Рішення № 93828641, 24.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 р. № 400/5466/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., роглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 71-А, м. Київ, 02002

третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", пров. Новопечерський, 19/3, корпус 2, офіс 9, м. Київ, 01042

про:визнання протиправними та скасування постанов від 16.03.2020, від 12.10.2020 ВП № 61555043,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2020 року, реєстраційний номер виконавчого провадження: 61555043, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною за виконавчим написом № 3157 від 11.03.2020 року, виданим приватним нотаріусом Колейчик В.В.;

визнати протиправною і скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.10.2020 року, реєстраційний номер виконавчого провадження: 61555043, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною за виконавчим написом № 3157 від 1.03.2020 року, виданим приватним нотаріусом Колейчик В.В.

В якості третьої особи ОСОБА_1 зазначив у позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (надалі – Товариство або третя особа).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що приватний виконавець Дорошкевич В.Л. (надалі – відповідач) здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, тоді як зареєстрованим з 2002 року місцем проживання позивача є місто Первомайськ Миколаївської області. ОСОБА_1 зазначив, що з 2002 року він не змінював місця проживання, не перебував, не працював у Києві та не має у Києві будь-якого майна. Отже місце проживання ОСОБА_1 не відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи. За таких обставин, на думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем з порушенням приписів частини другої статті 24 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), тому підлягає скасуванню.

Окремих доводів щодо протиправності постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника позовна заява не містить. Згідно з викладеним у позові, підставою для задоволення відповідних позовних вимог є невідповідність відкриття виконавчого провадження нормам законодавства.

Відповідач позов, не визнала, у відзиві, зокрема, зазначила, що київська адреса місця проживання позивача була зазначена у виконавчому написі на у заяві третьої особи про примусове виконання рішення, отже, виконавче провадження було відкрито в межах виконавчого округу міста Києва. Відповідач також зауважила, що, відповідно до норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце реєстрації не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме у м. Первомайськ.

Третя особа правом подати пояснення не скористалась.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином.

На підставі частини третьої статті 268 та частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 15.03.2020 до відповідача надійшла заява представника третьої особи про примусове виконання рішення (надалі – Заява).

У Заяві Товариство вказала адресою місця реєстрації ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 ; адресою проживання – АДРЕСА_3 .

Згідно з доданим до Заяви виконавчим написом, вчиненим 11.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем та зареєстрованим в реєстрі за № 3157 (надалі – Виконавчий напис), з ОСОБА_1 на користь третьої особи підлягає стягненню заборгованість за «… Кредитним договором 64770-А від 25 червня 2017 року, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН» … правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Права Вимоги за кредитними договорами № 40071779-1 від 26 квітня 2018 є ТОВ «Фінфорс» …» в сумі 15 183,70 грн.

У Виконавчому написі також зазначено, що адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 ; місцем проживання - АДРЕСА_3 .

16.03.2020 відповідач, за результатами розгляду Заяви, винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 61555043 (надалі – Постанова 1).

12.10.2020 відповідач у виконавчому провадженні № 61555043 винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (позивача). Ця постанова (надалі – Постанова 2) була надіслана за місцем отримання позивачем доходу – до Державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до норм Закону № 1404, після пред`явлення стягувачем виконавчого документа орган державної виконавчої служби (приватний виконавець) приймає одне з таких рішень:

про повернення виконавчого документа без виконання, або

про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною другою статті 25 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі – Закон № 1403) встановлено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (частина друга статті 24 Закону № 1404).

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1403, фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Норму Закону № 1404 не зобов`язують виконавця перевіряти достовірність зазначеної у виконавчому документів інформації до відкриття виконавчого провадження.

Доказів про невідповідність Виконавчого напису вимогам, наведеним у частині першій статті 4 Закону № 1404 Закону № 1404, позов не містить.

За таких обставин суд встановив, що зазначення у Виконавчому написі та у Заяві недостовірної, за твердженнями позивача інформації, не могло бути законною підставою для повернення Виконавчого напису без прийняття його до виконання.

Відповідно, відкриття виконавчого провадження було єдиним можливим варіантом дій виконавця.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 09.12.2020 у справі № 460/3537/20 Верховний Суд, зокрема, вказав: «… приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу … ураховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документів, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним … у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що у виконавчому написі … вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_3 … таку ж адресу місця проживання боржника … зазначено у заяві … про примусове виконання рішення … задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали виконавчого провадження, на підставі яких вчинено виконавчий напис, не містять даних про проживання ОСОБА_1 … за адресою: АДРЕСА_3, а в договорі про надання кредиту … вказано адресу місця реєстрації та фактичного проживання, АДРЕСА_2, отже, приватний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження не за місцем реєстрації позивача та/або її проживання, а у виконавчому окрузі м. Києва. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, виходячи із такого. Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404 установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника. Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідного до вимог Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис. Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті 13, частина сьома статті 26, статті 36, частина восьма статті 48 Закону № 1404). Таким чином, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису … в якому було вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_3, що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни були всі визначені законом підстави для його відкриття …».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, при тому, що місцем проживання боржника у виконавчому документі вказана адреса, яка знаходиться в межах виконавчого округу відповідача, не суперечить вимогам Закону № 1404 та Закону № 1403, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування Постанови 1 задоволенню не підлягають.

Як вказано вище, єдиною підставою для визнання протиправною та скасування Постанови 2 ОСОБА_1 вказав те, що її було винесено у незаконно відкритому виконавчому провадженні.

Оскільки протиправність Постанови 1 не було встановлено, доводи позивача в частині визнання протиправною та скасування Постанови 2 суд відхилив.

Відповідно до статті 68 Закону № 1404, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника – за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

В даному випадку дотримані обидві умови із вказаних у частині другій статті 68 Закону № 1404: про звернення стягнення на доходи боржника (позивача) зазначено у заяві стягувача (Товариства); сума стягнення не перевищує п`яти мінімальних розмірім заробітної плати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 71-А, м. Київ, 02002, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна