Рішення № 93832157, 06.04.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.04.2020

Справа № 334/726/19

Провадження № 2/334/530/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Гнатюка О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Алєйніковій О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Преміум актив» звернувся до суду з позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача на користь відповідача право вимоги до якого перейшло за Договором про надання фінансових послуг факторингу № 0111/2 від 01.11.2018, заборгованість у розмірі 15212,26 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 3000,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 5192,26 грн., заборгованість за пенею - 7020 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1921, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем за допомогою електронного сервісу на сайті www.e-groshi.com було укладено договір № 3476507053-021881 від 12.07.2018 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до умов укладеного договору строк повернення позики - не пізніше 11.08.2018 включно. За платіжним дорученням № 4443 від 12.07.2018 та повідомленням № 1298 від 14.12.2018 позикодавцем було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 3000,00 грн. Відповідачем були прострочені строки повернення позики, що призвело до виникнення заборгованості. У зв`язку з вказаним позивач, до якого перейшло право вимоги за договором позики, звернувся до суду з цим позовом.

Від представника позивача до суду надійшла заява, у якій представник позивача просив розглянути справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач належним чином повідомлявся про хід судової справи шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзиву на позовну заяву, будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Зважаючи на вказане суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.07.2018 ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідач уклали договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3476507053-021881, за яким ТОВ «Фінансова компанія є гроші» надало відповідачу позику в сумі 3000,00 грн. строком на 31 день зі строком повернення до 11.08.2018 включно.

Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору, зокрема поставлення електронного підпису відповідачем, що зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Відповідно до п.2.2. договору позики, позика надається на споживчі цілі.

У відповідності до Графіка розрахунків, цей графік містить розрахунок терміну повернення позики та суми процентів за користування позикою, а саме: всього нараховані проценти 1062 грн.

Згідно договору позики, сторони погодили розмір процентів за користування позикою протягом строку позики у розмірі 2% за кожен день користування позикою (730% річних) .

За п.1.5.2. договору позики за невиконання зобов`язання передбачена пеня у розмірі 3% від суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

05.02.2019 ТОВ «Фінансова компанія є гроші» на підставі договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 92.15.000104/2 від 19.02.2018, укладеного з АТ «АКБ «Конкорд» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти (позику) у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4443 від 12.07.2018.

03.06.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» та ТОВ «Фінансова компанія є гроші» уклали договір факторингу № 0111/2, за яким ТОВ «Фінансова компанія є гроші» передало ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» права вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно договорів укладених з боржниками, в тому числі за договором позики з відповідачем.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п.2 ч.1 ст.12 Закону Україну «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «Фінансова компанія є гроші» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, тоді як позичальник - відповідач по справі, порушив договірні зобов`язання, в установлений термін не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем обов`язків по поверненню вищевказаної суми позики, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3000,00 грн. суми позики та 1062 грн. відсотків, передбачених умовами договору підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача про стягнення неустойки суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між фінансовою компанією та фізичною особою - споживачем фінансових послуг.

Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятої 09.04.1985 № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинні на момент укладення договору та на поточну дату) споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати позикодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Враховуючи те, що відповідач отримав від ТОВ «Фінансова компанія є гроші» позику у розмірі 3000,00 грн., неустойка за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не повинна перевищувати 1500,00 грн. = 3000,00 грн./2, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» (код ЄДРПОУ 41797188, 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66) заборгованість у розмірі 9692,26 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість по кредиту, 5192,26 грн. заборгованість по відсотках, 1500,00 грн. пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» (код ЄДРПОУ 41797188, 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66) 1223 грн. 94 коп. судового збору.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.М. Гнатюк