Рішення № 93827214, 24.12.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20021/20

н/п 2-а/766/794/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Павлюк А.О.

справа №766/20021/20; провадження№2-а/766/794/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (РНОКПП 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

09.12.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив скасувати постанову серії ЕГА №104579 від 08.12.2020 року та стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору та затрат на послуги спеціаліста з оформлення позовної заяви.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серія ЕГА №104579 від 08.12.2020 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю правопорушення, невідповідності висновків фактичним обставинам справи, суттєвим порушенням процесуальних норм адміністративного провадження.

Вказав, що був у масці виготовленій із наноматеріалів хмари Азоту, котрої більше 70 відсотків у повітрі, оскільки не вказано в постанові КМУ №641 та в ст. 44-3 КУпАП, що таке маска та із яких саме матеріалів вона повинна бути виготовлена, форми, розмір щільність, та інше, немає чітких роз`яснень з цього приводу. Також небула проведена експертиза на наявність або відсутність такої маски із наноматеріалів на обличчі позивача у момент 12:10, 08.12.2020 року.

Також обов`язки роздавати безоплатно маски, та без порушень строків експлуатації покладено за рахунок Державного бюджету, відповідно ст. 8 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», що не було виконано 08.12.2020 року, закуповувати та виготовляти маски жителям України не є обов`язком.

Оскільки постанова КМУ №641 протирічить Законам, ст. 28 Конституції України де заборонено примушувати людей до медичних дослідів із закриттям дихальних шляхів, не є обов`язком робити те що протирічить Конституції України та іншим Законам, згідно ст. 19 Конституції України.

Позиція відповідача

22.12.2020 року Павлюк А.О. діючи на підставі довіреності в інтересах відповідача подала відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказує, що 08.12.2020 року о 12 год. 10 хв. позивач знаходячись у приміщенні Приват Банку за адресою м. Херсон, вул. Миру, 26 перебував без захисної маски в період карантину, чим порушив пп. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення яке передбачене ч.2 ст. 44-3 КУпАП, Відповідачем було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАГ №104579 від 08.12.2020 року та надано позивачеві для ознайомлення. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 255 грн.. шляхом винесення постанови.

Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується відеофайлами 20201208200711001859, 20201208200740001860, 20201208200747001861. Доводи позивача, щодо його перебування у масці виготовленій з «наноматеріалів хмари азоту» є суб`єктивною думкою з метою уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Вказала, що позивач раніше притягувався до відповідальності за аналогічні правопорушення, про що свідчать постанови у справах №766/16889/20 та №766/8820/20.

Щодо стягнення судових витрат вказала, що КАС України передбачає стягнення витрат на правову допомогу адвоката, а позивачем не надано документів, які б підтверджували його витрати на правничу допомогу адвоката.

Представник відповідача зазначає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою, тому підстави для задоволення адміністративного позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАГ №104579 від 08.12.2020 року відсутні.

До відзиву долучено диск з відео файлами №20201208200711001859, 20201208200740001860, 20201208200747001861.

23.12.2020 року представником відповідача надано суду докази направлення відзиву з відеофайлом на адресу позивача.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання призначено на 18.12.2020 року.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 22.12.2020 року.

22.12.2020 року Павлюк А.О. діючи на підставі довіреності в інтересах відповідача подала відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.12.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою подання доказів направлення відзиву з додатками позивачу. Розгляд справи відкладено на 24.12.2020 року.

23.12.2020 року представником відповідача надано суду докази направлення відзиву з відеофайлом на адресу позивача.

У судовому засіданні позивач підтримав викладені у позовній заяві обставини, вважав їх достатніми та обґрунтованими. Відзив відповідача на позовну заяву вважав таким, що не відповідає дійсності. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому позовні вимоги не визнала в повному обсязі, підтримала викладені у відзиві обставини заперечень проти заявлених позивачем вимог. Росила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обставини встановлені судом.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

У постанові серії ЕАГ №104579 від 08.12.2020 року, що винесена відносно позивача, зазначено, що 08.12.2020 року у м. Херсоні по вул. Миру, 28 близько 12.00 год. громадянин ОСОБА_2 знаходився в приміщенні Приватбанку за адресою вул. Миру, 26, був без захисної маски в період карантину, що є порушенням постанови КМУ 641, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44 КУпАП. За результатами розгляду справи позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

З пояснень позивача викладених у позовній заяві вбачається, що позивач був у масці виготовленій із наноматеріалів хмари Азоту, котрої більше 70 відсотків у повітрі, оскільки не вказано в постанові КМУ №641 та в ст. 44-3 КУпАП, що таке маска та із яких саме матеріалів вона повинна бути виготовлена, форми, розмір щільність, та інше, немає чітких роз`яснень з цього приводу. Також не була проведена експертиза на наявність або відсутність такої маски із наноматеріалів на обличчі позивача у момент 12:10, 08.12.2020 року.

З наданих у судовому засіданні пояснень та поданого представником Департаменту патрульної поліції Павлюк А.О. відзиву на позовну заяву із матеріалами відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що Постанова КМУ №641 є чинною та такою, яка не перебувала у провадженні Конституційного Суду України, перебування у масці виготовленій з «наноматеріалів хмари азоту» є суб`єктивною думкою позивача з метою уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Із наданого для дослідження диску з відео файлами «20201208200711001859, 20201208200740001860, 20201208200747001861» вбачається, що інспектором патрульної поліції проведено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Щодо відеофіксації факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, вбачається, що позивач перебував у приміщенні відділення ПАТ КБ «Приватбанк» без видимих засобів індивідуального захисту.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2020 року у справі №766/8820/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.12.2020 року у справі №766/16889/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 255 грн.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її повноважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 44-3 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.1 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

З роз`яснень, які містяться на офіційному веб-порталі Кабінету Міністрів України за посиланням(https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-novih-obmezhuvalnih-zahodiv-na-periodkarantinu?fbclid=IwAR0MaAs07J67wADttNlSeDEhZ8jiLEj0Jlb3OriD55aEyjVyt0r6JvWmaU4) вбачається, що в розумінні Постанови №211 громадським місцем є частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під`їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше), що узгоджується з відповідним визначенням, наданим в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. №2899-IV та Наказі Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України».

Відповідно до п. 3.6 розділу 3 ДБН В.2.2-9:2018 громадські будинки і споруди це загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі).

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, передбачені частиною другою статті 44-3 Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диски з відео файлами «20201208200711001859, 20201208200740001860, 20201208200747001861», на яких зафіксовано перебування позивача у приміщенні відділення ПАТ КБ «Приватбанк» без видимих засобів індивідуального захисту.

Суд критично оцінює посилання позивача на перебування у масці виготовленій із наноматеріалів хмари Азоту, котрої більше 70 відсотків у повітрі та зауважує наступне.

Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

03.04.1948 року Україна у складі СРСР приєдналася до статуту Всесвітньої організації охорони здоров`я та набула членства у вказаній організації.

05.06.2020 року ВООЗ надала тимчасові рекомендації Використання масок в контексті COVID-19, та рекомендувала використання зокрема медичних та немедичних (тканинних) масок. Так, медичні маски повинні бути сертифіковані відповідно до міжнародних чи національних стандартів, що забезпечують передбачувані характеристики продукції при її використанні працівниками охорони здоров`я відповідно до ризику і типу виконуваних в лікувальному закладі процедур. Медичні маски мають прямокутну форму і складаються з трьох або чотирьох шарів. Кожен шар складається з тонких або дуже тонких волокон. Медичні маски є медичним виробом, відносяться до категорії СІЗ і підлягають сертифікації. Немедичні маски (тканинні) виготовляються з різних тканих і нетканих матеріалів, таких як поліпропілен. Немедичні маски можуть виготовлятися з різних видів тканини, мати кілька шарів і різну форму.

Отже, попри неврегульованість постановою КМ України №641 від 22.11.2020 року та іншими нормативно-правовими актами вимог до матеріалу, форми, розміру, щільності, та інше масок, беручи до уваги задекларовану ст. 3 Конституції України як найвищу соціальну цінність здоров`я та безпеку людини, наявність у держави позитивного обов`язку охороняти життя людини та громадянина, у т.ч. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, врахувавши рекомендації ВООЗ щодо вимог, яким повинні відповідати медичні та немедичні (тканинні) маски, суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо перебування у приміщенні банку у масці виготовленій із наноматеріалів хмари Азоту.

Судом також не встановлено невідповідність постанови КМУ №641 від 22.11.2020 року Конституції України та іншим Законам України.

Таким чином, за встановленого, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем правильно визначено фактичні обставини справи, надано вірну правову кваліфікацію діям позивача, стягнення накладено у передбаченому законом порядку та розмірі позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають,

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено у повному обсязі то і відсутні правові підстави для відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (РНОКПП 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 24.12.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах