Рішення № 93831616, 18.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22455/20

Провадження 2/127/3707/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Максимчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

13.10.2020 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії (а.с. 1-5). Позовні вимоги були уточнені (а.с. 157-158).

Позов мотивований тим, що на праві спільної часткової власності сторонам належить будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2019 року № 127/10909/19 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та визнано право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 : за ОСОБА_1 площею 0, 0281 га; за ОСОБА_2 площею 0, 0281га; за ОСОБА_3 площею 0,0474 га та площею 0, 0108 га.

Сторони у справі є окремими споживачами газу за адресою: АДРЕСА_1 , мають окремі лічильники газу, проте газопостачання всього будинковолодіння здійснюється через трубу-ввід, яка знаходиться на земельній ділянці, виділеній у власність ОСОБА_3 (саме так були розроблені обидва проекти на газифікацію частин будинку, належних тепер ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Будинок № 45/99 будувався батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – ОСОБА_4 та чоловіком ОСОБА_3 – ОСОБА_5 .

Газифікація будинку робилась одночасно на підставі проектів газифікації будинку АДРЕСА_3 та будинку АДРЕСА_4 .

На проекті газифікації будинку АДРЕСА_3 зображено кран прохідний (запірний кран, відключаючий пристрій), який знаходиться на газопроводі на стіні будинку, частина якого належить ОСОБА_3 .

Згідно інформації з особистого кабінету споживача газу ОСОБА_2 , особистий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , має лічильник газу UGG4 №070621 та газові прилади котел одноконтурний та плита газова.

Згідно інформації з особистого кабінету споживача газу ОСОБА_1 , особистий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_5 , має лічильник газу GАLLUS-2 G4№02008486 та газові прилади котел двоконтурній та плита газова.

22.08.2020 року ОСОБА_3 самовільно здійснила перекриття запірного крану (відключаючого пристрою) на газовій трубі, що знаходиться на земельній ділянці, належній їй на праві власності, через яку здійснюється газопостачання частин будинку, належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Оскільки мирним шляхом вирішити питання з ОСОБА_3 щодо відновлення газопостачання не вдалось, 25.08.2020 року позивачі звернулись з відповідною заявою до АТ «Вінницягаз».

10.09.2020 року АТ «Вінницягаз» повідомило, у ОСОБА_3 на приватній земельній ділянці знаходиться відключаючий пристрій системи газопостачання частин будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до якого не було надано доступу працівникам товариства для відновлення газопостачання. Для надання доступу було запропоновано звернутись до органів місцевого самоврядування, поліції або до суду.

29.09.2020 року, 02.10.2020 року від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 були направлені пропозиції щодо вирішення питання відновлення газопостачання та перенесення запірного крану, проте спір не вирішений.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 позивачі позбавлені можливості приготувати їжу, користуватись гарячою водою, обігрівати будинок тощо. Позивачі для захисту свого права на нормальне комфортне проживання у будинку, змушені звертатись до поліції, служби газу. Порушення прав позивачів шляхом припинення їм газопостачання призводить до моральних страждань власників, що негативно впливає на життя та здоров`я позивачів.

ОСОБА_2 є пенсіонеркою, єдиним доходом є пенсія. З нею у будинку проживає син ОСОБА_6 та невістка ОСОБА_6 .

В частині будинку, що належить ОСОБА_1 проживають його син ОСОБА_7 , невістка ОСОБА_8 та онук ОСОБА_9 , 2018 року народження. Батьки ОСОБА_10 були вимушені звернутись до служби у справах дітей для вирішення конфліктної ситуації.

Оскільки ні позивачі, ні представники АТ «Вінницягаз» з участю працівників поліції не змогли вирішити питання із ОСОБА_3 щодо відновлення газопостачання, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені були звернутись до суду за захистом своїх прав.

На підставі ст.ст. 15, 16, 23, 391 ЦК України та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили: визнати протиправними дії ОСОБА_3 з перекриття запірного крану (відключаючого пристрою) з метою припинення газопостачання частин будинковолодіння, належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_3 допустити працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до частини домоволодіння, включно з земельними ділянками, належними ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 для відновлення газопостачання побутовим споживачам ОСОБА_11 та ОСОБА_1 та перенесення запірного крану (відключаючого пристрою) з газопроводу на стіні частини будинку, належної ОСОБА_3 , на земельні ділянки, належні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі по 10 000 грн., а також судові витрати Крім того, в порядку виконання рішення суду просила надати працівникам АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» право примусового доступу (проникнення) на земельні ділянки, належні ОСОБА_3 , в разі невиконання рішення суду в частині зобов`язання допуску до частини домоволодіння включно з земельними ділянками ОСОБА_3 у строк, вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження (а.с. 1-5, 157-158).

В судовому засіданні представник позивачів – адвокат Кашпрук О.В. (ордер серії ВН № 157655 від 28.09.2020 року ордер серії ВН № 157656 від 29.09.2020 року а.с. 53, 54) позов підтримала відповідно до викладених обставин. Підтримала письмову відповідь на відзив, що приєднана до матеріалів справи (а.с. 116-118), письмові додаткові пояснення. Наголосила, що газопровід в 1990 році був проведений за спільною заявою попередніх власників - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , труба йшла по земельній ділянці, яка перебувала у спільному користуванні домовласників. Згідно проектів газопостачання від труби-ввід було два відключаючих пристрої: на частину будинку позивачів і на частину будинку відповідача. Відключаючий пристрій до частини будинку позивачів знаходиться на зовнішній стіні частини будинку ОСОБА_3 . Вона самовільно і незаконно перекрила газопостачання, цей факт був встановлений 01.12.2020 року при виході працівників «Вінницягаз», з участю державного виконавця, на виконання ухвали суду про забезпечення доказів. Крім того, було встановлено витік газу на фланцевому з`єднанні, який було усунуто працівниками аварійної служби. Перешкоди в користуванні належним позивачам майном, що незаконно чинить відповідач, негативно впливають на позивачів та членів їх сімей, які проживають у частині будинку, до якої відключене газопостачання. Вона порушує права позивачів як користувачів житла та як побутових споживачів газу. Незаконними діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, яку представник просила стягнути в повному обсязі. Просила позов задоволити, оскільки іншим шляхом вирішити спір неможливо.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали позов. Додали, що попередні власники будинку спільно розробляли проект газопостачання в 1990 році, замовляли роботи і придбавали труби, тому ОСОБА_3 безпідставно перекрила їм газопостачання. Їм завдана значна моральна шкода, оскільки з серпня 2020 року і в зимовий період вони не можуть отопити своє житло і приготувати їжу. ОСОБА_2 в своїй частині розібрала стіну, щоб відновити піч для обігріву двох кімнат. Просили позов задоволити і стягнути моральну шкоду.

Відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позов (а.с. 109-111, 176-180) і свою позицію обґрунтовувала тим, що газопровід з вул. Бучми був проведений нею та її чоловіком ОСОБА_5 в 1990 році по їх земельній ділянці і до належної їм частини будинку. Вони з чоловіком понесли всі відповідні витрати на виготовлення проекту на газифікацію, на матеріали, на виконання робіт. Тому газова труба і запірний кран належить їй на праві власності. Згодом її чоловік дозволив підключитись до їх крану сусіду ОСОБА_4 . Однак, після смерті сусіда, його спадкоємці почали порушувати правила добросусідства, що стало підставою для її неодноразових звернень до правоохоронних органів. Також ОСОБА_3 неодноразово повідомила позивачам, що не бажає, щоб вони користувались належною їй газовою трубою, яка проходить по належній їй земельній ділянці, пропонувала розробити технічні умови і провести свою газову мережу, по своїй ділянці. Вона попередила позивачів в 2019 році про намір припинити газопостачання, тому вважає, що не порушила їх прав і дала час на виконання необхідних робіт. ОСОБА_3 категорично не бажає, щоб її власною газовою мережею, яка проходить по її земельній ділянці, користувались позивачі без встановлення сервітуту, оскільки цим вони завдають їй шкоди. Також категорично заперечила з приводу відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає, що моральна шкода не доведена.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Когутницький В.М. (ордер серії ВН № 136279 від 18.12.2020 року) позов не визнав, підтримав наданий ОСОБА_3 письмовий відзив на позов. Наголосив, що правових підстав для використання позивачами газової труби немає. Ще в 90-х роках ОСОБА_3 забезпечила свою частину будинку газопостачанням, замовила проект, купила матеріал, оплачувала роботи. Тому саме ОСОБА_3 був наданий дозвіл на газифікацію. Жодних договорів із позивачами на газифікацію не було. Оскільки труби і запірний кран проходять по її земельній ділянці, належать їй на праві власності, вона мала повне право перекрити газопостачання. Вважає, що саме позивачами порушується право власності відповідача на газову трубу та земельну ділянку. Вони користуються газопроводом без вирішення питання про встановлення земельного сервітуту і без понесення витрат на обслуговування та догляд за трубою. Крім того, позовні вимоги в частині зобов`язання перенесення відключаючого пристрою, без розроблення і погодження відповідного проекту, технічних умов, не можуть бути задоволені судом.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, підтримала письмовий відзив і пояснення представника. Суду пояснила, що газова труба і кран належать їй на праві власності. В серпні 2020 року вона перекрила газовий кран за допомогою майстрів, які не є працівниками АТ «Вінницягаз», тому що позивачі почали порушувати правила добросусідства і засипали її криницю.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» - Ліфанчук М.О., повністю підтримав позовні вимоги. Пояснив, що позивачі і відповідачі є споживачами газу, тому правовідносини регулюються Кодексом газорозподільних систем та Типовими договорами розподілу природного газу. Вважає, що дії відповідача з приводу самовільного відключення газопостачання є неправомірними. Крім того, вона допустила порушення в зв`язку з недопущенням працівників АТ «Вінницягаз» до газових систем і в зв`язку з самовільним втручанням в систему газопостачання. Повідомив, що всі газові системи перебувають в комунальній власності, споживач несе відповідальність лише за утримання і обслуговування внутрішньої мережі, що проходить після приладу обліку, тому твердження відповідача щодо права власності на всю трубу, що розташована на її земельній ділянці, є безпідставним. Всі труби перебувають на обслуговуванні АТ «Вінницягаз» згідно Кодексу газорозподільних систем і поняття права приватної власності на газорозподільну систему немає. Також зазначив, що для перенесення запірного крану окремого дозволу не потрібно. Лише по факту виконаних робіт працівниками АТ «Вінницягаз» в проект вносяться відповідні зміни.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с. 57).

Ухвалою суду від 13.11.2020 року (а.с.91) заяву позивачів про забезпечення доказів задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 надати доступ до частини внутрішнього газопроводу включно з трубою-ввід та відключаючим пристроєм, що знаходяться на земельній ділянці, належній ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 працівникам АТ «Оператор газорозподільної системи «Віницягаз» для проведення технічного обстеження внутрішньобудинкової системи газопостачання та технічного стану відключаючого пристрою та складення акту за результатами обстеження.

Ухвалою суду від 18.12.2020 року в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно довідки № 775 від 16.02.2017 року, виданої КП «ВМБТІ», рішенням виконкому Вінницької міської ради існуючому будинку АДРЕСА_2 присвоєно № 45/99.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.1997 року ОСОБА_3 є власником 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 .

На підставі договору дарування від 16.02.1994 року ОСОБА_2 є власником 1/10 частки будинку по АДРЕСА_5 . Ще 3/10 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2018 року.

ОСОБА_1 є власником 2/5 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 21.07.2009 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2019 року № 127/10909/19 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та визнано право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 :

-за ОСОБА_1 з кадастровим номером 0510100000:03:037:0421 площею 0,0281 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-за ОСОБА_2 з кадастровим номером 0510100000:03:037:0420 площею 0,0281га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-за ОСОБА_3 з кадастровим номером 0510100000:03:037:0419 площею 0,0474 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та з кадастровим номером 0510100000:03:037:0176 площею 0, 0108 га з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстроване в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На даний час сторони у справі є окремими споживачами газу за адресою: АДРЕСА_1 , мають окремі лічильники газу, проте газопостачання всього будинковолодіння за зазначеною адресою здійснюється через трубу-ввід, яка знаходиться на земельній ділянці, виділеній у власність ОСОБА_3 (саме так були розроблені обидва проекти на газифікацію частин будинку, належних тепер ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Згідно інформації з особистого кабінету споживача газу ОСОБА_2 , особистий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_5 , має лічильник газу UGG4 №070621 та газові прилади котел одноконтурний та плита газова.

Згідно інформації з особистого кабінету споживача газу ОСОБА_1 , особистий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_5 , має лічильник газу GАLLUS-2 G4№02008486 та газові прилади котел двоконтурній та плита газова.

Із повідомлення АТ «Вінницягаз» від 09.10.2020 року вбачається, що відповідно до наявної у товариства інформації та виконавчої документації на об`єкт споживання за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 та 45 технічно можливо перенести відключаючий пристрій з земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_3 на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_2 шляхом виконання монтажних та зварювальних робіт. При цьому, для виконання зазначених робіт товариству має бути забезпечений власниками вказаних ділянок вільний доступ до газопроводу та відключаючого пристрою. Відповідно до наявної у Товариства виконавчо-технічної документації газифікація будинків по АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_12 ) та АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_2 ) була проведена в 1990 році за спільними заявами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у відповідності до діючого на момент виконання робіт законодавства. В підтвердження надана копія будівельного паспорта та акту приймання внутрішньодомового газового обладнання та газопроводу в експлуатацію (а.с. 77).

Договір на газифікацію житлових будинків по заявкам населення від 1990 року був укладений між ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_4 та ВО «Вінницягаз» (а.с. 105), надана розрахункова відомість, квитанція про сплату ним 64.00 руб. за виготовлення проекту на газифікацію (а.с. 106). Робочий проект газифікації житлового будинку АДРЕСА_4 виготовлено кооперативом «Проектировщик» на замовлення ОСОБА_5 .

Крім того, робочий проект газифікації житлового будинку АДРЕСА_5 виготовлено кооперативом «Проектировщик» на замовлення ОСОБА_13 (а.с. 138-142).

Генплан газопроводу до будинку по АДРЕСА_1 , на якому зображена газопровідна мережа, труба-ввід і розташування запірних кранів для обох частин будинку міститься на а.с. 30-33.

Будівельний паспорт внутрішньобудинкового газообладнання складено за адресами: АДРЕСА_6 (а.с. 143-144). Перевірка виконання робіт з проведення газопроводу, акт прийомки газового обладнання та газопроводу в експлуатацію були здійснені у присутності та за підписами споживачів ОСОБА_5 та ОСОБА_13 (а.с.145-148).

Таким чином, газифікація будинку, що належить позивачам і відповідачу на праві власності, здійснена відповідно до діючого законодавства станом на 1990 рік.

В судовому засіданні було встановлено, що 22.08.2020 року ОСОБА_3 за допомогою особи, яка не є працівником газового господарства, здійснила перекриття запірного крану (відключаючого пристрою) на газовій трубі, через яку здійснюється газопостачання до частини будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Газова труба проходить по земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_3

25.08.2020 року позивачами здійснено виклик працівників АТ «Вінницягаз», проте ОСОБА_3 представників газопостачальної організації, що також здійснює обслуговування газових систем, до об`єкту не допустила.

На звернення позивачів від 25.08.2020 року у відповідях АТ «Вінницягаз» від 10.09.2020 року повідомило, що у їх сусідки ОСОБА_3 на приватній земельній ділянці знаходиться відключаючий пристрій системи газопостачання частин будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до якого не було надано доступу працівникам товариства для відновлення газопостачання. Для надання доступу було запропоновано звернутись до органів місцевого самоврядування, поліції або до суду.

22.09.2020 року ОСОБА_3 повторно не допустила працівників АТ «Вінницягаз» для включення газопостачання, про що складений відповідний акт (а.с. 78).

Станом на день ухвалення даного рішення сторонами не вирішено питання відновлення газопостачання до частини будинку, що належить позивачам. Відповідач ОСОБА_3 визнала, що вона самовільно здійснила перекриття газу, оскільки вважала, що газова труба і відключаючий пристрій перебувають у її власності і знаходяться на її земельній ділянці.

Ухвалою суду від 13.11.2020 року (а.с.91) в порядку забезпечення доказів було зобов`язано ОСОБА_3 надати доступ до частини внутрішнього газопроводу включно з трубою-ввід та відключаючим пристроєм, що знаходяться на земельній ділянці, належній ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 працівникам АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» для проведення технічного обстеження внутрішньобудинкової системи газопостачання та технічного стану відключаючого пристрою та складення акту за результатами обстеження. Виконання ухвали доручене Гаврилюк Л.Д., АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», Староміському ВДВС м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). На виконання даної ухвали та за результатами перевірки стану системи газопостачання будинку працівниками АТ «Вінницягаз» складений акт від 01.12.2020 року. В ході перевірки встановлено, що відключаючий пристрій (газовий кран), який знаходиться на території земельної ділянки споживача ОСОБА_3 перебуває в закритому стані, внаслідок чого перекрито газопостачання на частину будинку, що належить побутовим споживачам природного газу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 172, 173). Газопостачання не відновлене. Крім того, при проведенні перевірки було виявлено витік газу на фланцевому з`єднанні, який було усунуто працівниками аварійної служби АТ «Вінницгяаз».

Правовідносини, що виникли між сторонами як власниками будинку, а також як споживачами послуг газопостачання та оператором газорозподільних систем, регулюються Цивільним кодексом України, а також Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року, Правилами безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року.

Кодексом газорозподільних систем визначені взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:

1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості;

2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу;

3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу);

4) доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);

5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Згідно п. 2 гл. 1 розд.VІ Кодексу газорозподільних систем, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі – типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. 4 гл. 3 розд. VІ зазначеного кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пункутом 7 гл. 3 розд. VІ зазначеного кодексу визначено: фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно п. 2 гл. 5 розд. VІ зазначеного кодексу, фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

Згідно гл. 2 розд. ХІ вказаного кодексу перекриття запірних пристроїв споживачем (несанкціонованим споживачем) з метою припинення газопостачання співвласнику внутрішньої газорозподільчої системи не відноситься до порушень, на підставі яких складаються акти та настає відповідальність, передбачена Кодексом газорозподільчих систем, однак, такі дії відповідача є порушенням права співвласників будинковолодіння та споживачів газу на об`єкті газопостачання.

Згідно п. 1 гл. 1 розд. ІІІ Кодексу газорозподільних систем, експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ, в даному випадку – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз».

Згідно п.п.4 п. 7.4 розділу VІІ Типового договору розподілу природного газу споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо.

Пунктом 4 гл. 2 розд. І Кодексу газорозподільних систем визначено: оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання своїх функцій та обов`язків, передбачених законодавством.

Таким чином, виконання робіт з припинення або відновлення газопостачання здійснюється виключно представниками оператора газорозподільних мереж – АТ «Вінницягаз», які також мають право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання своїх функцій та обов`язків, передбачених законодавством.

Самочинне перекриття запірного пристрою ОСОБА_3 з метою припинення газопостачання співвласникам внутрішньої газорозподільчої системи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також недопущення працівників АТ «Вінницягаз» для виконання передбачених законом функцій, є порушенням Кодексу газорозподільчих систем та порушенням права власності позивачів, яке підлягає захисту в обраний ними спосіб.

Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту, обраний позивачем, має бути ефективним та забезпечити захист майнового права.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Враховуючи наведені обставини та норми закону, суд дійшов висновку, що права позивачів порушені відповідачем і підлягають захисту шляхом усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та зобов`язання ОСОБА_3 допустити працівників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до належної їй частини домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для відновлення газопостачання побутовим споживачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та перенесення запірного крану (відключаючого пристрою) з газопроводу зі стіни частини будинку, належного відповідачу на частину домоволодіння (земельної ділянки), що належить позивачам.

З пояснень представника третьої особи ОСОБА_15 встановлено, що для перенесення запірного крану окремий дозвіл оператором газорозподільчої системи чи проект не виготовляється.

Твердження відповідача про особисте право власності на внутрішньобудинкову систему газопостачання взагалі є безпідставним, оскільки внутрішній газопровід не є окремим об`єктом в цивільному обороті, а є приналежністю головної речі – будинку та здійснює забезпечення природним газом всіх співвласників. Твердження відпвоідача також спростовується наявністю робочого проекту газифікації житлового будинку АДРЕСА_5 , виготовленого кооперативом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на замовлення ОСОБА_13 (а.с. 138-142), наявністю будівельного паспорта внутрішньобудинкового газообладнання, складеного за адресами: АДРЕСА_6 (а.с. 143-144); актом прийомки газового обладнання та газопроводу в експлуатацію, який був складений у присутності та за підписами замовників ОСОБА_5 та ОСОБА_13 (а.с.145-148) тощо.

Позовні вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Разом з тим позивачами не доведено належними доказами спричинення їм моральної шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача і моральною шкодою, а також наслідками, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вимога позивачів про надання працівникам АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» права примусового доступу (проникнення) на земельні ділянки, належні ОСОБА_3 в разі невиконання рішення суду в частині зобов`язання допуску до частини домоволодіння включно з земельними ділянками ОСОБА_3 у строк, вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження, задоволенню також не підлягає, оскільки є передчасною, крім того, статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивачів судовий збір в сумі по 840,80 грн., який ними був сплачений при зверненні до суду з позовом (а.с. 6).

За заявою представника позивачів – адвоката Кашпрук О.В. питання про розподіл витрат на правничу допомогу згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде вирішуватись на підставі її заяви та поданих доказів шляхом ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 319, 391 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в користуванні будинком АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_3 допустити працівників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до частини домоволодіння та земельної ділянки, що належать ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 для відновлення газопостачання побутовим споживачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та перенесення запірного крану (відключаючого пристрою) з газопроводу зі стіни частини будинку, належного ОСОБА_3 на частину домоволодіння (земельної ділянки), що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

В решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі по 840,80 грн. на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_4

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», ЄДРПОУ 03338649, м. Вінниця, пров. К.Широцького, 24

Повне судове рішення складене 24 грудня 2020 року

Суддя: