Ухвала суду № 93829088, 24.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/24821/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши клопотання позивача та відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейвмейкер" (вул. Лаврська, буд. 16, Київ 15, 01015, код ЄДРПОУ35372205)

до Головного управління Державної податкової служби м.Києві (вул.Шолуденка 33/19, Київ 116, 04116, код ЄДРПОУ 43141267)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЙВМЕЙКЕР" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019 року № 00000880502, № 00000890502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2020р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи №640/24821/19 в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

В обґрунтування поданого клопотання, позивач посилається на те, що бажає змінити позовні вимоги у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, що не залежало від його волі. Позивач стверджує, що процесуальна можливість змінити власні позовні вимоги відсутня, обґрунтовує, що змінити позовні вимоги міг лише протягом 30 днів після відкриття спрощеного провадження у справі до 28.03.2020 року.

Проаналізувавши подане клопотання, суд вказує на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, з клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Суд також роз`яснює, що сторони не позбавлені права подавати процесуальні документи (уточнену позовну заяву тощо.) разом з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на подання таких матеріалів, яке суд зобов`язаний буде розглянути та прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська