Ухвала суду № 93831510, 24.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41620/20

Провадження № 2/761/10172/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійним,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійним.

Так, за загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 27 ЦПК України).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з вказаним позовом позивач вказує, що до складу спадщини, яка відкрилась після померлої ОСОБА_3 увійшла 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 та 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 . Оскільки більша частина майна знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, з яких би суд міг встановити, що більша частина майна, яка увійшла до складу спадщини, дійсно знаходиться в Шевченківському районі міста Києва.

Водночас в матеріалах справи наявні дані про те, що частина майна, яка увійшла до складу спадщини, а саме частина квартири АДРЕСА_1 знаходиться в Дарницькому районі м. Києва.

Згідно положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що вказаний спір виник з приводу визнання заповіту, до складу якого увійшло нерухоме майно, недійсним, при цьому, доказів того, що більша частина майна, яке заповідалось, знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, матеріали справи не містять, а інша частина нерухомого майна знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати зазначений позов на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого він належить.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 27, 30, 31, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійним - передати на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: