Рішення № 9382829, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.                                                                                 Справа №09-11/2381

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Балицький А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медилайн", м. Київ до відкритого акціонерного товариства "Санаторій "Аквадар" смт. Маньківка Черкаської області про стягнення 179451,88 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          21.09.2009 року до господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 177315,14 грн., у тому числі: 176850,00 грн. основного боргу та 465,14 грн. три проценти річних.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 грудня 2007 року позивач передав відповідачу товар –ортопедичне обладнання на загальну суму 252642,00 грн., який відповідач прийняв, однак оплатив його частково, в сумі 75792,00 грн.

          Заявою від 22.10.2009 року позивач збільшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 176850,00 грн. основного боргу, 1266,60 грн. три проценти річних та 1061,10 грн. інфляційних нарахувань. Копія заяви направлена відповідачу 23.10.2009 року.

          Заявою від 09.11.2009 року позивач збільшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 176850,00 грн. основного боргу, 1540,78 грн. три проценти річних та 1061,10 грн. інфляційних нарахувань, а всього 179451,88 грн. Копія заяви направлена відповідачу 09.11.2009 року.

          Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Судом прийняті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки вони подані з додержанням процесуальних норм.

          Представник відповідача Барабаш Т.В. подав клопотання про проведення судової технічної експертизи, про витребування матеріалів цивільної справи, про витребування доказів. Також подана заява директора відповідача про відвід судді.

          Ухвалою заступника голови господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні заяви генерального директора ВАТ «Санаторій «Аквадар»про відвід судді Довганя К.І, справа передана на розгляд судді Курченко Н.М.

          Ухвалою судді від 04 грудня 2009 року прийнято справу до провадження з присвоєнням їй номеру 09-11/2381, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12 год. 30 хв. 22 грудня 2009 року. При прийнятті справи до провадження розглянуті клопотання відповідача, витребувані від сторін додаткові докази: задоволено клопотання представника відповідача про витребування оригіналів документів, на підставі яких заявлені позовні вимоги, у тому числі видаткові накладні №27.12/01 від 27 грудня 2007 року, №27.12/03 від 22 грудня 2007 року; клопотання про витребування матеріалів цивільної справи задоволено в частині витребування рішення Дніпровського районного суду міста Києва у цивільній справі №2-1161/1-2009. Клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи вирішено підлягаючим розгляду у судовому засіданні.

Відповідач представника у судове засідання не направив, надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представників у судовому засіданні в Житомирському апеляційному господарському суді.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти клопотань відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість, намаганням відповідача максимально затягнути вирішення спору, відповідач має декількох представників, при цьому відповідач не надав доказів, які підтверджують обставини, викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи; клопотання про призначення судової експертизи вважав безпідставним, посилаючись на те, що при вирішенні даного спору не потрібні спеціальні знання. Надав оригінали документів для звіряння їх із копіями, наявними у матеріалах справи, копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва, копію поштового повідомлення про вручення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог, копії довідок з ЄДР, копію податкової накладної, копію довідки з ЄДРПОУ. Підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вважає, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу у спрощеній формі, також пояснив, що видаткова накладна №27.12/03 від 22 грудня 2007 року можливо була видана помилково і не має юридичної сили, оскільки вона не містить реквізитів щодо прийняття відповідачем товару.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів та про відкладення розгляду справи, суд визнав їх не підлягаючими задоволенню, з підстав не доведеності та необґрунтованості.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

19 листопада 2007 року ТОВ «Медилайн»(позивач) виписав ВАТ «Санаторій «Аквадар»(відповідач) рахунок-фактуру №К-01191107 на оплату товару на загальну суму 252642,00 грн. (без ПДВ), зі строком дії до 19.12.2007 року.

20 листопада 2007 року, тобто наступного дня, сторони уклали Договір № К-01191107 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобов’язався передати у власність покупця (відповідач у справі) товар, а покупець зобов’язався прийняти цей товар й оплатити його. Відомості про найменування, комплектність та ціну за одиницю виміру товару міститься у специфікації до даного договору, яка погоджується сторонами попередньо та є невід’ємною частиною (додаток №1). Загальна вартість Договору складає 252642,00 грн. (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору оплата за даним договором здійснюється покупцем у вигляді передоплати шляхом безготівкового перерахунку в сумі 75792,00 грн. на розрахунковий рахунок продавця, решта суми в розмірі 176850,00 грн. оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 12 місяців з моменту передоплати згідно графіку розрахунків, що наведений в додатку №2, який є невід’ємною частиною договору.

Товар (ортопедичне обладнання) зазначений у специфікації до даного договору (Додаток №1) повинен бути переданий продавцем у власність покупця на протязі 30 календарних днів з моменту отримання передоплати (п.3 Договору).

10 грудня 2007 року ВАТ «Санаторій «Аквадар»здійснив попередню оплату за ортопедичний пристрій згідно рахунку №К-01191107 від 19.11.2007 року без ПДВ в сумі 75792,00 грн. Отже строк передачі товару продавцем (позивач) згідно умов п.3 Договору до 10 січня 2008 року.

10.12.2007 року ТОВ «Медилайн»(позивач) була видана податкова накладна №10.12.02 на суму 75792,00 грн., у якій зазначена ціна товару за 0,3 його частини.

27 грудня 2007 року представнику відповідача Пузановій Л.Б. на підставі довіреності ЯОВ №273639, виданій 27.12.2007 року на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Медилайн»по рахунку №01191107 від 19.11.2007 року, передані всі товари, зазначені у довіреності, по видатковій накладній від 27.12.2007 року №27.12./01. на суму 252642,00 грн.

27.12.2007 року ТОВ «Медилайн»(позивач) видана податкова накладна №27.12.01 на решту суми 176849,00 грн., у якій зазначена ціна товару за 0,7 його частини.

Таким чином, позивач передав товар у строк встановлений договором.

Строк повної оплати за товар згідно умов п. 2 договору та графіку розрахунків закінчився 05.12.2008 року.

25 червня 2009 року, тобто через півтора року після отримання товару, відповідач направив позивачу листа за №193, у якому повідомляв, що отримані 27.12.2007 року на підставі довіреності серії ЯОВ №273639 та рахунку №01191107 від 19 листопада 2007 року ортопедичні пристрої не може використовувати у господарській діяльності, а тому отриманий та неоплачений товар перебуває на безоплатному зберіганні.

14 липня 2009 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою негайної оплати 176850,00 грн. боргу на його поточний рахунок, який зазначив у претензії. Зазначена претензія була отримана відповідачем 27.07.2009 року, але ним не розглянута.

          Позивач звертався до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ВАТ «Санаторій «Аквадаг»та Гомон А.Г. про стягнення заборгованості. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2009 року, яка набрала законної сили, у цивільній справі №2-1161/1-2009р. позов ТОВ «Медилайн»залишено без розгляду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони правовідносин є суб’єктами господарювання, юридичними особами.

Майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання на підставі господарських договорів є господарсько-договірними зобов’язаннями (ст.179 ГК України).

Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки.

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст.20 ГК України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються у тому числі шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що позивач (постачальник по договору) виконав свої договірні зобов’язання стосовно передачі у зумовлені договором строки відповідачеві (покупець за договором) товару згідно специфікації (ортопедичне обладнання), вартістю 252642,00 грн.

Відповідач (покупець по договору) здійснив попередню оплату за товар в сумі 75792,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача (продавця за договором). Решту вартості поставленого ортопедичного обладнання в сумі 176850,00 грн. у визначений графіком оплати до договору строки не сплачував, тому на час закінчення строку оплати (05.12.2008 року) зазначена сума залишилась не сплаченою, тому є заборгованістю відповідача з оплати за товар: 252642,00 грн. вартість поставленого ортопедичного обладнання - 75792,00 грн. сума попередньої оплати відповідача = 176850,00 грн.

Отже позовні вимоги про стягнення боргу за поставлений товар суд вважає обґрунтованими та доведеними.

Окрім стягнення суми основного боргу, позивач, посилаючись на ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми, які позивач нарахував за період з 04.08.2009 року (семи денний термін з дня отримання претензії) по 17.11.2009 року (день подання заяви).

Згідно ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідач не навів поважних причин невиконання грошових зобов’язань, не довів, що ним вжиті залежні від нього заходи для недопущення прострочення виконання грошового зобов’язання.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі суд вважає доведеним порушення відповідачем договірних строків оплати за поставлений товар та не вбачає правових підстав для звільнення від встановленої відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1540,78 грн. три проценти річних та 1061,10 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов’язання, суд вважає обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 1794,52 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2030,52 грн.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Санаторій "Аквадар", Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 21361759 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медилайн", м.Київ, вул. Фрунзе, 152а, кв. 130, ідентифікаційний код 32346502 –176850,00 грн. основного боргу, 1540,78 грн. три проценти річних, 1061,10 грн. інфляційних нарахувань та 2030,52 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.           

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення складено та підписано 28 грудня 2009 року.