Рішення № 93831526, 16.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10883/20

Провадження № 2/761/5316/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна, в якому просив стягнути на його користь моральну шкоду у ромірі 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі № 826/25348/15 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві "По особовому складу" від 10.11.2015 року №976-о. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 05.11.2015 року №954-о в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Поновлено з 12.11.2015 року ОСОБА_1 на службі в податкові міліції на посаді помічника оперуповноваженого 1-го відділу охорони майнового комплексу ДФС України оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві. Зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у порядку, встановленому законодавством. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року змінено, викладено п`ятий абзац резолютивної частини наступним чином: «Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.11.2015 року по 06.07.2016 року у сумі 13 145,60 грн. (тринадцять тисячі сто сорок п`ять гривень шістдесят копійок) без відрахування податків і зборів та з урахуванням раніше виплачених сум». Станом на день подання цього позову указане рішення не виконане і за час його невиконання позивачу довелося пережити страждання і приниження, які проявлялися у негативних емоціях. Він відчував страх, занепокоєння, відчуття несправедливості, тривогу, внаслідок чого неодноразово звертався в медичні заклади.

16.04.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

При цьому, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України, після закінчення строків для надання сторонами відповідних заяв по суті справи, визначених в ухвалі про відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 10.11.2015 №976-о про звільнення з податкової міліції в запас за пунктом 63 підпунктом "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ помічника оперуповноваженого 1-го відділу охорони майнового комплексу ДФС України оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника оперуповноваженого 1-го відділу охорони майнового комплексу ДФС України оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві;

- стягнути з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 05.112015 №954-о про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який став підставою звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30000,00 грн.;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві змінити формулювання причин звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1 .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві "По особовому складу" від 10.11.2015 року №976-о. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 05.11.2015 року №954-о в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Поновлено з 12.11.2015 року ОСОБА_1 на службі в податкові міліції на посаді помічника оперуповноваженого 1-го відділу охорони майнового комплексу ДФС України оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві. Зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у порядку, встановленому законодавством. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року змінено, викладено п`ятий абзац резолютивної частини наступним чином: "Зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням сум заробітної плати, отримуваної ним у СП ТОВ "Група 4 Секурітас Лтд" за період з 12.11.2015 року (дата звільнення) по 06.07.2016 року (дата поновлення на роботі)". В решті постанову суду залишено без змін.

ГУ ДФС у м. Києві подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в якій відповідач просив скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №826/25348/15 в частині позовних вимог про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №826/25348/15 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та направлено справу в цій частині позовних вимог на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року змінено, викладено п`ятий абзац резолютивної частини наступним чином: «Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.11.2015 року по 06.07.2016 року у сумі 13 145,60 грн. (тринадцять тисячі сто сорок п`ять гривень шістдесят копійок) без відрахування податків і зборів та з урахуванням раніше виплачених сум».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задоволено частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року змінено, викладено п`ятий абзац резолютивної частини наступним чином: «Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.11.2015 року по 06.07.2016 року у сумі 13 145,60 грн. (тринадцять тисячі сто сорок п`ять гривень шістдесят копійок) без відрахування податків і зборів та з урахуванням раніше виплачених сум».

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

Обґрунтовуючи вимоги позивач посилається на спричинення йому моральної шкоди, яка виявилась у його душевних стражданнях через невиконання судового рішення та визнання рішенням дій протиправними.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Водночас, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності фіскальної служби не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Вищевказані рішення свідчать про реалізацію ним передбаченого КАС України права на оскарження дій суб`єкта владних повноважень не є безумовним доказом завдання моральної шкоди такими діями, як це помилково вважає позивач.

Враховуючи вказане, правові підставі для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 23, 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст. 12, 13, 49, 76, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: