позивача, представника відповідача, письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з роботи 20 листопада 2006 року на підставі ст.38 КЗпП України у звязку з виходом на пенсію, і станом на день звільнення йому не були виплачені розрахункові кошти, а тому необхідно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1664,64 грн.

Як вбачається з витягу з Колективного договору на 2004-2006 роки, при звільненні працівника у звязку з виходом на пенсію або по інвалідності, йому виплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи у галузі та середнього заробітку, але не менше: для жінок/чоловіків, 7,5/10 років - середньомісячний заробіток, 12,5/15 років двомісячний середній заробіток, 17,5/20 року тримісячний середній заробіток (а.с. 9). Розмір одноразової допомоги становить 4473,72 грн, який належить виплатити відповідачеві.

Як зазначено в ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обовязковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Період затримки розрахунку складає 24 дні, зокрема з 20.11.06 р. по 14.12.06 р., тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 1664,64 грн. середнього заробітку на час затримання розрахунку.

З оглянутої в судовому засіданні довідки № 298/09 від 18 лютого 2010 року, наданої відповідачем, вбачається, що станом на 18 лютого 2010 року одноразова допомога при звільненні ОСОБА_1 не нараховувалась, тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 4473,72 грн. одноразової допомоги при звільненні, яка передбачена колективним договором.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем не надано суду жодних доказів заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а тому в частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 слід відмовити.

Таким чином суд задоволює позов частково і стягує з відповідача в користь ОСОБА_1 4473,72 грн. одноразової допомоги належної при звільненні, 1664,64 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку, всього 6138,36 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 18, 116-117, КЗпП України, Законом України “Про оплату праці”, суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля», м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, в користь ОСОБА_1 4473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн. 72 коп. одноразової допомоги при звільненні, 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн. 64 коп. середнього заробітку за 24 дні затримки розрахунку при звільненні, всього 6138 (шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 36 коп.

В решті заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи шляхом зарахування на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЄДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г. Галушка