Рішення № 93828444, 24.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 р. Справа№200/11148/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними дій, протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті документів 29.10.2019 року на перерахунок та перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнання протиправними та скасування рішень № 5553 від 09.09.2020 року, № 6067 від 08.10.2020 року про відмову в перерахунку та переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язання перевести з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, ОСОБА_2 , обчисленої із заробітної плати в розмірі 3185 карб. 31 коп., згідно довідки ШБУ-13 управління «Донецькшахтобуд» про підтвердження роботи і заробітної плати в м. Чорнобиль Київської області по ЛНА на ЧАЕС з 15.06.1986р. по 28.06.1986р. за професією підземного електрослюсаря, рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19.04.2001 року по справі №2-55, рішення Апеляційного суду Донецької області від 13.11.2009 року по справі №8024, довідки від 20.11.2009 року ШБУ №13 ДВАТ «Трест ДШБ» про сплачену заробітну плату в зоні відчуження м. Чорнобиль Київської області по ЛНА на ЧАЕС у період з 15.06.1986р. по 28.06.1986р. в якості підземного електрослюсаря 5 розряду в сумі - 3185 карб. 31 коп.; розрахунку від 20.11.2009 року по донарахуванню заробітної плати для перерахунку пенсії по інвалідності за роботу в зоні відчуження м. Чорнобиль Київської області по ЛНА на ЧАЕС у період з 15.06.1986р. по 28.06. 1986р., починаючи з 29.10.2019 року.

В обґрунтування позову зазначає, що є інвалідом ІІІ групи з дитинства та вдовою ОСОБА_2 , який з 15.06.1986 року по 28.06.1986 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зведеному загоні Міністерства вугільної промисловості у якості електрослюсаря та був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 у зв`язку з чим йому призначена пенсія з інвалідності І групи. Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач неодноразово зверталася до управління з заявами для переходу з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, проте їй відмовляли з різноманітних причин.

Вважає, що відповідач зобов`язаний перевести її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням розмірів раніше виплачених пенсій померлому годувальнику, що обчислені в розмірі відшкодування фактичних збитків, керуючись п. 9 постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24 грудня 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі (а.с. 12).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 15.12.2020 року (а.с. 98-100). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач з 01.12.2019 року перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії по інвалідності, призначеній відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами електронної пенсійної справи як внутрішньо переміщена особа.

Позивач 30.10.2019 року звернулася до управління із заявою про запит електронної пенсійної справи за новим місцем проживання, тому управлінням 30.10.2019 року був здійснений запит електронної пенсійної справи позивача з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Електронна пенсійна справа позивача надійшла до управління 14.11.2019 року.

Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивача було забезпечено пенсією по 30.11.2019 року.

За заявою позивача від 27.08.2020 року управлінням 28.08.2020 року був здійснений запит електронної архівної пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Електронна архівна пенсійна справа померлого годувальника надійшла до управління 11.09.2020 року.

Позивач 09.09.2020 року звернулася до управління із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надійшла через Веб-портал Пенсійного фонду України.

Рішенням Управління № 5553 від 09.09.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника, оскільки відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначають державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для призначення пенсії надається документ про період роботи на територіях радіоактивного забруднення. Таким документом є: для осіб, які працювали в зоні відчуження - будь-який документ, виданий в період роботи організацією або установою, яка знаходилася в зоні із зазначенням періоду роботи і населеного пункту чи об`єкту роботи: довідки, табелі обліку відпрацьованого часу, шляхові листки і т.п.; у військовозобов`язаних, які були призвані на військові збори, це може бути довідка військової частини про кратну оплату (дні, які оплачувались у кратному розмірі та являються днями роботи у зоні відчуження), або довідка Архіву МО із зазначенням днів роботи в зоні.

Для підтвердження періоду роботи можливо надавати документи, передбачені ПКМУ від 20.01.1997р. № 51 (Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи): а) посвідчення про відрядження в зону відчуження (з оригіналами печаток); б) військовий квиток та довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Якщо довідка про роботу не первинна, то вона обов`язково повинна містити посилання на первинний документ, на основі якого видана. Можуть також прийматись довідки військових частин із зазначенням кратної оплати (штампи на зворотній стороні довідки про оплату у кратності - це підтвердження роботи в ці дні в зоні відчуження).

Позивачем не були надані первинні документи, які б підтверджували період та кількості днів роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка про заробіток, одержаний за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.

Позивач вдруге 05.10.2020 року звернулася до управління із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надійшла через Веб-портал Пенсійного фонду України.

Рішенням управління № 6067 від 08.10.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника, оскільки пенсія у разі втрати годувальника згідно заяви позивача від 05.10.2020 року була обчислена управлінням без урахування заробітної плати годувальника, так як позивачем не надано довідку про заробіток, одержаний годувальником за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках. Розмір пенсії склав 1712,00 гривень.

Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника, так як розмір пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» менше розміру пенсії, яку позивач отримує по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (2100,00 гривень).

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 15-19). Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки внутрішньо переміщеної особи від 29.10.2019 року № 1427-5000221316 позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 21).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивач одержує пенсію по інвалідності ІІІ групи з дитинства (а.с. 22).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 17.11.1979 року (а.с. 23).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку (а.с. 29).

Згідно з довідками внутрішньо переміщеної особи від 15.02.2016 року позивач та її чоловік раніше були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 24-27).

У відповідності до довідки ОСББ «ЕДЕМ-5» від 23.10.2019 року померлий чоловік разом з позивачем фактично проживали за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 28).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 25.02.2014 року померлий чоловік позивача також був одержувачем пенсії як інвалід І групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. 59).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_6 від 05.10.1992 року померлий чоловік позивача ОСОБА_2 був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с. 59).

Таким чином, померлий чоловік позивача приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, був інвалідом І групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни і інвалідів війни, що прирівнює його до військовослужбовця, з зазначених причин позивач отримала посвідчення дружини померлого учасника ліквідації аварії на ЧАЕС від 12.05.2020 року № НОМЕР_7 (а.с. 87).

ОСОБА_1 30.10.2019 року звернулася до управління із заявою про запит електронної пенсійної справи за новим місцем проживання (а.с. 106-107), на підставі чого, управлінням 30.10.2019 року був здійснений запит електронної пенсійної справи позивача з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 105), яка надійшла до управління 14.11.2019 року.

Крім того, за заявою позивача від 27.08.2020 року(а.с. 109) управлінням 28.08.2020 року був здійснений запит електронної архівної пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 110). Електронна архівна пенсійна справа померлого годувальника надійшла до управління 11.09.2020 року.

ОСОБА_1 09.09.2020 року звернулася до управління із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 111).

Рішенням управління № 5553 від 09.09.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника (а.с. 82), оскільки позивачем не були надані первинні документи, які б підтверджували період (періоди) та кількість днів роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка про заробіток, одержаний за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Позивач вдруге 05.10.2020 року звернулася до управління із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надійшла через Веб-портал Пенсійного фонду України (а.с. 112).

Рішенням управління № 6067 від 08.10.2020 року позивачу було знову відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника (а.с. 84-86).

Підставою відмови в рішенні вказано те, що пенсія у разі втрати годувальника згідно заяви позивача від 05.10.2020 року була обчислена управлінням без урахування заробітної плати годувальника, так як позивачем не надано довідку про заробіток, одержаний годувальником за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках. Розмір пенсії склав 1712,00 гривень.

Тобто, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника, так як розмір пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» менше розміру пенсії, яку позивач отримує по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (2100,00 гривень).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі – Закон № 796-XII).

Статтею 1 Закону України № 796-ХІІ встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 Закону України № 796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з матеріалів справи, померлий чоловік позивача був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону України № 796-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Водночас, ст. 54 вказаного Закону визначено умови призначення пенсій по втраті годувальника дружинам, чоловіки яких мали статус ліквідатора аварії на ЧАЕС та померли.

Так, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на день смерті її чоловіка знаходилася в шлюбі з ОСОБА_2 , була зареєстрована за однією з ним адресою, досягла пенсійного віку та мала ІІІ групу інвалідності з дитинства, а отже, за зазначеним вище Законом України № 1058 та ст. 54 Закону України № 796-ХІІ мала право на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника). 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Згідно п. 2.23 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 отримувала пенсію, перебуваючи на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, пенсійну справу померлого годувальника ОСОБА_2 також було направлено до відповідача з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Відтак, виплата пенсії померлому чоловікові позивача здійснювалася за електронною пенсійною справою, оскільки подружжя мали статус ВПО, що не спростовано сторонами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача з пенсії за інвалідністю на пенсію по втраті годувальника є протиправними, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, беручи до уваги всі надані позивачем докази, зокрема, знаходження ОСОБА_1 в шлюбі з ОСОБА_2 на дату його смерті, реєстрацію подружжя за однією адресою, їх інвалідність, суд вважає протиправними рішення відповідача № 5553 від 09.09.2020 року, № 6067 від 08.10.2020 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника.

Позовні вимоги щодо зобов`язання Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за інвалідністю на пенсію по втраті годувальника з дати первинного звернення - 09.09.2020 року № 5553, оскільки заява позивача від 27.08.2020 року стосувалася запиту пенсійної справи померлого чоловіка з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та зобов`язати відповідача повторно розглянути первинну заяву позивача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_4 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.10.2019р. № 1427-5000221316: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправними дій, протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті документів 29.10.2019 року на перерахунок та перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5553 від 09.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 6067 від 08.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 року про призначення пенсії в разі втрати годувальника застосувавши при призначенні ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати з судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова