
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року справа № 580/1424/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Арена» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Арена» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0009695012 про застосування штрафу у сумі 303 787 грн. 72 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки податковим органом вже проводилася камеральна перевірка дотримання термінів реєстрації податкових накладних, тому повторне проведення перевірки за один і той самий період суперечить приписам податкового законодавства.
Позивач зазначає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0009695012 контролюючим органом не застосовано вірну норму права; при притягненні до відповідальності відповідачем не враховано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та не застосовані принципи податкового законодавства, згідно з якими несвоєчасна реєстрація податкових накладних, які не надаються покупцю, не порушує жодних прав інших платників податків, не несе втрат бюджетів; акт камеральної перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення не може бути доказом встановлених порушень, оскільки ревізором не досліджено договори, за якими у позивача виник об`єкт оподаткування ПДВ, не досліджено дат виникнення податкових зобов`язань.
Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив з тієї підстави, що позивачем порушено ст. 201 та п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно яких порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Зазначає, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Вважає, що порушення зазначені в акті перевірки є доведеними, а спірне податкове повідомлення - рішення винесене відповідно до вимог чинного податкового законодавства.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2019 року № 0009695012. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Черкаській області на користь ТОВ “Агро Арена” судовий збір у розмірі 4556,82 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.08.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
17.08.2020 справа №580/1424/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Руденко А.В.
Ухвалою суду від 21.08.2020 справу №580/1424/19 прийнято до провадження та вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Арена”, код ЄДРПОУ 40724098, зареєстроване суб`єктом господарської діяльності 08.08.2016 року за № 10261020000016801 та взяте на облік платників податків 08.08.2016 року за № 230116151374.
18 грудня 2018 року відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань додержання граничних термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт від 18 грудня 2018 року №294/23-00-50-12-007/40724098 «Про результати камеральної перевірки порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних».
В акті перевірки зазначено, що ТОВ “Агро Арена” несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних за період лютий 2017 року - червень 2017 року, травень-червень 2018 року, що є порушенням п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2019 року №0009695012, яким за порушення строків реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 395562,47 грн на підставі ст. 2011 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф на загальну суму 303 787,72 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктами 76.1 та 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять.
Постановою Шостого апеляційного суду від 24 грудня 2019 року визнано правомірними дії податкового органу, щодо проведення перевірки.
Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року визнано правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що податковий орган під час проведення перевірки діяв в межах та у спосіб, визначених ПК України, а проведену перевірку — законною.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 21.01.2019 №0009695012 суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Вищевказаним пунктом передбачено звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної за наявності таких умов:
податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю);
податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Арена” зареєстрував податкові накладні, перелік яких вказаний у акті про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 18.12.2018 №294/23-00-50-12-007/40724098 з порушенням строків реєстрації, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Позивач вказану обставину визнає, отже наявні підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.
Разом з цим, 23.05.2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі - Закон № 466-ІХ).
Вказаним Законом доповнено підрозділ 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Законом №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) передбачено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
З вищенаведеної норми слідує, що платники податків не звільняються від нарахування та сплати штрафу, проте звільняються від надмірного розміру штрафу, якщо грошові зобов`язання, які підлягають відкликанню, є неузгодженими.
Умови, за яких податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим, передбачені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, згідно з яким при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов`язання з дня набрання, рішенням законної сили.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Вказана постанова набрала законної сили 24 грудня 2019 року, отже податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0009695012 у розумінні пункту 56.18 статті 56 ПК України вважалось узгодженим з 24.12.2019.
Проте у Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.
Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань.
Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, законодавцем не передбачена.
Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме – для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.
Вказані правові висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі, що розглядається.
Судом встановлено, що на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду здійснювалось касаційне провадження у справі №580/1424/19.
Згідно з листом позивача №102/06 від 27.08.2020 позивач 13.01.2020 сплатив штраф у сумі 303 787,72 грн, проте вказаний штраф був повернутий позивачу платіжним дорученням №65877462 від 24.09.2020, тобто на час розгляду справи штраф не сплачений.
Враховуючи вказані обставини, податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0009695012 згідно з приписами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" є неузгодженим, а отже відкликаним в силу закону. Водночас відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати позивачу нове податкове повідомлення-рішення, яким визначити нову суму штрафу.
Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №0009695012 вважається відкликаним, позовні вимоги про його скасування є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко
Судове рішення № 93828927, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 18.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/1424/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: