Ухвала суду № 93823552, 24.12.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3406/16-ц

У Х В А Л А

судового засідання

«24» грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Глинської Д.Б.

при секретарі Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

25 лютого 2020 року у канцелярію суду поступило клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у вищезгаданій цивільній справі.

Заслухавши думку відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтримали клопотання, представника позивача ОСОБА_3 , яка просила відмовити у задоволенні клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

22 жовтня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №1.380.2019.002788.

Ухвалою від 29 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі №466/3406/16-ц було відмовлено.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є основною засадою (принципом) цивільного судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене частиною 3 статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст.35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З урахуванням викладеного подання ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження у справі слід визнати зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.3 ст.44 ЦПК України зазначене клопотання слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.44, 258-260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. Б. Глинська