Вирок № 93824645, 02.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа №607/10888/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з Заєць М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12020210000000192 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого електриком ПАП «Нива», раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора – Жука І.О., потерпілої – ОСОБА_2 , обвинуваченого – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Так, 17 квітня 2020 року близько 21 год. обвинувачений ОСОБА_1 , як водій, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_1 , з двома пасажирами в салоні, рухався вул.Бережанською м.Тернополя від вул.Тролейбусної в напрямку с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, де, під час руху, в порушення п.2.3. (б, д) ПДР України не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Так, в цей же час перед АЗС «УкрНафта», що по вул.Бережанській м.Тернополя, з метою повороту ліворуч та заїзду на вказану АЗС зупинився автомобіль «Мерседес Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який надавав перевагу в русі транспортним засобам, які рухались на зустріч. Надалі, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи рух керованого ним автомобіля, в порушення вимог п.п.12.1, 12.3 та 13.1 ПДР України, які зобов`язують водія обирати безпечну швидкість руху, дотримуватись безпечної дистанції та своєчасно реагувати на перешкоду для руху, допустив зіткнення із задньою правою частиною автомобіля «Мерседес Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв нерухомо, в результаті чого автомобіль «Фіат Скудо» різко змінив траєкторію руху праворуч, під час чого відкрилися водійські дверцята та із його салону випали обвинувачений та пасажир ОСОБА_2 .

Унаслідок випадіння потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження у виді: травми голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із переломом кісток склепіння черепа, лицевого черепа, що супроводжувалося розвитком пневмоцифалії над тім`яною частиною лівої півкулі головного мозку, забиття головного мозку легкого ступеня.

Порушення обвинуваченим ОСОБА_1 , як водієм, вимог п.п. 2.3. (б, д), 12.1, 12.3 та 13.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю за обставин, які наведені в обвинувальному акті та в судовому засіданні їх підтвердив, щиро розкаявся та пояснив, що 17 квітня 2020 року близько 21 год. він, як водій, керуючи автомобілем марки «Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул.Бережанській зі сторони вул.Тролейбусної м.Тернополя в напрямку с.Підгороднє Тернопільського району, де біля АЗС «УкрНафта», не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, унаслідок чого допустив зіткнення із задньою правою частиною автомобіля «Мерседес Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який з метою повороту ліворуч та заїзду на вказану АЗС зупинився та надавав перевагу в русі транспортним засобам, які рухались йому на зустріч, після чого, його, обвинуваченого, автомобіль різко змінив траєкторію руху праворуч, під час чого відкрилися водійські дверцята та він із пасажиром випали із салону вказаного автомобіля, та внаслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Про вчинене шкодує.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, об`єктивні обставини кримінального провадження, особу винуватого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття..

Водночас, суд враховує і думку потерпілої, яка в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому покарання, що не пов`язане з позбавленням волі, без позбавлення прав керування транспортними засобами, оскільки вказала, що ОСОБА_2 є її чоловіком, постійно був поруч, сприяв у всіх питаннях, що стосувались лікування наслідків ДТП, у момент якого у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити основне покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, і не вбачає підстав для необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд, враховуючи об`єктивні обставини кримінального провадження та сукупність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих його, позитивні дані про особу обвинуваченого, думку потерпілої, приходить до висновку, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 9 037 грн., який, зважаючи на його повне і беззаперечне визнання ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі, зважаючи також на положення ч.1 ст.1206 ЦК України, стягнувши з обвинуваченого 9 037 грн. на користь обласного бюджету за наступними реквізитами: обласний бюджет, одержувач ГУК у Тернопільській області МФО 989998, ідентифікаційний код 37977599, р/р UA268999980314000535000019001, призначення платежу «за відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 »

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме: автотехнічних №4/6-223/20 від 23 квітня 2020 року та №4/6-224/20 від 27 квітня 2020 року в сумі по 980, 7 грн. за кожну, транспортно-трасологічної №4/6-225/20 від 24 квітня 2020 року в сумі 1 634, 5 грн., вартість яких слід стягнути із ОСОБА_1 в користь держави з відповідними призначеннями платежів.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме автомобілі: марки «Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Мерседес Бенц Віто» д.н.з. НОМЕР_2 , які повернуті на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , слід залишити в розпорядженні останніх.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення з останнього витрат на лікування потерпілої від злочину на суму 9 037 грн. – задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 9 037 грн. на користь обласного бюджету за реквізитами одержувач ГУК у Тернопільській області МФО 989998, ідентифікаційний код 37977599, р/р UA268999980314000535000019001, призначення платежу «за відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 » витрат на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави з відповідними призначеннями платежів процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме: автотехнічних №4/6-223/20 від 23 квітня 2020 року та №4/6-224/20 від 27 квітня 2020 року в сумі по 980, 7 грн. за кожну, транспортно-трасологічної №4/6-225/20 від 24 квітня 2020 року в сумі 1 634, 5 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме автомобілі: марки «Фіат Скудо», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Мерседес Бенц Віто» д.н.з. НОМЕР_2 , які повернуті на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - залишити в розпорядженні останніх.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан