
465/3241/20
2/465/2583/20
РІШЕННЯ
Іменем України
24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Львівського комунального підприємства «Магістральне» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що мешканцям будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , надаються житлово-комунальні послуги. Відповідачам для здійснення оплати житлово-комунальних послуг був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Однак, відповідачі не в повному обсязі сплачують вартість отриманих комунальних послуг, внаслідок чого станом на день подачі позовної заяви виникла заборгованість у період з 01.07.2018 року по 01.05.2020 року за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6082,74 грн. та 2102,00 грн. сплаченого судового збору, яку просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно. Франківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ від 13.09.2019 у справі №465/4479/19 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ЛКП «Магістральне» суми заборгованості у розмірі 3070,98 грн. та 192,10 грн. судового збору. Однак, Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.11.2019 року у справі №465/2673/19, судовий наказ було скасовано за заявою відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 20.07.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судом встановлено, що відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки від 01.06.2020 року ОСОБА_2 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 прописана за зазначеною адресою.
Квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває на балансі та обслуговуванні ЛКП «Магістральне».
Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг з постачання утримання будинку та прибудинкової території від 28.05.2020 року вбачається, що заборгованість станом на 01.07.2018 року становить 6082,74 грн.
ЛКП «Магістральне» скеровувало ОСОБА_2 попередження про суму заборгованості за отримання житлово-комунальних послуг у розмірі 6082,74 грн.
Франківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ від 13.09.2019 у справі №465/4479/19 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ЛКП «Магістральне» суми заборгованості у розмірі 3070,98 грн. та 192,10 грн. судового збору.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.11.2019 року у справі №465/2673/19, судовий наказ було скасовано за заявою ОСОБА_1
ЛКП «Магістральне» подало у Франківський районний суд м. Львова позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, справа №465/324/20.
Як власники так і споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст.ст.156,162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України від 24червня 2004 року № 1875-IV), житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
У пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до статті 13Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630ЦК України та статей 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Як вбачається з вище наведеного, саме на споживача послуг покладається обов`язок доведення перед судом належними та допустимими доказами (актами-претензіями) того факту, що передбачені умовами договору послуги надавались не належної якості (не своєчасно, не в повному обсязі тощо) чи взагалі не надавалися.
В той же час, відповідачами не було подано до суду доказів, передбачених вище згаданою нормою закону, про невиконання чи неналежне виконання позивачем своїх обов`язків по утриманню житла та наданню житлово-комунальних послуг.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності.
Керуючись ч.3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Відповідно до ч. 2ст.89ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відтак, оскільки, представником ЛКП «Магістральне» надано докази на підтвердження надання вказаних послуг та їх обґрунтованості, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за житлово-комунальні послуги знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи, оскільки відповідач у встановленому законом порядку не відмовлялась від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від її оплати, відповідачем надано не було, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 2102,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 247, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України суд,-
п о с т а н о в и в:
позов Львівського комунального підприємства «Магістральне» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ЛКП «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32 «а») заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 6082 (шість тисяч вісімдесят дві) гривні 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ЛКП «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32 «а») 1051 (одну тисячу п`ятсот одну гривню) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ЛКП «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32 «а») 1051 (одну тисячу п`ятсот одну гривню) грн. судового збору.
Сторони:
Позивач: Львівське Комунальне підприємство «Магістральне» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 32 «а»; ЄДРПОУ: 20806797; МФО: 325796; р/р НОМЕР_2 );
Відповідач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт: НОМЕР_3 );
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Мартьянова С.М.
Судове рішення № 93823164, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 24.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/3241/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: