Рішення № 93831975, 21.12.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7675/20

2/310/2518/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що 13.09.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R52150322475В, згідно із яким остання отримала кредит в сумі 180050,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 13.09.2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,09% річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком і відповідачем було укладено договір застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року, згідно із яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - Honda, модель – CR-V, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір- сірий, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) – НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР № 2 м.Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 11.09.2012 року.

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором і договором застави.

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК`Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК`Прайм Альянс» набуло нового кредитора до відповідача за кредитним договором №R52150322475В від 13.09.2012 року та набуло право вимоги до відповідача за договором застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору по поверненню кредитних коштів, остання станом на 06.10.2020 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 202236,22 грн., з яких:

- загальна заборгованість за кредитом – 157721,56 грн.;

- індекс інфляції та 3% річних – 44514,66 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 202236,22 грн та судові витрати у розмірі 3033,54 грн.

Справа розглядається Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за територіальною підсудністю, визначеною відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності» №2710/38-14 від 02.09.2014р. та ЗУ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (№1631-VII, 12.08.2014).

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному сайті Бердянського міськрайонного суду (а.с.39). Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала.

За таких підстав, суд розглядає справу за відсутності позивача і відповідача, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в заочному порядку, за наявними матеріалами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.09.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R52150322475В, згідно із яким остання отримала кредит в сумі 180050,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 13.09.2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,09% річних.

Нараховані у порядку, передбаченому цим договором (розділ ІУ), проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту.

Тобто вказаним договором сторони встановили графік погашення платежів.

Надання відповідачу кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №19459 від 13 вересня 2012 року (а.с.10).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком і відповідачем було укладено договір застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року, згідно із яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - Honda, модель – CR-V, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір- сірий, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) – НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР № 2 м.Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 11.09.2012 року.

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором і договором застави.

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК`Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК`Прайм Альянс» набуло нового кредитора до відповідача за кредитним договором №R52150322475В від 13.09.2012 року та за договором застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №R52150322475В від 13 вересня 2012 року налічується заборгованість за період з 06.10.2017 року по 06.10.2020 року у розмірі 202236,22 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 157721,56 грн., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 30306,66 грн. та 3% річних у розмірі 14208,00 грн.

Відповідно до положень ст.ст.78, 79 ЦПК України, достатніми та достовірними є докази, на підставі яких можливо встановити дійсні обставини справи та які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.89 ЦПК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом положень ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Положеннями ст.625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання частини другої цієї статті, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто після припинення встановленого строку кредитування права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором, яким їй було надано кредит строком до 19 вересня 2019 року. Заборгованість за тілом кредиту становить 157721,56 грн.

Згідно із п.7.1 кредитного договору була встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування , та/або інших платежів згідно з умовами договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов`язань за кожен день порушення виконання зобов`язання.

Вимоги про стягнення пені, передбаченої договором позивач не заявляв.

Натомість просить стягнути інфляційні втрати і 3% річних, нарахування яких здійснив за період з 06.10.2017 року по 06.10.2020 року.

Кредитним договором сторони встановили графік погашення платежів. Який відповідачем був порушений. Вимог про дострокове погашення кредиту кредитодавець не пред`являв.

Оскільки строк кредитування визначений у договорі закінчився 13.09.2019 року, то стягнення передбачених ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат і 3% річних можливо здійснити тільки починаючи з 14.09.2019 року.

Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові №910/13071/19 від 20.11.2020 року підтвердила правовий висновок, згідно із яким, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних на прострочену суму боргу підлягають частковому задоволенню. Ці компенсаційні витрати мають бути стягнуті за період з 14.09.2019 року по 06.10.2020 року (388 днів).

За підрахунком суду 3% річних за цей період буде становити 5029,81 грн.

Загальний індекс інфляції за період вересень 2019 року – вересень 2020 року становить 102,9%. Сума інфляційних втрат за цей період за підрахунком суду становить 4573,93 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 167325,30 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 157721,56 грн., інфляційні втрати – 4573,93 грн. та 3% річних у розмірі 5029,81 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 83%), то розмір сплаченого судового підлягає стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2517,84 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, ЄДРПОУ 41677971, рахунок № НОМЕР_5 ):

- заборгованість за кредитним договором №R52150322475В від 13.09.2012 року в загальному розмірі 167325,30 грн ( сто шістдесят сім тисяч триста двадцять п`ять гривень 30 копійок), яка складається із заборгованості за кредитом – 157721,56 грн.: 3% річних – 5029,81 грн., інфляційних втрат – 4573,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, ЄДРПОУ 41677971, рахунок № НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 3517,84 грн. дві тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 84 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25.12.2020 року.

Суддя І. П. Прінь