Рішення № 93827860, 14.12.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/150/2020 Справа № 641/3345/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та визнання протиправним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в особі свого представника – ОСОБА_4 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46276956 від 03.04.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , скасувати запис про право власності: 30996672 дата державної реєстрації 28.03.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати протиправним рішення ОСОБА_2 , як іпотекодержателя за іпотечним договором від 03.11.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В. р. № 1962, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 належним чином посвідчені копії договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 33391 від 22.11.2018 року, договору про відступлення прав вимоги № 7366 від 19.12.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О., повний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року із врахуванням усіх внесків позичальника протягом дії кредитного договору, з якого вбачається, яким саме чином та за який період обчислені кожна зі складових загальної суми заборгованості, сума такої заборгованості у тому числі з урахуванням валюти кредитного зобов`язання та курсу цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату та графік виплат за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона 03.11.2006 року придбала у приватну власність трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 03.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В., зареєстрованого в КП «ХМБТІ» 21.11.2006 року за р. № 16578899. 02.11.2006 року вона уклала кредитний договір № 359 із Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на суму 38000 доларів США строком дії до 02.11.2021 року.

Крім того, між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В. р. № 1962, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» спірну квартиру з метою забезпечення виконання обов`язків за вказаним кредитним договором.

Також, позивач вказала, що свої обов`язки за кредитним договором протягом усього часу його дії вона виконувала належним чином, щомісячно сплачуючи необхідні внески.

Відповідно до процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі-ПАТ «ВіЕйБі Банк») право вимоги за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року у 2018 році було виставлено на продаж за допомогою системи електронних торгів, на час продажу права вимоги за кредитним договором, залишок заборгованості був визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 263 120 грн. Однак, не було враховано здійснені позивачем платежі за останні 3-4 місяці. За результатами проведення торгової процедури переможцем електронних торгів був визнаний ОСОБА_3 , який придбав вищезазначений лот 25.10.2018 року за ціною 154 000 грн.

22.11.2018 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір № 33391 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступив ОСОБА_3 право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року, у зв`язку з чим до ОСОБА_3 перейшли усі права та обов`язки кредитора за вказаним кредитним договором та іпотекодержателя за іпотечним договором, про що позивач була повідомлена належним чином.

Крім того, пояснила, що пізніше вона зв`язалась з ОСОБА_3 з метою отримання банківських реквізитів на які вона була повинна сплачувати щомісячні внески відповідно до умов договору, однак останній зазначив, що йому не цікаво отримувати вказані внески. Після чого, позивач продовжувала виконувати обов`язки позичальника щомісячно сплачуючи необхідні внески на картковий рахунок ОСОБА_3

17.04.2019 року позивачу зателефонувала невідома особа, та повідомила, що вона є новим власником спірної квартири.

Позивач зазначила, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 зазначено іпотечний договір № 1962 від 03.11.2006 року, договір про відступлення права вимоги № 7366 від 19.12.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О., договір про зміни та доповнення до іпотечного договору № 2317 від 28.11.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В.

Окрім того, вказала, що жодних поштових повідомлень про відступлення права вимоги ОСОБА_3 ОСОБА_2 про порушення основного зобов`язання за кредитним договором та/або іпотечним договором не отримувала, та продовжувала весь час належним чином виконувати свої обов`язки за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 була вимушена звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 17.05.2019 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач надавала дані про зміну місця свого проживання, що підтверджується тим, що на її нову адресу надходили листи від банку. Також зазначив, що позивач допускала порушення взятих на себе зобов`язань, однак вказані порушення були допущені під час дії договору іпотеки між нею та банком, та відповідно за них вона сплатила штрафні санкції. Після уступлення права вимоги, вона сплачувала новому кредитору всі платежі за договором вчасно.

Крім того, пояснив, що повідомлення ОСОБА_2 про неналежне виконання обов`язків позивач не отримувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В наданому до суду відзиві зазначив, що відповідно до п. 5.1.11 статті 5 іпотечного договору, посвідченого 03.11.2006 року, приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В., за реєстровим № 1962, іпотекодержатель має право здійснювати уступку права вимоги за вказаним договором, третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово попередити іпотекодержателя протягом 5 банківських днів про відступлення права вимоги за договором іпотеки і права вимоги за кредитним договором.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.12.2018 року було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_3 19.12.2018 року відступив право вимоги до позивача за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього та іпотечним договором, посвідчений 03.11.2006 року приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В. за реєстровим № 1962.

У зв`язку з небажанням настання несприятливих наслідків для нового кредитора та на виконання вимог вищезазначених норм Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 , 21.12.2018 року було направлено засобом поштового зв`язку кур`єрською доставкою цінним листом з описом вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язаннях.

Також, зазначив, що пізніше на його адресу було повернуто повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримала вимогу та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язаннях 28.12.2018 року.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона належним чином виконувала обов`язки за кредитним договором, однак станом на 22.11.2018 року заборгованість за основним боргом, проценти, пенею, штрафами, комісією складала в гривневому еквіваленті 279 677,02 грн., з яких штраф за несвоєчасне сплачене тіло, відсотки. З наданих ОСОБА_1 до суду квитанцій вбачається, що вона сплачувала ОСОБА_3 в той час коли іпотекодержателем був ОСОБА_2 та вже після отримання вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором та повідомлення про заміну кредитора.

Також зазначив, що іпотекодержателем не приймалося жодного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, він лише звернувся до державного реєстратора з заявою про визнання права власності на іпотечне майно з метою відновлення свого порушеного права у відповідності до умов укладеного договору.

Окрім того, пояснив, що ним були виконанні всі вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», він надав державному реєстратору всі необхідні для здійснення державної реєстрації документи, на підставі яких державним реєстратором і було проведено реєстраційні дії.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 проти позову заперечував, та пояснив, що його довірителем було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов`язаннях 28.12.2018 року та вимогу про належне виконання зобов`язань за договором від 28.12.2018 року, вказані документи були отримані позивачем, про що свідчить відповідне рекомендоване поштове повідомлення. Також вказав, що ОСОБА_6 не отримував від позивача будь-яких грошових коштів в рахунок сплати за кредитним договором.

З приводу надання позивачу розрахунків за договором зазначив, що такої можливості у ОСОБА_2 не має оскільки ВАТ «ВАБ» було ліквідовано, та всі документи щодо наявної на час переходу права вимоги від банку до ОСОБА_7 , знаходяться у останнього.

Також зазначив, що ОСОБА_6 не приймалося рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, такого рішення не існує, останній у відповідності до умов договору іпотеки звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрації права власності на іпотечне майно з метою відновлення свого порушеного права.

Також просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо витребування належним чином посвідчених копій договорів, зважаючи на те, що договір №33391 від 22.11.2018 року відсутній у відповідач, через те що він не є його стороною, та мабуть знаходиться у ОСОБА_7 . В частині витребування договору №7366 від 19.12.2018 року зазначив, що ОСОБА_8 не зверталася до ОСОБА_6 з проханням про надання такого договору, у зв`язку з чим вважає, що її право на надання такого договору не порушено.

Відповідач державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В. до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не надав.

Третя особа ОСОБА_3 в наданих поясненнях проти позову заперечував в повному обсязі. У наданих до суду письмових поясненнях зазначив, що позивач не виконувала належним чином вимоги за кредитним договором та станом на 22.11.2018 року заборгованість за основним боргом, процентами, пенями, штрафами, комісією складала в гривневому еквіваленті 279 677,02 грн., з яких штраф за несвоєчасне сплачене тіло, відсотки. Згідно до копій квитанцій наданих позивачем, вбачається, що вона сплачувала грошові кошти йому, однак іпотекодержателем був ОСОБА_2 , що підтверджує неналежне виконання позивачем зобов`язання за кредитним договором.

Крім того, кредитним договором встановлено строк сплати щомісячних платежів, а саме щомісячно до 10 числа кожного місяця, однак з вищевказаних квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно сплачувала грошові кошти, а саме: 11, 13, 22, 24, 26, 27, 29 числа.

Також зазначив, що іпотекодержателем не приймалось рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_2 лише звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на іпотечне майно.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За змістом п. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Оскільки іпотечний договір між сторонами було укладено 02.11.2006 року, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України «Про іпотеку» в редакції від 12.05.2006 року.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

При цьому згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 359 від 02.11.2006 року відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 38 000 доларів США, для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 встановлено, що кредитні кошти надаються терміном по 02.11.2021 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14 процентів річних.

28.11.2008 року між сторонами ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 359 від 02.11.2006 року, відповідно до умов якої було встановлено проценту ставку за користування кредитними коштами в розмірі 16,5 процентів річних. Зобов`язання повинно бути виконаним у валюті кредиту шляхом перерахування суми кредиту та процентів за користування кредитом на позичковий рахунок іпотекодержателя.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, інших платежів передбачених договором, а також можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з Банком у зазначені нижче строки договір іпотеки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 03.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1957, та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 21.11.2006 року, вбачається, що ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 .

Пунктом 2.7.4 кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов`язань понад 1 календарний місяць від дати відправлення вимоги банку, банк має право розірвати цей договір та набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку передбаченому діючим законодавством та договором іпотеки. Цей договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу позичальника відповідного рекомендованого листа.

Відповідно до застереження 1 до п. 2.7.4, сторони домовились, що реалізація п. 2.7 не буде розглядатися Сторонами як одностороння зміна умов цього договору. Реалізація п. 2.7 даного договору є одним із способів виконання Боргових зобов`язань, встановлених за взаємною домовленістю сторін.

Застереженням 2 до п. 2.7.4 кредитного договору встановлено наступне: вимога вважається надісланою, а відкликання здійсненим в день направлення їх на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі. Документом, що підтверджує відправлення банком листа про вимогу усунення порушення, виконання порушеного зобов`язання та про дострокове погашення кредиту є квитанція поштового відділення про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику чи квитанція поштового відділення про неможливість вручити такий рекомендований лист позичальнику. До направлення вимоги чи відкликання на адресу позичальника поштою прирівнюється також і її вручення позичальнику чи його представнику під розпис( а.с. 17-19).

Відповідно до умов договору іпотеки від 03.11.2006 року укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1963, іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Згідно п. 7.1 договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а у випадку його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 7.4 договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Відповідно п. 7.5 договору іпотеки іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 договору (а.с. 20-22).

Тобто, укладаючи у 2006 році іпотечний договір, позивач не узгоджував з іпотекодержателем умови щодо автоматичного звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а, значить, таку згоду він не надав, а надав лише згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Слід зазначити, що чинна на момент укладення іпотечного договору редакція статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачала необхідність укладення окремого договору з цього приводу, чого зроблено не було. Відповідні зміни до статті 37 Закону України «Про іпотеку», якими передбачалася можливість реєстрації права власності за іпотекодержателем на підставі самого іпотечного застереження, були внесені 25 грудня 2008 року, а отже, не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що в подальшому договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.11.2018 року укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 підтверджується, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору (в тому числі за іпотечним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1 , 03.11.2006 року), надалі за тексом – боржники, включаючи прав вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором(а.с. 125-128).

Крім того, згідно з договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.12.2018 року укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору (в тому числі за іпотечним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1 , 03.11.2006 року), надалі за тексом – боржники, включаючи прав вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 114-116).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Порядок проведення державної реєстрації прав врегульовано ст. 18 Закону.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Пунктом 61 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцяти денного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 14-38 цс18, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказує на те, що діями державного реєстратора порушені її права, та у державного реєстратора були відсутні обґрунтовані правові підстави для прийняття зазначеного рішення.

Державним реєстратором заперечень з цього приводу не надходило, жодних доказів щодо правомірності вчинених дій, надано ним не було.

Відповідачем державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. на запит суду було надано копії всіх документів на підставі яких виносилось рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46276956 від 03.04.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , запис про право власності: 30996672 дата державної реєстрації – 28.03.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зокрема державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. було надано до суду: копію договору про зміни та доповнення до іпотечного договору посвідченого Середенко Н.В. 28.11.2008 року за реєстровим №2317, копію договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 03.11.2006 року від 19.12.2018 року за реєстровим № 7366, копія іпотечного договору від 03.11.2006 року, копія листа Харківської дирекції АТ «Укрпошта» від 01.03.2019 року, копія вимоги ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 від 21.12.2018року про дострокове виконання зобов`язань, копія листа ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 від 21.12.2018 року про зміну кредитора у зобов`язанні, копія квитанції АТ «Укрпошта» про відправку листа № 215600426655(а.с. 144-158).

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 до суду було надано копію листа від 21.12.2018 року яким ОСОБА_1 повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні та зазначено реквізити для здійснення платежів за кредитним договором на ім`я нового кредитора ОСОБА_2 , а також копію письмової вимоги від 21.12.2018 року про дострокове виконання зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором та про намір ОСОБА_2 , у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 основного зобов`язання за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року, задовольнити вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або шляхом його продажу. (а.с. 112, 111).

Зазначені документи були надіслані ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

На підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначених відправлень відповідачем до суду було надано копію зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105714087868, згідно до відмітки на якому міститься відмітка про отримання зазначеного відправлення, однак не зазначено дату такого вручення, та особу одержувача. (а.с. 113).

Однак, отримання вищезазначених листа та вимоги позивач у своїй позовній заяві та в судовому засіданні категорично заперечувала та зазначила, що не проживала за вказаною адресою та вказала на те, що зазначене поштове рекомендоване повідомлення є сфальсифікованим про що свідчать надані Укрпошта відповіді щодо надання інформації про відправлення № 6105714087868.

Відповідно до змісту листа Харківської дирекція АТ «Укрпошта» листом № 21-1097 від 01.03.2019 року повідомлено ОСОБА_2 , що поштове відправлення № 6105714087868 на ім`я ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , вручено адресату 28.12.2018 року (т. 1 а.с. 155). Копію зазначеного листа було надано на запит суду державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. в якості документів на підставі яких було здійснено державну реєстрацію речових прав на спірну квартиру за ОСОБА_2 .

Саме обставини вручення зазначеного повідомлення є однією з обставин на які посилається позивач у своєму позові. При цьому позивач під час розгляду справи стверджувала, що вона не отримувала зазначене повідомлення, та зазначала про фальсифікацію з боку відповідача чи інших осіб зазначеного повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою начебто отримання ОСОБА_9 поштового відправлення.

На підтвердження вищезазначених доводів позивачем до суду було надано лист АТ «Укрпошта» № 21-К-12559 від 14.06.2019 року, наданий на запит адвоката Камбулатова І.П. , зі змісту якого вбачається, що згідно пошукової системи «Укрпошта» відправлення № 6105714087868 на адресу АДРЕСА_3 для одержувача ОСОБА_10 зареєстровано в ВПЗ 57 м. Харків 21.12.2018 року, контактний номер телефону одержувача НОМЕР_1 , відправник ОСОБА_11 Відправлення № 6105714087868 не вручене та знаходиться на зберіганні в ЦОП м. Харків. Повідомити чи надсилались будь-які рекомендовані відправлення на ім`я ОСОБА_1 на адресу проживання: АДРЕСА_4 за період з 19.12.2018 року по 03.04.2019 року та на адресу, де вона мешкала раніше: АДРЕСА_5 АТ «Укрпошта» не має можливості у зв`язку з відсутністю номерів відправлень (а.с. 256-257).

З метою перевірки доводів позивача та усунення протирічь щодо вручення позивачу відправлення № 6105714087868 судом було здійснено запит до АТ «Укрпошта». Відповідно до наданої відповіді АТ «Укрпошта» № 21-06/309 від 12.10.2020 року вбачається, що відповідно до інформації структурних підрозділів Харківської дирекції АТ «Укрпошта», в межах компетенції, підтвердити чи спростувати пересилання та вручення вказаного відправлення в період з 21.12.2018 року по 31.01.2019 року не має можливості, з причин знищення документів за закінченням встановленого терміну зберігання, який становить один рік.

Однак, в електронному реєстрі звернень громадян відповідь від 01.03.2019 року за № 21-1097 на звернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ) не значиться. Адвокатський запит Камбулатова І.П. від 10.06.2019 року вих.№2/6 щодо надання інформації по відправленню № 6105714087868 надійшов до Харківської дирекції АТ «Укрпошта» 13.06.2019 року та 14.06.2020 року була надана відповідь вих. «21-К-12559.

Адвокатський запит Камбулатова І.П. від 14.11.2019 року вих.№7/11 щодо надання інформації по відправленню № 6105714087868 надійшов до Харківської дирекції АТ «Укрпошта» 25.11.2019 року та 25.11.2020 року була надана відповідь вих. «21-К-18634 (а.с. 96-97).

Суд, оцінюючи надані до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та листа Харківської дирекції АТ «Укрпошта» від 01.03.2019 року, критично ставиться до зазначених документів, оскільки відповіді АТ «Укрпошта» з приводу пересилання та отримання відправлення на ім`я ОСОБА_1 на адресу проживання: АДРЕСА_4 , та на адресу, де вона мешкала раніше: АДРЕСА_5 містять суперечливу інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не було доведено отримання позивачем будь-яких вимог та повідомлень про заміну кредитора та вимоги про дострокове виконання зобов`язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки , а також не було надано державному реєстратору довідку, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням, відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, що розцінюється судом, як недотримання законодавчо встановлених вимог іпотекодержателя при вчинення дій щодо звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, а також незаконність дій реєстратора, який всупереч вимогам чинного законодавства, вчинив реєстраційні дії за відсутності необхідних для цього документів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46276956 від 03.04.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення ОСОБА_2 , як іпотекодержателя за іпотечним договором від 03.11.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Середенко Н.В. р. № 1962, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 належним чином посвідчені копії договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 33391 від 22.11.2018 року, договору про відступлення прав вимоги № 7366 від 19.12.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О., повний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року із врахуванням усіх внесків позичальника протягом дії кредитного договору, з якого вбачається, яким саме чином та за який період обчислені кожна зі складових загальної суми заборгованості, сума такої заборгованості у тому числі з урахуванням валюти кредитного зобов`язання та курсу цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату та графік виплат за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року суд зазначає наступне.

Звернення відповідача до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на майно з подальшою реєстрацією такого права, не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, який може бути визнано недійсним в судовому порядку. Ефективним способом захисту порушеного права позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача за наявності фактів порушення встановленого діючим законодавством порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності є оскарження у встановленому відповідним процесуальним Законом порядку до відповідного суду неправомірних дій щодо скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації прав на спірне майно за відповідачем.

В судовому засіданні позивачем були надані пояснення щодо направлення нею ОСОБА_3 вимоги про надання розрахунку заборгованості за кредитом, при цьому позивач пояснила, що вона не зверталася з вимогою до нового кредитора ОСОБА_2 про надання їй належним чином посвідчених копій договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 33391 від 22.11.2018 року, договору про відступлення прав вимоги № 7366 від 19.12.2018 року, та повного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивач в частині визнання протиправним рішення ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та зобов`язання відповідача надати належним чином посвідчені копії договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 33391 від 22.11.2018 року, договору про відступлення прав вимоги № 7366 від 19.12.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємець І.О., повний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 359 від 02.11.2006 року

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд при ухваленні рішення також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на заяву представника позивача - адвокату Камбулатова І.П. щодо подачі до суду доказів про розмір судових витрат після ухвалення рішення у справі, зробленого ним до закінчення судових дебатів, суд відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України вважає можливим призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 13, 14, 76-82, 95, 141, 178, 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46276956 від 03.04.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46276956 від 03.04.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , та запис про право власності: 30996672 дата державної реєстрації 28.03.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19 січня 2021 року о 13 год. 30 хв. в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Встановити представнику позивача - адвокату Камбулатову І.П. строк до 23.12.2019 року для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат.

Стягнути з державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач – державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, адреса місцезнаходження: Харківська обл., Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48, ЄДРПОУ - 23147527.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя: М. Ю. Онупко