Рішення № 93828569, 18.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №280/1279/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Сірої Е.К. в режимі відеоконференції,

представника відповідача Сороки О.Є.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів з рахунків платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків для погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

26.02.2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів у розмірі 326807,35 грн. з рахунків платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків для погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року, відповідно до ст.ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу передано для розгляду по суті до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, 22.05.2020 року адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів з рахунків платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків для погашення податкового боргу було надіслано Запорізьким окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду і така надійшла до суду 02.06.2020 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу передано для розгляду головуючому судді Сасевичу О.М.

Ухвалою від 03.06.2020 року адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів з рахунків платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків для погашення податкового боргу прийнято до провадження суддею Сасевичем О.М.; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року було задоволено заяву представника позивача про участь уповноваженого представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Сторонами при розгляді справи було подано до суду заяви по суті справи – письмові уточнення, заперечення.

Відповідно до позиції позивача, яка ним висловлена, зокрема, в позові, інших письмових заявах, що були подані до суду, за Державним підприємством «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» числиться податковий борг у сумі 326807,35 грн. за платежем – земельний податок з юридичних осіб. Однак, такі самостійно визначені грошові зобов`язання відповідачем не сплачені в установлені строки. Відтак, зважаючи на те, що платник податків самостійно не сплачує відповідні узгоджені зобов`язання, їх слід стягнути в судовому порядку. При цьому, позивач зазначає, що відповідачеві уже скеровувалися (в 2010 році) податкові вимоги за таким видом зобов`язання. Подальше ж збільшення суми податкового боргу не тягне за собою необхідності направлення нових податкових вимог.

У зв`язку з чим, позивач, покликаючись на фактичні обставини справи, норми чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними.

Відповідно до позиції відповідача, яка ним висловлена у запереченнях, що були подані до суду, він вважає вимоги позивача безпідставними.

А саме, відповідач підкреслює, що його податковий борг із земельного податку було списано як безнадійний у 2012 році. Оскільки ж сума позову складається з нарахування боргу, пені та штрафних санкцій, проте основна сума боргу була списана, то відповідні нарахування та вимоги щодо стягнення податкового боргу є необґрунтованими.

Відтак, на переконання відповідача, підстав для задоволення позову немає.

У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задоволити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, ствердив про його безпідставність, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Судом установлено, що Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» було створене та зареєстроване як юридична особа 15.04.1991 року (код ЄДРПОУ 14311429).

Матеріалами справи засвідчується та не спростовано в ході розгляду справи, що відповідачем було задекларовано за 2017-2019 роки грошові зобов`язання зі земельного податку з юридичних осіб. А саме, було подано податкові розрахунки земельного податку від 17.02.2017 року №9022820725, від 14.02.2018 року №9021409784, від 01.03.2019 року №9035611915. Окрім того, в зв`язку з невиконанням відповідних самостійно визначених грошових зобов`язань із земельного податку (згідно з розрахунком земельного податку від 18.02.2015 року №9017825035) позивачеві було нараховано пеню за п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України. А також, позивачеві було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності за 2018 рік і нараховано (в 2019 році) штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, відповідно до розрахунку земельного податку від 18.02.2015 року №9017825035.

Загальна сума узгоджених грошових зобов`язань, пені та штрафних санкцій – 326807,35 грн. станом на день складання позову в справі (23.02.2020 року) та довідки про стан заборгованості станом на 02.10.2020 року. Судом установлено, що така сума грошових зобов`язань Державним підприємством «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» не погашена.

Суд відзначає, що ст.67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України та/або Митним кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як установлено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до Податкового кодексу України або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в Податковому кодексі України та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд відзначає, що відповідач (Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут») не навів доказів на підтвердження виконання ним свого обов`язку з погашення податкових зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджується й учасниками справи не спростовано, що на цей час суми грошових зобов`язань відповідача зі земельного податку та пенею й штрафними санкціями є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

Як визначено п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом установлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було надіслано відповідачеві податкові вимоги від 15.06.2010 року №1/140 (отримана 22.06.2010 року) та від 22.07.2010 року №2/163 (отримана 02.08.2010 року).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п.95.3, 95.4 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 п.2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1244, у випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Відтак, зважаючи на наведене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність у відповідача податкового боргу й наявність достатніх підстав його стягнення за рішенням суду.

При цьому, суд критично оцінює заперечення відповідача, які полягають у доводах списання податкового боргу як безнадійного.

Так, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» покликається на факт списання безнадійного податкового боргу, відповідно до рішення ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області від 29.12.2012 року №151-14311429/10/19.

Проте, відповідно до змісту такого рішення від 29.12.2012 року №151-14311429/10/19, списано було безнадійний податковий борг, який виник за станом на 01.07.2012 року в сумі 230744,18 грн.

У той же час, усі грошові зобов`язання, які складають суму податкового боргу, що входить до предмету позовних вимог у цій справі, виникли у значно пізніший період – після 2017 року. Таким чином, рішення про списання безнадійного податкового боргу, на яке посилається відповідача, не є релевантним для даного спору та само по собі не може заперечувати обґрунтованість вимог податкового органу.

Суд, вирішуючи справу, наголошує на необхідності дотримання позиції Європейського Суду з прав людини, яку він висловив у п. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», п.43 рішення у справі «Кобець проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Тобто, встановлюючи істину в справі, суд повинен ґрунтуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Однак, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують підставність і правомірність вимог позивача, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки та заперечення, та ним не було спростовано доводів позивача, який натомість виконав свій обов`язок із доказування в цій категорії справ.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 134, 139, 183,241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів з рахунків платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків для погашення податкового боргу задоволити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (79060, м.Львів, вул.Наукова,7; код ЄДРПОУ 14311429) у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок готівки на користь бюджету кошти у сумі 326807 (триста двадцять шість тисяч вісімсот сім) грн. 35 коп. для погашення податкового боргу.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2020 року.