Вирок № 93832479, 23.12.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1855/16-к

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2020 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої: судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,

за участю прокурора Шуманського П.В.,

потерпілого ОСОБА_1 та його представника Маркушевського Б.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Янковича І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі кримінальне провадження №12015210000000396, внесене 16 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Козова Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, несудимого

за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 15 вересня 2015 року біля 20.30 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 80 км/год. автомобільною дорогою «Домоново-Ковель-Чернівці-Тереблече» в с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області в напрямку м.Тернополя від м.Чорткова Тернопільської області.

Рухаючись у вказаному напрямку, ОСОБА_2 , порушуючи вимоги ч.1 п.1.5, п.1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка»), п.2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не врахував дорожню обтановку і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так, під час руху водій ОСОБА_2 , наближаючись до км 367+400 вказаної автомобільної дороги, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_4 , яка стояла на смузі руху його автомобіля, всупереч вимогам п.1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху» і виконання його вимог) та п.12.3 Правил дорожнього руху України, виявивши перешкоду для руху, тобто нерухомий об`єкт у межах смуги керованого ним транспортного засобу, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку технічну можливість, а продовжував рух. Внаслідок порушення зазначених вимог ПДР України ОСОБА_2 поставив себе в такі умови, що не зміг застосувати своєчасно екстрене гальмування, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автомобіль та передньою лівою його частиною вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломами кісток склепіння і основи черепа та крововиливами під оболонки головного мозку, від яких настала її смерть на місці пригоди.

Порушення водієм автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вимог ч.1 п.1.5, п.1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка»), п.2.3 «б», «д», п. 12.3 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не визнав і суду показав, що 15 вересня 2015 року біля 20 год. він керував автомобілем марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , без пасажирів та вантажу, рухаючись із м.Чорткова в напрямку до м.Тернополя Тернопільської області. При в`їзді у с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області він рухався із швидкістю приблизно 55 км/год. із увімкненим ближнім світлом фар. На проїзній частині дороги із включеними фарами та аварійним сигналом стояв автомобіль марки «MERSEDES BENZ SPRINTER» під керуванням водія ОСОБА_5 в напрямку м.Чорткова Тернопільської області. Він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка знаходилась на проїзній частині дороги в напрямку руху його автомобіля, оскільки її не бачив через відсутність конкретної видимості для нього та наявної дорожньої обстановки, а тому не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. Повністю підтримує свої показання, які він давав під час проведення 8 жовтня 2015 року слідчого експерименту із його участю. Крім того, вказав, що він не володіє спеціальними технічними знаннями щодо настання ДТП, слідчий йому не роз`яснив, що він повинен робити у зв`язку із тим, що під час досудового розслідування були відкинуті дані, здобуті під час проведення із його участю слідчого експерименту. Також вказав, що місця настання дорожньо-транспортної пригоди він не залишав, а відразу повідомив поліцію та медичних працівників.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні ним кримінального правопорушення, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена наступними доказами.

Будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 20 год. йому стало відомо про те, що його дружина ОСОБА_4 померла на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце у с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області за участю водія автомобіля марки «DAEWOO Lanos». Коли він прийшов на місце дорожньо-транспортної пригоди, побачив, що жінка знаходилась посеред автомобільної дороги, де також знаходились автомобілі марки «DAEWOO Lanos» та марки «MERSEDES BENZ SPRINTER», останній знаходився на обочині. Обвинувачений ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди частково відшкодував йому майнову шкоду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 15 вересня 2015 року у вечірній час (ще не було темно, але вже смеркалось) він керував автомобілем марки «MERSEDES BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходилось семеро пасажирів, які попросили відвезти їх на панахиду в с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області. Коли він заїхав у с.Мшанець на горизонті побачив невідому особу (дівчину віком 20 років) на середині проїзної частини дороги, після чого повернув праворуч, зупинив автомобіль на узбіччі таким чином, що менша частина автомобіля знаходилась на дорозі, а більша на узбіччі, та, увімкнувши аварійну сигналізацію і ближнє світло фар, підійшов до жінки, яка в той час плакала над збитою собакою, і відтягнув її на відстань 20-30 см від місця її знаходження. У той час зі сторони м.Чорткова Тернопільської області підбігли ще двоє осіб жінка (зрозумів, що це була мати дівчини) та чоловік, жінка знаходилась на смузі перетину двох ліній, а чоловік- на узбіччі. Він повернувся до свого автомобіля і коли відкрив передню дверку, то побачив світло фар іншого автомобіля, який проїхав повз його автомобіль. Був очевидцем подій, як дівчина лежала на дорозі, не рухаючись, а її мати падала на дорогу від наїзду автомобіля марки «DAEWOO Lanos», який після наїзду зупинився та з нього вийшов водій ОСОБА_2 . Самого моменту наїзду зазначеного автомобіля на жінку він не бачив. На його думку, водій автомобіля марки «DAEWOO Lanos» рухався зі швидкістю приблизно 80 км/год., звуку гальмування вказаного автомобіля перед зіткненням із пішоходом не чув. Також вказав, що із його участю проводився слідчий експеримент, в якому відображені всі обставини вчинення зазначеної ДТП, зауважень до проведення вказаної процесуальної дії у нього не було.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , даючи показання суду, показали, що у вересні 2015 року біля 20-20.30 год. їхали автомобілем марки «MERSEDES BENZ SPRINTER» під керуванням водія ОСОБА_5 в с.Кобиловолоки Теребовлянського району на панахиду. Коли вони доїхали до с.Мшанець Теребовлянського району, водій автомобіля зупинив його на узбіччі, оскільки на проїзній частині дороги знаходилась дівчина, яка схилилась над собакою, та підійшов до неї. Коли вони вийшли із свого автомобіля, до якого вже повернувся ОСОБА_5 , то почули тупий удар, після чого взнали, що водій іншого автомобіля, який рухався в напрямку м.Тернополя, здійснив наїзд на жінку, яка підійшла до вказаної дівчини та знаходилась на проїзній частині дороги, плачучи над збитою собакою. Водій автомобіля, який вчинив наїзд на потерпілу, на місці вчинення ДТП визнав свою провину. Крім того, свідок ОСОБА_9 вказала, що місце настання ДТП частково освітлювалось, в тому числі і від світла фар їхнього автомобіля, а тому водію ОСОБА_2 було видно пішоходів, які перебували в той час на дорозі.

Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 вказала, що восени 2015 року вона, як медичний працівник, виїжджала на виклик у зв`язку із настанням ДТП в с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області. На місці ДТП знаходилось два автомобілі, один із яких легковий, а інший мікроавтобус. Вказала, що мікроавтобус знаходився на дорозі, однак, чи ближче до узбіччя, чи до дороги, не пам`ятає. Після того, як вона надала допомогу водіям, то водій мікроавтобуса перемістив його приблизно на відстань 20-50 м, однак моменту його руху вона не бачила.

Також вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена і такими письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення:

-даними з витягу з кримінального провадження № 12015210000000396, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2015 року, рапорта оперативного чергового Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області від 15 вересня 2015 року про настання на 367 км+400 м автомобільної дороги «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» в с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_2 , внаслідок якої померла ОСОБА_4 (т.3 а.с.13,17);

-даними, відображеними в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 вересня 2020 року, план-схемі до нього, фотоілюстрацій, відповідно до яких дорожньо-транспортна пригода – наїзд на пішохода відбулась на 367 км+400 м автомобільної дороги «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» в межах с.Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області, проїзна частина автодороги має асфальтобетонне покриття, без вибоїн та ушкоджень, ширина лівої смуги для руху становить 3.1 м, з правої – 4.3 м, з обох боків проїзної частини автодороги примикають грунтові узбіччя, ліве – 1.6 м, праве - 2.8 м. На лівій смузі руху головою у напрямку м.Тернополя виявлено труп ОСОБА_4 в лежачому положенні на спині, ноги витягнуті, руки в сторони. Також на проїзній частині автодороги виявлено плями речовини бурого кольору та фрагменти бокового дзеркала автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль марки «MERSEDES BENZ SPRINTER» своєю більшою частиною знаходився на узбіччі автодороги в напрямку м.Чорткова (т.3 а.с.18-28);

-даними, вказаними у протоколі проведення слідчого експерименту із план-схемою до нього із участю ОСОБА_2 від 8 жовтня 2015 року, згідно з якими ОСОБА_2 пояснив про обставини події, повідомив на орієнтовне місце наїзду автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода, розташування автомобіля марки «MERSEDES BENZ SPRINTER», який повністю знаходився на смузі руху до м.Чорткова. Під час проведення слідчого експерименту учасникам слідчої дії було роз`яснено поняття «видимість у напрямку руху» і «конкретна видимість», після чого визначено місце наїзду автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 відносно елементів проїзної частини дороги, конкретну видимість пішохода з робочого місця водія автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , а також загальну видимість в напрямку руху, з урахуванням пояснень ОСОБА_2 (т.3 а.с.32-36);

-даними, вказаними у протоколі проведення слідчого експерименту із план-схемою до нього із участю свідка ОСОБА_5 від 21 вересня 2015 року, згідно з якими ОСОБА_5 пояснив про обставини події, повідомив на орієнтовне місце наїзду автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода, розташування автомобіля марки «MERSEDES BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_2 , який частково знаходився на правому узбіччі в напрямку руху до м.Чорткова. Під час проведення слідчого експерименту учасникам слідчої дії було роз`яснено поняття «видимість у напрямку руху» і «конкретна видимість», після чого визначено місце наїзду автомобіля марки ««DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 відносно елементів проїзної частини дороги, встановлено конкретну видимість пішохода з робочого місця водія автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , а також загальну видимість в напрямку руху, з урахуванням показань свідка ОСОБА_5 (т.3 а.с.38-44);

-даними, вказаними у висновку судово-медичного експерта від 16 вересня 2015 року – 16 жовтня 2015 року, з яких випливає, що потерпілій ОСОБА_4 заподіяно травму голови у вигляді рани на лівій половині потиличної ділянки з просторим крововиливом на внутрішній поверхні м`яких тканин голови навколо неї, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під тверду і м`яку оболонку головного мозку Масивність, множинність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках на протилежних поверхнях тіла, в сукупності вказують на те, що мала місце транспортна травма. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа та крововиливами під оболонки головного мозку. Між спричиненими внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням смерті потерпілої існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживала алкогольні напої, в її крові виявлено етиловий спирт в концентрації 2.30 проміллє, така кількість етилового спирту в крові живих осіб відповідає стану середнього ступеня алкогольного отруєння (т.3 а.с.46-50);

-даними, вказаними у висновку експерта, який проводив інженерно-транспортну експертизу від 15 жовтня 2015 року № 5-503/15, згідно з якими рульове керування, робоча гальмова система автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані, колеса та шини автомобіля відповідають вимогам п.31.4.5 «Колеса і шини» ПДР України, зовнішні світлові прилади автомобіля не відповідають вимогам п.31.4.3 «Зовнішні світлові прилади» ПДР України, однак знаходяться в працездатному стані. Виявлена несправність (пошкодження) приладів зовнішнього освітлення автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , спричинена зіткненням з перешкодою внаслідок ДТП, носить аварійний характер, а тому питання про можливість виявлення її водієм до ДТП, впливу на керування транспортним засобом та перебування у причинному зв`язку із настанням ДТП позбавлені технічного змісту (т.3 а.с.56-62);

-даними, зазначеними у висновку експерта, який проводив інженерно-транспортну експертизу від 20 жовтня 2015 року № 5-504/15, відповідно до яких первинний контакт автомобілем марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , при наїзді на пішохода відбувся передньою лівою частиною на висоті 0.51-0.83 м від рівня опорної поверхні (облицювальна накладка фари, фара, капот моторного відсіку, переднє крило), при цьому експерт не виключив, що контакт з пішоходом міг відбутися декоративною накладкою переднього бампера. Виявлені пошкодження (потертості) утворились внаслідок дії тупого предмета, місце наїзду автомобілем марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода відбулось у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги-на правій смузі руху до м.Тернополя поблизу вузької суцільної лінії дорожньої розмітки, яка розділяє зустрічні смуги руху. У повздовжньому напрямку – дещо передує розміщенню зафіксованої плями бурого кольору та «осипу речей» потерпілої (т.3 а.с.64-69);

-даними, вказаними у висновку експерта, який проводив судову інженерно-транспортну експертизу від 4 листопада 2015 року № 5-581/15, відповідно до яких при заданому слідством комплексі у варіанті № 1 вихідних даних (з показань водія ОСОБА_2 ), водій автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з моменту виникнення перешкоди для руху (настання об`єктивної можливості виявити пішохода, яка стоїть на проїзній частині дороги), рухаючись з швидкістю 55 км/год., так і при умові руху з швидкістю по умові видимості, не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на останнього. При заданому слідством комплексі у варіанті № 2 вихідних даних (з показань свідка ОСОБА_5 ), водій автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , діючи відповідно до вимог п.12.4 ПДР України, з моменту виникнення перешкоди для руху, мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на останнього. В умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалась, водій автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі у варіанті № 1 вихідних даних – наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані із виникненням перешкоди для руху (настання об`єктивної можливості виявити пішохода, який стоїть на проїзній частині дороги) на такій відстані до автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , в межах якої водій керованого транспортного засобу був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішохода. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі у варіанті № 2 вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України привела до виникнення ДТП, тобто причиною настання даної ДТП-наїзд транспортного засобу на пішохода у цьому варіанті, з технічної точки зору були обставини, пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , зазначеним вимогам пункту ПДР України (т.3 а.с.71-77).

У судовому засіданні 16 вересня 2019 року захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання висновку експерта, який проводив судову інженерно-транспортну експертизу від 4 листопада 2015 року № 5-581/15, протоколу слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_5 від 21 вересня 2015 року неналежними та недопустимими доказами, оскільки в ході проведення слідчого експерименту органом досудового розслідування були допущені порушення норм КПК України, зокрема, статисти не були заздалегідь ознайомлені про фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів, не було роз`яснено їм обов`язку не розголошувати відомості про проведення процесуальної дії, не зазначено прізвище, ім`я, по батькові другого статиста, його дата народження та проживання, не надано можливості статистам ознайомитись із змістом протоколу слідчого експерименту, не зазначено свідком ОСОБА_5 , з якою швидкістю рухався обвинувачений до настання ДТП та інші порушення, які зазначені захисником у клопотанні, що в свою чергу призвело до складення експертом висновку від 4 листопада 2015 року № 5-581/15 на підставі неповної і недостовірної інформації (вихідних даних слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_5 ).

У захисній промові захисник просив суд визнати недопустимим доказом і протокол огляду місця події, оскільки в ньому відсутні відомості про автомобіль марки «MERSEDES BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на проїзній частині дороги.

Відповідно до ст.85,86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні висновок експерта, який проводив судову інженерно-транспортну експертизу від 4 листопада 2015 року № 5-581/15, протокол слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_5 від 21 вересня 2015 року, протокол огляду місця події із долученою до нього план-схемою, який є додатком до протоколу огляду місця події, вважає, що вказані докази отримані стороною обвинувачення (слідчим та прокурором) у порядку, встановленому ст.69,101,102, 237, 240, 242-244 КПК України, тобто на підставі постанов слідчого СУ Управління МВС України в Тернопільській області Кушки О.М., експертом НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, який попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України, при наявності підстав, що мають значення для з`ясування обставин у кримінальному провадженні, для яких необхідні спеціальні знання та із використанням необхідних для цієї експертизи даних (матеріалів кримінального провадження, даних огляду місця події, слідчого експерименту, одержаних у порядку, передбаченому ст.237, 240 КПК України).

Наведені у клопотанні захисника та в його промові порушення вимог КПК України при проведенні огляду місця події, слідчого експертименту, складенні висновку експерта, на думку суду, не є такими, що порушують фундаментальні права і свободи особи обвинуваченого, при недотриманні яких такі докази можуть визнаватись недопустимими.

Таким чином, зазначені докази є належним чином аргументовані, містять в собі докладні описи виявлених та зафіксованих відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, проведених досліджень, зроблені за результатами таких досліджень висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо, об`єктивно та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення досліджень, в тому числі слідчого експертименту з участю свідка, не викликають сумнівів в їх достовірності, правильності та повноти.

Крім того, згідно з ч.5 ст.356 КПК України кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлено.

Враховуючи наведене, підстав для визнання проколу огляду місця події від 15 вересня 2015 року, протоколу слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_5 від 21 вересня 2015 року, висновку експерта від 4 листопада 2015 року № 5-581/15 недопуситими доказами, немає.

Усі інші письмові докази є належними та допустимими доказами, одержані відповідно до вимог КПК України, не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні фактичні обставини, зокрема, дані протоколу огляду місця події, план-схеми дорожньо-транспортної пригоди, слідчих експериментів та план-схемів до них, проведених за участю ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 , з якими погоджувався як обвинувачений, так і свідки, на час їх складення жодних зауважень до них не мали, а також відсутність у суду будь-яких доказів, які б вказували на недостовірність таких фактичних даних, показання потерпілого, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які суду вказали, що транспортний засіб марки «MERSEDES BENZ SPRINTER» знаходився частково на обочині, а не на проїзній частині дороги, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_2 порушено вимоги ч.1 п.1.5, п.1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка»), п.2.3 «б», «д», п.12.3, Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбувся наїзд транспортного засобу на потерпілу та настала її смерть.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 , дані ним у судовому засіданні, які полягають в тому, що він Правил дорожнього руху не порушував, що у вказаній дорожній обстановці він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, твердження його захисника Янковича І.Є., викладені в його захисній промові, про відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, оскільки вони повністю спростовуються вищевикладеними доказами і вважає їх такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії.

Також суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_10 , оскільки вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні іншими доказами та й сам свідок суду пояснила, що добре не пам`ятає про те, де знаходився мікроавтобус у день настання дорожньо-транспортної пригоди, чи на дорозі, чи ближче до узбіччя.

Таким чином, аналізуючи докази у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є часткове добровільне відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає такою, що пом`якшує покарання ту обставину, що обвинувачений попросив пробачення у потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на час вчинення злочину мав на утриманні одну неповнолітню дитину, думку потерпілого при призначенні обвинуваченому покарання, який просить призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.286 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_2 обов”язки, передбачені передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України 614.40 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 (дослідження технічного стану транспортних засобів) від 15 жовтня 2015 року № 5-503/15.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України 614.40 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 (транспортно-трасологічні дослідження) від 20 жовтня 2015 року № 5-504/15.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України 921.60 грн. вартості проведеної НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Тернопільській області судової інженерно-транспортної експертизи за експертною діяльністю 10.1 (дослідження обставин і механізму дорожнього транспортної пригоди) від 4 листопада 2015 року №5-581/15.

Скасувати арешт на автомобіль марки «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , який накладено ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2015 року, після вступу вироку в законну силу повернути вказаний автомобіль його власнику ОСОБА_2 .

На вирок може бути апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: