Рішення № 9382654, 03.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2009 р.                                                   Справа № 12/2578

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Рубайло О.Ю., Шамрай Л.В. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства АТП «Транском»виробничого кооперативу «Фірма «Агробудпостач»до приватного підприємства «Експе-Транс Плюс»про стягнення 9348 грн.,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору-замовлення № 192 від 06.10.2008 року, 9348 грн. боргу та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представники позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідно ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Між сторонами по справі було укладено договір-замовлення № 192 від 06.10.2008 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за маршрутом Україна –Фінляндія, за змістом якого узгодили умови перевезення вантажу, в тому числі і суму оплати послуг перевезення, яка складає «1900 доларів США б/н по курсу НБУ на день замовлення (по оригіналах документів 10-14 банківських днів)». Крім того, сторони погодились, що факсимільні копії цієї угоди, як і інших документів, що її стосуються, мають юридичну силу нарівні з оригіналом.

За твердженнями позивача, на оплату послуг, наданих відповідно до договору, ним було направлено відповідачу копію міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 0095378, рахунок № 841 від 16.10.2008 року на загальну суму 9348 грн. та акт виконаних робіт № 841 від 16.10.2008 року в оригіналах, копії цих документів позивачем долучені до матеріалів справи у якості письмових доказів.

Вимога позивача вих. № 17 від 03.02.2009 року про сплату заборгованості у розмірі 9348 грн. відповідачем отримана, але не виконана.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші право чини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 ст. 181 Господарського кодексу (далі –ГК) України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоотримувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічні норми закріплені, відповідно, ст.ст. 909, 929 ЦК України.

Відповідно до ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі, його укладення підтверджується складенням перевізного документа.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст.ст. 4, 9 п. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, ратифікованою Україною згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»N 57-V від 1 серпня 2006 року, перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що сторонами було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні шляхом обміну факсограмами договору-замовлення № 192 від 06.10.2008 року.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов’язання за вищеназваним договором відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому, відповідно до обставин справи, умов договору та вимог законодавства, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Експе-Транс Плюс», м. Черкаси, вул. Гоголя, 222, р/р 2600824116 ЧФ АКІБ «Укрсіббанк»МФО 354455, код ЄДРПОУ 31782662 на користь дочірнього підприємства АТП «Транском»виробничого кооперативу «Фірма «Агробудпостач», Київська область, м. Буча, вул. Чкалова, буд. 2, р/р № 26009400830101, відділені КМБ АКБ УСБ, МФО 322012, ЄДРПОУ 30419277 –9348 грн. боргу, 338 грн. судових витрат.

Стягнути з дочірнього підприємства АТП «Транском»виробничого кооперативу «Фірма «Агробудпостач», Київська область, м. Буча, вул. Чкалова, буд. 2, р/р № 26009400830101, відділені КМБ АКБ УСБ, МФО 322012, ЄДРПОУ 30419277 - в доход державного бюджету України на р/р 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК –118 грн. недосплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов