Рішення № 9382843, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2009 р.                                                   Справа № 12/2902

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Микитенка В.І., Кононенко О.В. за довіреностями, відповідача – не з’явились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства «Лакма-Черкаси»до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш»про стягнення 25829 грн. 29 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усного договору поставки товару, 25829 грн. 29 коп. боргу за поставлений товар та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представники позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, які були призначені господарським судом на 10 годину 08 грудня 2009 року, 10 годину 22 грудня 2009 року, проте письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в судові засідання не забезпечив.

У заяві від 21.12.2009 року №584 відповідач вказав як на причину не з’явлення його представника в судове засідання, яке відбулося 22 грудня 2009 року, тимчасову відсутність керівника.

За оцінкою господарського суду вказана відповідачем у названій вище заяві причина нез‘явлення його представника у судові засідання не є поважними, оскільки відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідань суду заздалегідь і не був позбавлений можливості спланувати відрядження свого представника так, щоб направити до суду як свого представника іншу особу, а не безпосередньо керівника товариства. При цьому суд виходить з того, що право однієї сторони на вирішення господарського спору протягом розумного строку не повинно залежати від перебування представника іншої сторони у відрядженні чи хвороби керівника товариства. Тому господарський суд вважає за можливе вирішення спору без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Із пояснень представників позивача, довіреностей серія ЯПИ №639325/288 від 10.10.2008 року, №639264/227 від 11.09.2008 року, №075991/204 від 29.08.2008 року, видаткових накладних №ЛМ-00597 від 10.10.2008 року, №ЛМ-00519 від 19.09.2008 року, №ЛМ-00500 від 12.09.2008 року, №ЛМ-00483 від 10.09.2008 року, №ЛМ-00465 від 03.09.2008 року, №ЛМ-00431 від 20.08.2008 року, рахунків-фактур №ЛМ-0000541 від 09.10.2008 року, №ЛМ-0000505 від 19.09.2008 року, № ЛМ-0000493 від 12.09.2008 року, № ЛМ-0000483 від 10.09.2008 року, № ЛМ-0000470 від 03.09.2008 року, № ЛМ-0000440 від 20.08.2008 року, відповідно вбачається, що позивач здійснив поставку товару, а відповідач прийняв товар та розрахувався частково, сума боргу складала 25829 грн. 29 коп.

Письмову вимогу позивача б/н від 05.10.2009 року про сплату боргу відповідач отримав (відмітка про отримання вх. №310 від 07.10.09 р.) та надав відповідь про неможливість погашення боргу найближчим часом у зв’язку із скрутним фінансовим станом, чим фактично визнав заборгованість перед позивачем.

Довідкою позивача вих. №ЛЧ від 08.12.2009 року підтверджена заборгованість відповідача за поставлений товар в сумі 15829 грн. 29 коп. (акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2009 року, а/с 21). В такому розмірі представники позивача вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити. Наслідком проведення звірки взаєморозрахунків є зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобов’язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору. Наявність і розмір невиконаного грошового зобов’язання по договору відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки підтверджено актом взаємозвірки від 30.11.2009 року.

Згідно ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов’язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач письмового клопотання про зменшення розміру позовних вимог не подавав, в судовому засіданні його представники наполягали на задоволенні позову в уточненому розмірі.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 158 грн. 29 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –394 грн. 29 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш», 18018, м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, код ЄДРПОУ 05470561 на користь приватного підприємства «Лакма-Черкаси», 18000, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 1, код ЄДРПОУ 30758974 –15829 грн. 29 коп. боргу, 394 грн. 29 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов