Рішення № 93828595, 23.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7932/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області), у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії згідно із заявою позивача в частині застосуванням при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії середньомісячної зарплати в розмірі 5377,90 грн, визначення пенсії за віком в розмірі 5202,55 грн та розміру пенсії з надбавками 6080,20 грн;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити пенсію позивачу з часу звернення на переведення пенсії з виду на вид із застосуванням ст. 98, ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до п. 3 ст. 45, п. 2 ст. 40, п. 2 ст. 33, п. 16 прикінцевих положень та ст. 27, абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058, використовуючи для визначення заробітної плати при обчисленні пенсії за віком середню заробітну плату за останніх 24 місяці перед призначенням пенсії (час подання заяви на переведення 02.06.2020), у розмірі 8986,05666 грн та розміром пенсії з доплатами, підвищеннями, компенсаційними виплатами 9205,19 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач використовував середньомісячну заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки в розмірі 5377,90 грн, а слід було використовувати середньомісячну заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 та 2019 роки, в розмірі 8986,05666 грн. Вказаними діями, на думку позивача, порушено його право отримувати пенсію відповідно до ст. 98, ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до п. 3 ст. 45, п. 2 ст. 40, п. 2 ст. 33, п. 16 прикінцевих положень та ст. 27, абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 02.10.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 23.11.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 67270 від 14.12.2020), у якому проти позову заперечив. По суті позовних вимог зазначив, що пенсія позивача перерахована відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема ч. 3 ст. 45, якою передбачено застосовування середньої заробітної плати (доходу), визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії, лише у разі переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше. Оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснювалося позивачу неодноразово, відповідач вважає вимогу позивача, яка визначена ч. 1 ст. 45 Закон № 1058, безпідставною. Адже випадки застосування середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки, що передують року звільненню, встановлено імперативною нормою права. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Вважає, що Головним управлінням ПФУ у Львівській області здійснено переведення позивача в межах норм чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 з 1997 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 22.01.1997 отримував пенсію по інвалідності.

На підставі заяви від 06.02.2002 позивача переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; на підставі заяви від 01.06.2009 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; на підставі заяви від 17.05.2012 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; з 02.01.2018 на підстави заяви позивача його переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При здійсненні останнього переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії її розмір обчислено на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі № 813/2355/18, яке набрало законної сили 23.10.2018, із застосуванням середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки.

ОСОБА_1 02.06.2020 звернувся до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком на пенсію за інвалідністю (у розмірі пенсії за віком).

Головним управлінням ПФУ у Львівській області 03.06.2020 на підставі рішення № 913090155068 здійснено перерахунок пенсії позивача (вид пенсії - по інвалідності, у розмірі пенсії за вислугу років) у розмірі 6105,09 грн з надбавками, виходячи із середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки (5202,55 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Позивач вважає, що відповідачем неправильно визначено розмір заробітної плати, який має враховувати відповідач при здійсненні перерахунку. На його думку, при визначенні розміру пенсії Головне управління ПФУ повинно керуватися середньомісячною заробітною платою за останніх 24 місяці, що передували зверненню позивача із заявою. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, відтак звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (ст. 10 Закону № 1058-IV).

Частиною другою ст. 33 Закону № 1058-IV визначено, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV).

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3+...+Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 98, 99 Закону № 1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64-67 цього Закону.

Як зазначалося судом вище, частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умовами застосування середньої заробітної плати, визначеної ч. 2 ст. 40 цього Закону при переведенні з одного на інший вид пенсії є:

- переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;

- якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв в роботі.

Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), відповідно до яких сформульовано такий правовий висновок: якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Вказані висновки відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскільки позивача 02.06.2020 переведено із виду пенсії за віком на вид пенсії по інвалідності (а не навпаки, як це передбачено ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV), до нього не може бути застосовано положення ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою від 02.06.2020 про переведення його із виду пенсії за віком, призначеної відповідно до норм Закону № 1058-IV, на пенсію за інвалідністю у розмірі пенсії за віком відповідно до норм цього ж Закону. Відтак мало місце переведення позивача із одного виду пенсії на інший. Так, востаннє позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При цьому, за переведенням на інший вид пенсії відповідно до Закону № 1058-IV у червні 2020 року він звертався не вперше. Вказане підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивач вважає, що при визначенні розміру його пенсії відповідач повинен був застосовувати норму ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, яка відсилає до ч. 2 ст. 40 цього Закону, і визначити розмір пенсії, виходячи із середньомісячної заробітної плати за 2 роки, що передували його зверненню до відповідача із заявою від 02.06.2020.

Такого висновку позивач дійшов на підставі власного трактування положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV та ст.ст. 98, 99 Закону № 1788-XII.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем жодних доказів та відомостей щодо місця праці після призначення пенсії за віком згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, тобто після 02.01.2018, не подавалися. Відтак вважає, що після набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі № 813/2355/18 ним правомірно відповідно до приписів ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV застосовано середній показник, що передує зверненню (2016, 2017 роки).

Суд погоджується із такими доводами відповідача та зазначає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на викладене суд вважає, що Головним управлінням ПФУ у Львівській області правомірно відповідно до норм ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV при перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 03.06.2020 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії (з 02.01.2018) у розмірі 5202,55 грн.

Підстав для застосування нового розміру середньої заробітної плати при переведенні позивача на пенсію по інвалідності судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Відтак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄЛРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур