Ухвала суду № 93832576, 21.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020 Справа №607/22225/20

21 грудня 2020 року ЄУНСС №607/22225/20

номер провадження 1-кс/607/9201/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Крупи O.A., прокурора Жук І.О., захисників - адвокатів Притули В.Д., Рубінського В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Бак М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого підприємцем, що має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Маракін С.С. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Бак М.В., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, із заподіянням фізичних страждань та із застосуванням зброї.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з.

НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 без можливості його залишити.

У подальшому, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 та марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де почали вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де вони не бажали перебувати.

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості його залишити, направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, а ОСОБА_3 примусово залишилась в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де знаходилась близько до 00.00 год.- 01.00 год. 19 грудня 2020 року.

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, вищезазначеними автомобілями направилися до моста над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 28Ч в м. Тернопіль, де

ОСОБА_2 наказали проти його волі пересісти в транспортний засіб марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості його залишити та знаходився близько п`яти годин.

У подальшому, вищезазначені особи, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар`єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, які потерпілий сприймав, як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де він не бажав перебувати.

В цей час, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, пересадили ОСОБА_3 , яка знаходилась в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, до транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , де вона була позбавлена можливості його залишити, та, всупереч її волі, перевезена до номеру № 310 готелю «Версаль», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де була істотно обмежена у праві пересування у місці та перебувала під наглядом близько до 07.00 год. 19 грудня 2020 року.

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, де він знаходився близько до 06.30 год. 19 грудня 2020 року та був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, поєднане із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо вимагання грошових коштів у ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 .

В подальшому, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 та марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де почали вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 .

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 разом із ОСОБА_2 направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль. Після цього, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, вищезазначеними автомобілями направилися до моста над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 28Ч в м. Тернопіль, де ОСОБА_2 наказали пересісти в транспортний засіб марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості його залишити та знаходився близько п`яти годин.

В подальшому, вищезазначені особи, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар`єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, які потерпілий сприймав, як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 .

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, де він знаходився близько до 06.30 год. 19 грудня 2020 року та був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з.

НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 без можливості його залишити.

В подальшому, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», д.н.з. НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_4 та, не маючи дозволу на право керування вказаним транспортним засобом і всупереч волі власника, не маючи, ні дійсного, ні уявного права на вказаний транспортний засіб, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, незаконно заволодівши транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 , направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, маючи таким чином реальну можливість користуватись викраденим, тобто керувати даним транспортним засобом (здійснювати рух на ньому).

Надалі, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, близько до 00.00 год.-01.00 год. 19 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, пересадили ОСОБА_3 до транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , а транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_5 залишили поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де він був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб і таке, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та із застосуванням зброї, передбачена ч. 2 ст. 146 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІI від 05 квітня 2001 року); вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, передбачена ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІI від 05 квітня 2001 року); незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, передбачена ч. 3 ст. 289 КК України (в редакції Закону України № 875-IХ від 03 вересня 2020 року).

Таким чином, слідчий вважає, що у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тернопіль, українець, громадянин України, із середньою освітою, тимчасово не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, не адвокат, не депутат, раніше не судимий.

20 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, які у сукупності вказуючи на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Жук І.О. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Прокурор зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисники підозрюваного адвокати Притула В.Д. та Рубінський В.М. заперечили з приводу клопотання слідчого. Вважають, що прокурором та слідчим не доведено належними та достатніми доказами наявність ризиків, просять застосувати більш м`який запобіжний захід, з врахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, на утриманні має неповнолітню дитину, працює приватним підприємцем, відтак має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, а також те, що він раніше не судимий, не ухиляється від слідства та самостійно прибув до правоохоронного органу. Крім того вказали на відсутність у матеріалах клопотання заяви потерпілої ОСОБА_3 , щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення, яка зазначена, слідчим, як підстава обґрунтованості підозри. Також зауважили на наявність розбіжностей у інформації щодо органу досудового розслідування зокрема згідно витягів з ЄРДР № 1,2,3 від 19.12.2020 відомості за № 12020210010002430 щодо правопорушення за заявою ОСОБА_2 внесено Тернопільським ВП ГУНП в Тернопільській області, однак подальше розслідування здійснювалось СУ ГУНП в Тернопільській області. Крім того заперечили, щодо вказаного у протоколі затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 19.12.2020 року в порядку ст. 208 КПК України, часу фактичного затримання ОСОБА_1 , а саме о 13.00 год., оскільки згідно журналу реєстрації прибуття до ГУНП ОСОБА_1 прибув о 12.57 год. та о 14.48 год. 19.12.2020 року, разом із захисниками.

Посилаючись на наведене та те, що інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку ОСОБА_1 , просили застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застави у мінімальному у розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисників.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовується судом як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

19 грудня 2020 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

20 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, зокрема злочин передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, зокрема:

- заявою ОСОБА_2 від 19.12.2020 року про вчинення кримінального правопорушення;

- заявою ОСОБА_3 від 19.12.2020 року про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні;

- додатковими показами потерпілого ОСОБА_2 від 19.12.2020 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- додатковими показами потерпілої ОСОБА_3 від 19.12.2020 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результатами проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_2 від 19.12.2020 року, якими підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результатами проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_3 від 19.12.2020 року, якими підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результатами пред`явлення потерпілому ОСОБА_2 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_7 ;

- результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_6 ;

- результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_1 ;

- результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_7 ;

- результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_4 ;

- показами свідка ОСОБА_9 від 19.12.2020 року, про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , згідно з вимогами пунктів 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час, з урахуванням положень ст. 178 КПК України, а саме: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його майновий стан, в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність вищезазначених ризиків.

Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.

Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, враховуючи викладені вище обставини, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду закордон, що в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, дозволяє безперешкодно виїхати за межі України, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв`язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання.

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В ході досудового розслідування допитано потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, показання яких мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає у м. Тернопіль та має широке коло друзів та знайомих, він не перебуваючи під вартою, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, які на даний час проживають в м. Тернопіль та Тернопільській області, з метою надання ними неправдивих показів або їх зміни щодо обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки, інші підозрювані та експерти ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, а тому, за таких обставин, ризики перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності, передбачені п.п 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є очевидним та такими, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні за № 12020210010002430 від 19.12.2020 року, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Також, слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Враховуючи наведене слідчий суддяприходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Зокрема, в ході розгляду клопотання захисник адвокат Притула В.Д. просив прийняти до уваги та вважати недопустимим доказом заяву ОСОБА_2 від 19.20.2020 року, копія якої додана до клопотання без додатків, що зазначені у ній, а саме флеш-носія марки «Kingston» (із відеозаписом заяви потерпілого). Також захисник вважає складеним з порушенням протокол проведення слідчого експерименту від 19.12.2020 року за участі потерпілого ОСОБА_2 , вважає його недопустимим через роз`яснення у ньому прав передбачених ст. 42 КПК України, як прав підозрюваного. Вказане заперечив прокурор та вважає, що суть заяви викладено на паперовому носії та додано до клопотання, зазначення у протоколі роз`яснення у ньому потерпілому прав передбачених ст. 42 КПК України вважає технічною опискою в ході складання протоколу, що слідчий суддя вважає, цілком імовірним.

Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є те, що він усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, враховуючи викладені вище обставини, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду закордон, що в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, дозволяє безперешкодно виїхати за межі України, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв`язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання.

В ході досудового розслідування допитано потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, показання яких мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає у м. Тернопіль та має широке коло друзів та знайомих, він не перебуваючи під вартою, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, які на даний час проживають в м. Тернопіль та Тернопільській області, з метою надання ними неправдивих показів або їх зміни щодо обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, існує зазначений ризик, зокрема ризик того, що ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, так як вказані вище свідки, інші підозрювані та експерти ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні не одного, а декількох кримінальних правопорушень, а тому існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності, передбачені п.п 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є очевидним та такими, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.

Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення злочинів, найтяжчий із яких (передбачений ч. 3 ст. 289 КК України) відповідно до ст. 12 КК України,відноситься до особливо тяжких злочинів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкції кримінальних правопорушень, у яких останній підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні за № 12020210010002430 від 19.12.2020 року, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, тому слід обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Також слідчий суддя не приймає до уваги твердження сторони захисту щодо відсутності у матеріалах клопотання заяви потерпілої ОСОБА_3 , щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення, оскільки слідчим додано її заяву від 19.12.2020 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12020210010002430 від 19.12.2020 та спричинення моральної шкоди.

При цьому слід зазначити, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України внесено за заявою ОСОБА_2 , який повідомив про вчинення правопорушення щодо нього та ОСОБА_3 .

Згідно вимог ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Також, не заслуговують на увагу твердження захисника щодо наявності розбіжностей у інформації щодо органу досудового розслідування зокрема згідно витягів з ЄРДР № 1,2,3 від 19.12.2020 відомості за № 12020210010002430 щодо правопорушення за заявою ОСОБА_2 внесено Тернопільським ВП ГУНП в Тернопільській області, однак подальше розслідування здійснювалось СУ ГУНП в Тернопільській області.

Так, у матеріалах клопотання міститься постанова від 19.12.2020 начальника СУ ГУНП в Тернопільській області Галевича В.Б. винесена за результатом розгляду матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020210010002430 від 19.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, згідно якої призначено групу слідчих у даному кримінальному провадженні у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області, старшим групи визначено старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С. Керівник органу досудового розслідування діяв відповідно до вимог та повноважень передбачених ст. 39 КПК України.

Необґрунтованими є і посилання захисників підозрюваного на те, що у протоколі затримання зазначено невірний час фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного у вчиненні злочину від 19.12.2020 року, а саме о 13.00 год., хоча з наданої слідчому судді копії аркуша, як зазначає захисник, журналу реєстрації прибуття до ГУНП вбачається, що ОСОБА_1 прибув о 12.57 год. та о 14.48 год. 19.12.2020 року, разом із захисниками. Просить провести перевірку ДБР з цього приводу.

Слід зауважити, що ст. 209 КПК України визначає момент затримання , з зокрема, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

ОСОБА_1 у зв`язку із підозрою у вчиненні правопорушень було затримано 19.12.2020 року, саме о 13.00 год., час який вказано слідчим є часом фактичного затримання уповноваженою особою, прибуттям його до приміщення ГУНП в Тернопільській області та початком складання відповідного протоколу. Інших відомостей у матеріалах клопотання немає, тому немає підстав у слідчого судді ставити під сумнів вказаний час затримання.

Слідчий суддя не приймає до уваги копію журналу прибуття доставленого до ГУНП, наданого захисником, оскільки ставить під сумнів достовірність інформації зазначеної у ній та законність його отримання. До вказаної копії не додано відповідного адвокатського запиту, чи супровідного листа про офіційне надання такої копії витягу журналу прибуття до ГУНП в Тернопільській області, засвідченої у встановленому законом порядку (набрання копією юридичної сили).

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрації в АДРЕСА_1 , за яким згідно характеристики ДП «Люкс-Житло» ПП «Люкс» характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно копії Апостилю свідоцтва про народження засвідченого 19.10.2009), а також ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців як фізична особа-підприємець та сплачує податки згідно витягу з реєстру платників єдиного податку, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків.

Незважаючи на наявність у підозрюваного соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації, позитивних характеристик, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути наведені ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Бак М.В. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення зокрема передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб і таке, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та із застосуванням зброї, та передбачене ч. 2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, з огляду на наявність права визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 .

При цьому враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, його молодий вік, сімейний та майновий стан,наявність міцних соціальних зв`язків, і те, що застосування ч.4 ст.183 КПК України є правом, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Притули В.Д., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - відмовити.

Клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Бак М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень (шістсот тридцять тисяч шістсот гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12020210010002430 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.12.2020 року.

У випадку внесення застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими, свідками, та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 12 лютого 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Маракіна С.С.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено і оголошено учасникам о 17.00 хв. 23.12.2020 року.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець