Рішення № 9383284, 24.03.2010, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

“24” березня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І. при секретарі Юрченко С.В. за участю : прокурора Новожилової Т.М. представника за службовим становищем ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова»

Циганій О.Д. представника на підставі довіреності ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Євтушевського О.М. представника Виконкому Ялтинської міської ради за довіреністю Яворський А.Л. відповідачів ОСОБА_7

ОСОБА_8. представника відповідачів на підставі довіреностей від 3 вересня 2007 року

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоровя України, Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ялтинської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, - про визнання незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, визнання договору дарування будинку, визнання незаконними та скасування актів державної реєстрації права власності на нерухоме майно, знесення самочинної будівлі,

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2007 року представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства і остаточно просить суд :

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 165 від 9 лютого 2006 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання»;

Визнати недійсним та скасувати підпункт 4 частини 1 та підпункт 7 частини 2 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 297 від 1 березня 2006 «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання»;

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, видане 10 березня 2006 року ОСОБА_8;

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку літер З1 по АДРЕСА_1, укладений 12 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, реєстровий № 2-529, зареєстрований приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10;

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок літер «З1», розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7, вчинену 20 квітня 2007 року Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»;

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2733 від 27 грудня 2007 року «Про присвоєння нової поштової адреси жилому будинку літер З1 по АДРЕСА_1 та видачу свідоцтва про право власності»;

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, видане 31 січня 2008 року ОСОБА_7;

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1050 від 16 травня 2008 року «Про внесення змін в п.1 та п.2 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27.12.07 № 2733 «Про присвоєння нової поштової адреси жилому будинку літер «З1» по АДРЕСА_1 та видачу свідоцтва про право власності»;

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2, видане 3 червня 2008 року ОСОБА_7;

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок АДРЕСА_2, за ОСОБА_7, вчинену комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»;

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок АДРЕСА_3, за ОСОБА_7, вчинену Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»;

Зобовязати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знести будинок № АДРЕСА_3 за їх власний рахунок у солідарному порядку.

Позовні вимоги обґрунтовуються з наступних підстав.

Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України володіє земельною ділянкою площею 7.4 га на праві постійного користування на підставі Рішення Виконкому Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року «Про затвердження меж та розмірів землекористування санаторію ім. Чехова Міністерства охорони здоровя УРСР на площі 7.4 га» та Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року у справі № 2-31/2954-2009.

Відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 на території санаторію здійснили самочинне будівництво будинку АДРЕСА_3, адреса якого неодноразово змінювалась згідно оскаржених правових актів.

Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, діючи на порушення вимог ст. 376 ЦК України і містобудівного законодавства, прийняв кілька правових актів індивідуальної дії, якими затвердив рішення міжвідомчої комісії щодо реєстрації права власності на самочинне нерухоме майно, привласнив цьому обєкту нерухомості поштову адресу і видав свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У свою чергу Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» незаконно здійснило реєстрацію права власності.

12 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був укладений договір дарування зазначеного житлового будинку, проте зміст цього договору суперечить вимогам Цивільного кодексу України щодо ненабуття права власності на самочинно споруджене нерухоме майно.

Прийняття виконкомом Ялтинської міської ради рішень щодо реєстрації права власності на самочинне майно, яке розташовано на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Державному закладові «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова», видача відповідачам Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, привласнення окремих поштових адрес самочинно спорудженому будинку, відчуження цього будинку за договором дарування, зміст якого суперечить цивільному законодавству, порушує права держави в частині здійснення права державної власності на нерухоме майно, право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований державний заклад охорони здоровя, обмежує права цього субєкта господарювання на здійснення господарської діяльності тощо, відповідно такі права підлягають поновленню у визначений спосіб, згідно заявлених позовних вимог.

Представники ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» за службовим становищем Циганій О.Д. та на підставі довіреності Євтушевського О.М. просили суд задовольнити позовні вимоги із зазначених підстав.

У судовому засіданні представниками ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України на підтвердження існування права на земельну ділянку було надано Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року «Про затвердження меж та розмірів землекористування санаторію ім. Чехова Міністерства охорони здоровя УРСР на площі 7.4 га», яке є чинним на час ухвалення цього судового рішення.

Представник Виконкому Ялтинської міської ради за довіреністю Яворський А.Л. заперечував проти позову прокурора, посилаючись на законність прийняття самочинно споруджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 будівель до експлуатації на підставі рішень міжвідомчої комісії при Виконкомі Ялтинської міської згідно «Положення про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради», затвердженим рішенням Виконкому Ялтинської міської ради № 121 (1) від 25 квітня 2002 року.

При цьому, на думку представника Виконкому Ялтинської міської ради, суд, вирішуючи цей спір, не має брати до уваги Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року та Рішення Господарського суду АРК від 3 серпня 2009 року у справі № 2-31/2954-2009, оскільки Ялтинською міською радою вирішується питання про вилучення земельної ділянки, яка належить санаторію.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх представник на підставі довіреностей ОСОБА_9 заперечували проти позову, посилаючись на те, що самочинно споруджена ними у 2006 році будівля АДРЕСА_3 була прийнята в експлуатацію у відповідністю з порядом, визначеним «Положенням про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради», затвердженим рішенням Виконкому Ялтинської міської ради № 121 (1) від 25 квітня 2002 року, відтак вони набули право власності на новостворене майно і таке не може вважатися у подальшому самочинним.

Відповідачі визнають, що будинок був споруджений на земельній ділянці, яка за раніше діючим законодавством перебувала у користуванні санаторію, проте у відповідністю з вимогами чинного земельного законодавства державний акт на право постійного користування земельною ділянкою цей заклад не оформив, відтак його представники не вправі посилатись на порушення права користування земельною ділянкою.

Представники Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», Ялтинської міської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК у судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.

Сторони та їх представники не заявили у суді, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, тому не вирішувалося питання про їх допит як свідків згідно зі ст. 184 ЦПК України.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви прокурора з таких підстав.

Як встановлено рішеннями Господарського суду АРК від 31 січня 2008 року у справі № 2-1/16604-2007, від 2 грудня 2008 року у справі № 2-8/9503-2008, від 3 серпня 2009 року у справі № 2-31/2954-2009, Статутом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 5 грудня 2005 року № 674, передбачено, що санаторій є державним спеціалізованим санаторно-курортним закладом, який фінансується з державного бюджету України та основними завданнями якого є виконання державної програми «санаторне лікування хворих на туберкульоз», а майно санаторію є державною власністю та надане йому в оперативне управління.

У статті 170 ЦК України зазначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Судовими рішеннями окремо встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року «Про затвердження меж та розмірів землекористування санаторію ім. Чехова Міністерства охорони здоровя УРСР на площі 7.4 га» були затверджені встановлені Ялтинським бюро технічної інвентаризації межі та розміри землекористування санаторію ім. Чехова, бюро технічної інвентаризації було зобовязано зареєструвати земельну ділянку за санаторієм площею 7.40 га.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 321 (5) від 24 квітня 1992 року «Про уточнення та закріплення земельної ділянки 5.42 га санаторію ім. Чехова» санаторію був затверджений план встановлених в натурі та погоджених меж земельної ділянки загальною площею 5.42 га. Ураховуючи відсутність бланків нового зразку державного акту на право постійного користування землею Санаторій ім. А.П. Чехова вважається таким, що набув право землекористування з моменту прийняття зазначеного рішення.

За змістом висновків Конституційного Суду України у рішенні від 22 вересня 2005 року у справі № 1-17/2005 поряд із впровадженням приватної власності на землю державою забезпечується користування земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування, які визначались за нормами раніше діючого законодавства, тобто зміна законодавства не впливає на чинність раніше виданих титулів на земельні ділянки та не скасовує гарантій права захисту на них.

При цьому Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року у справі № 2-31/2954-2009 за Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України (98609, АДРЕСА_1, ЗКПО 01995982) визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 5.6642 га, у тому числі оздоровчого призначення 5.5090 га та технічної інфраструктури 0.1552 га, яка розташована в районі будинків № 32 та АДРЕСА_2, у межах, що передбачені проектом землеустрою з відведення.

З огляду на таке і враховуючи, що земельні ділянки санаторію ніколи не вилучались, Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України є користувачем земельної ділянки площею 7.4 га в районі будинку АДРЕСА_1 на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року «Про затвердження меж та розмірів землекористування санаторію ім. Чехова Міністерства охорони здоровя УРСР на площі 7.4 га» та у визначених межах.

Як визнали відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України у судовому засіданні сторони та їх представники, на місці господарських споруд багатоквартирного жилого будинку літера «З1», «К3», «Л1», які розташовані на земельній ділянці ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова», відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 самочинно спорудили будинок.

Будівництво зазначеного будинку здійснювалось відповідачами на місці господарських споруд шляхом їх знесення, відповідно таке будівництво не може вважатися реконструкцією, а є по суті новим будівництвом.

Незважаючи на таке, Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 165 від 9 лютого 2006 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання» було затверджено рішення міжвідомчої комісії про реєстрацію права власності на споруду літера «З1» за ОСОБА_8

Згідно підпункту 4 частини 1 та підпункту 7 частини 2 Рішення № 297 від 1 березня 2006 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання» Виконавчий комітет Ялтинської міської ради визнав придатними для постійного проживання приміщення №№ 1-1 площею 10.8 кв.м., 1-5 площею 14.5 кв.м., 1-8 площею 10.8 кв.м.

10 березня 2006 року ОСОБА_8 було видане Свідоцтв про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 на житловий будинок літера «З1» загальною площею 62.5 кв.м., житловою площею 36.1 кв.м.

У подальшому 12 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був укладений договір дарування житлового будинку літер «З1» по АДРЕСА_1, реєстровий № 2-529, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10 Договір був зареєстрований у відповідністю зі ст. ст. 210, 640 ЦК України.

20 квітня 2007 року Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_7 було вчинено державну реєстрацію права власності на житловий будинок літер «З1», розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У звязку зі зміною на підставі рішень Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2733 від 27 грудня 2007 року та № 1050 від 16 травня 2008 року адреси спорудженого будинку спочатку на житловий будинок № 32-а, а у подальшому на будинок АДРЕСА_3, 31 січня 2008 року ОСОБА_7 було видано Свідоцтв про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, а 3 червня 2008 року Свідоцтв про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2.

Разом з присвоєнням нової адреси будинку та видачею свідоцтв про право власності на нерухоме майно здійснювалась державна реєстрація права власності за ОСОБА_7

Порядок надання дозволів на будівництво обєктів містобудування на час початку будівництва у 2006 році, зокрема, встановлювався статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у відповідній редакції.

Нормами цієї статті передбачалось, що надання дозволу на будівництво здійснювалось виконавчими органами відповідних рад за заявою фізичних чи юридичних осіб, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування. До заяви мав додаватися документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.

На час виникнення спірних правовідносин дозвіл на будівництво мав надаватися на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови, і надавав право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Також початок будівельних робіт мав здійснюватись виключно після одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Як убачається з матеріалів справи і це не заперечують сторони та їх представники, будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 з провадилось ОСОБА_8 і ОСОБА_7 на земельній ділянці ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України і за відсутності комплексного висновку, дозволу на будівництво та дозволу органів архітектурно-будівельного контролю на початок будівельних робіт.

При цьому суд зауважує, що реєстрація права власності на самочинно споруджені обєкти нерухомості за ОСОБА_8 та у подальшому за ОСОБА_7 на підставі рішень Виконкому Ялтинської міської ради, якими затверджувались рішення міжвідомчої комісії, є заздалегідь неправомірною, враховуючи, що цивільним законодавством визначено єдине правило про ненабуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, за винятком судового визнання права власності за умови відведення земельної ділянки (ст. 376 ЦК України).

Право власності на нерухомість виникає відповідно до ст. 331 ЦК України, тобто з моменту завершення будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації права власності. Проте споруджена відповідачами будівля на порушення зазначеної норми та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) до експлуатації взагалі не приймалась, відтак були відсутні підстави і для реєстрації права власності та видачі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Будь-які доводи відповідачів та їх представників про законність затвердження Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради рішень міжвідомчої комісії на підставі «Положення про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради» (затверджено рішенням Виконкому Ялтинської міської ради № 121 (1) від 25 квітня 2002 року), є нікчемними, адже за змістом ст. 4 ЦК України акти органу місцевого самоврядування не належать до актів цивільного законодавства, тому при прийнятті до експлуатації будівель і споруд жоден державний орган або орган місцевого самоврядування не вправі керуватися нормативними актами органів місцевого самоврядування.

Крім того, суд ураховує, що «Положення про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради» за своєю природою є нормативним актом, в якому встановлюються права та обовязки громадян та юридичних осіб з процедури набуття права власності на новостворене та реконструйоване майно, проте у відповідністю зі ст. 57 Конституції України такий акт не був оприлюднений, а відтак є нечинним.

Прийняття Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради незаконних рішень щодо реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 потягло порушення права держави в особі Міністерства охорони здоровя України та Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова», який здійснює оперативне управління державним майном згідно ст. 137 Господарського кодексу України, та є володільцем земельної ділянки на праві постійного користування на підставі Рішення Виконкому Ялтинської міської ради депутатів трудящих за № 387-к від 30 травня 1964 року «Про затвердження меж та розмірів землекористування санаторію ім. Чехова Міністерства охорони здоровя УРСР на площі 7.4 га» та Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2009 року у справі № 2-31/2954-2009.

Зважаючи на те, що видання виконавчими комітетами місцевих рад правових актів про затвердження рішень міжвідомчих комісії з реєстрації права власності на самочинно споруджені обєкти нерухомості не передбачено законом і за змістом ст. 376 ЦК України не належить до повноважень органів місцевого самоврядування, такі акти не можуть вважатися підставами здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно згідно переліку, визначеного у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Реєстратор прав при Комунальному підприємстві Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зазначених вимог закону не врахував, і на порушення п. 6.1 «а» Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно № 7/5 від 7 лютого 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, не витребувавши від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, здійснив реєстрацію права власності на самочинне споруджене майно без належних підстав, тобто прийняв незаконні правові акти індивідуальної дії, які також порушують права держави.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, суд, з урахуванням встановлених обставин, має визнати незаконними та скасувати зазначені правові акти органу місцевого самоврядування та державного реєстратора прав при КП ЯМС «Бюро технічної інвентаризації».

Дійшовши таких висновків, суд також бере до уваги положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст укладеного 12 квітня 2007 року між відповідачами ОСОБА_8 і ОСОБА_7 договору дарування самочинно збудованого будинку, з урахуванням наведених висновків суду, суперечить положенням ч. 2 ст. 376 ЦК України щодо ненабуття права власності на самочинно споруджене майно, порядку, встановленому ст. 331 ЦК України, та містобудівному законодавству.

Як визначено ч. 1 ст. 718 ЦК України предметом договору дарування можуть бути нерухомі речі, проте за змістом ст. ст. 331, 376 ЦК України вони мають бути споруджені на відведеній для цієї мети земельній ділянці та прийняті до експлуатації у порядку, встановленому законом. Право на самочинно споруджене нерухоме майно не виникає згідно зазначеної імперативної норми ч. 2 ст. 376 ЦК України і відповідно не може бути предметом правочинів.

Укладення такого договору безумовно порушує права держави в особі землекористувача Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України, оскільки правочин дарування нерухомості підлягає державній реєстрації з наступною реєстрацією права власності, що фактично тягне незаконне вилучення земельної ділянки землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, договір дарування від 12 квітня 2007 року підлягає визнанню судом недійсним.

Зважаючи на те, що ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України є користувачем земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво будинку № АДРЕСА_3, і цей заклад заперечує проти визнання за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 права власності на самочинно споруджене нерухоме майно, таке підлягає знесенню у відповідністю з ч. 4 ст. 376 ЦК України.

Оскільки самочинне будівництво здійснювалось відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спільно, відповідно предмет зобовязання зі знесення нерухомого майна є неподільним, суд визначає у цій частині позову їх солідарний обовязок згідно норм ст. ст. 541, 543 ЦК України.

Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності представників сторін, відповідачів, повно та всебічно зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовів.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 57 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6 Закону України «Про управління обєктами державної власності», ст. ст. 4, 21, 167, 182, 203, 215, 216, 331, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 376, ст. ст. 541, 543, 717, 718 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоровя України, Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.П. Чехова» Міністерства охорони здоровя України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ялтинської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, - про визнання незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, визнання договору дарування будинку, визнання незаконними та скасування актів державної реєстрації права власності на нерухоме майно, знесення самочинної будівлі задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 165 від 9 лютого 2006 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання».

Визнати недійсним та скасувати підпункт 4 частини 1 та підпункт 7 частини 2 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 297 від 1 березня 2006 «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань, списків приміщень придатних для постійного проживання».

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, видане 10 березня 2006 року ОСОБА_8.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку літер «З1» по АДРЕСА_1, укладений 12 квітня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, реєстровий № 2-529, зареєстрований приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_10

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок літер «З1», розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7, вчинену 20 квітня 2007 року Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2733 від 27 грудня 2007 року «Про присвоєння нової поштової адреси жилому будинку літер «З1» по АДРЕСА_1 та видачу свідоцтва про право власності».

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, видане 31 січня 2008 року ОСОБА_7.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1050 від 16 травня 2008 року «Про внесення змін в п.1 та п.2 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27.12.07 № 2733 «Про присвоєння нової поштової адреси жилому будинку літер «З1» по АДРЕСА_1 та видачу свідоцтва про право власності».

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2, видане 3 червня 2008 року ОСОБА_7.

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок АДРЕСА_2, за ОСОБА_7, вчинену комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на споруду - житловий будинок АДРЕСА_3, за ОСОБА_7, вчинену Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».

Зобовязати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знести будинок № АДРЕСА_3 за їх власний рахунок у солідарному порядку.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради в дохід держави суму судового збору в розмірі тридцять чотири гривні.

Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» в дохід держави суму судового збору в розмірі двадцять пять гривень пятдесят копійок.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави суму судового збору в розмірі дві тисячі шістсот шістдесят девять гривень тридцять копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави суму судового збору в розмірі три тисячі чотириста вісім гривень пятдесят копійок.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_7, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», Виконавчого комітету Ялтинської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі по тридцять гривень з кожної особи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.

СУДДЯ -