Рішення № 93823140, 24.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/4672/20

2-а/465/638/20

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

в с т а н о в и в :

позивач звернувся із позовом до УПП у Львівській області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26.07.2020 року щодо нього було винесено постанову серії ЕАМ №2878571, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн. Зі змісту вказаної постанови слідує, що 26.07.2020 року о 13:19 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz ML 63 д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 558км 200м у Львівській області, с. Солонка, рухався зі швидкістю 89 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000660. Своїми діями позивач порушив п.12.4 ПДР України. Із зазначеною постановою не погоджується. Вказує, що заявляв інспектору поліції клопотання про необхідність скористатись правовою допомогою та перенести розгляд справи на будь-який робочий день за місцезнаходженням УПП у Львівській області, однак у задоволенні такого було відмовлено. Працівник патрульної поліції зазначив, що розгляд справи відбуватиметься на місці вчинення правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності. Оскільки, його було зупинено біля заправної станції «WOG» за 1.2 км до знаку початку населеного пункту «Солонка». Даний факт підтверджується фотокопіями. Позивач також зазначає, що максимальна відстань лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000660 в умовах незадовільних природніх умов становить 61 м від транспортного засобу. Того дня була дощова погода, що підтверджується роздруківкою прогнозу погоди станом на 26.07.2020 року, відтак це могло вплинути на об`єктивність вимірювання. У постанові серії ЕАМ №2878571 не зазначена відстань із якої було ідентифіковано транспортний засіб. Разом з тим, інспектор поліції не надав належні докази вчинення адміністративного правопорушення, зображення на пристрої було нечитабельним, а номерних знаків видно не було. Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2878571 є безпідставною, протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник відповідача 02.11.2020 року подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки 26.07.2020 року о 13:19 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz ML 63 д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 558км 200м у Львівській області, с. Солонка, рухався зі швидкістю 89 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. Дана обставина була зафіксована лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000660. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Інспектор спостерігав та зафіксував порушення позивачем вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. З відзиву вбачається, що згідно з результатом вимірювання швидкості лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000660, позивач рухався зі швидкість 89 км/год. Даний прилад сертифікований. Згідно даних свідоцтва про перевірку регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17464 від 27 листопада 2019 року, здійснена перевірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000660. Дане свідоцтво дійсне до 27.11.2020. Отже, відповідач вважає дану постанову винесеною законно. Щодо клопотання про надання правової допомоги та перенесення розгляду справи на інший день, інспектор прийняв рішення не задовольняти дане клопотання та повідомив про можливість користування правовою допомогою в телефонному чи електронному режимі. Зазначається, що доданий позивачем до матеріалів справи принт-скрін з прогнозом погоди станом на 26.07.2020 року не стосується обставин справи. Оскільки, адміністративне правопорушення мало місце у Львівській області, с. Солонка, а принт-скрін відображає погоду у м. Львів. Враховуючи вище викладене з позовними вимогами не погоджуються та просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив від 03.11.2020 року. Зазначає, що відповідач у відзиві не спростовує факту порушення прав ОСОБА_1 , а саме реалізації права на правову допомогу. Крім того, відповідач не спростував того факту, що обставина викладені у постанові не відповідають дійсності. Оскільки, позивача було зупинено біля заправної станції «WOG» за 1.2 км до знаку початку населеного пункту «Солонка». Даний факт підтверджується фотокопіями місця зупинки та місця, де розташований знак. Номерний знак автомобіля на зображенні з пристрою поліцейського не дає змогу ідентифікувати транспортний засіб. Щодо погодних умов 26.07.2020 року, відповідач не надав доказів для спростування цього факту. Окрім того, позивач зазначає, що відзив, не сформований у системі «Електронний суд», надійшов до суду електронною поштою та підписаний електронним цифровим підписом не службової особи органу відповідача, тому відсутні підстави вважати, що документ оформлений відповідно до вимог законодавства України. Беручи до уваги вищенаведене, ОСОБА_1 стверджує, що не порушував правил дорожнього руху.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно постанови серії ЕАМ №2878571 від 26.07.2020 року, винесеної інспектором УПП у Львівській області Стадник І.Т., на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді 255 гривень штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Однак належних доказів щодо порушення правил дорожнього руху позивачем немає.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у статтями 247, 280 КУпАП.

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Зображення з пристрою, яким зафіксоване правопорушення, не дає змогу ідентифікувати номерний знак автомобіля.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому постанову серії ЕАМ №2878571 від 26.07.2020 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП слід скасувати.

Згідно до ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову серії ЕАМ №2878571 від 26.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 420 (чотириста двадцять гривень) грн. 40 коп.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053, м.Львів, вул. Перфецького,19; ЄДРПОУ:40108646).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.