Рішення № 9382232, 21.01.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2010 р. Справа № 8/228

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", юр.ад.: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; факт. ад.: 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова,1 павільйон №60

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", вул.Першотравнева,68, с.Максимівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39720

про стягнення 53564,56грн. суми боргу та 2000грн. адвокатських послуг

Суддя Плєханова Л.Б.

Представники:

від позивача: Мельниченко О.В., адвокат

від відповідача: Саваськова Т.В., дор. б/н від 21.12.05р.          

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №15-02-09П від 19.02.2009р. у розмірі 53564,56грн., в т.ч. 41990,40грн. - сума основного боргу, 1152,60грн. - пеня, 8398,08грн. - штраф, 335,92грн. - інфляційні нарахування, 1687,56грн. - 30% річних та 2000грн. адвокатські витрати.

Відповідач надав відзив на позов, у якому повідомив про сплату ним позивачу заборгованості у розмірі 3000грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок після подання позову.

Крім того, відповідач не погоджується з позовними вимогами про компенсацію послуг адвоката, вважаючи, що розмір цих послуг занадто великий.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ „Тридента Агро"(продавець) та ПСП "Колос" (покупець) 19 лютого 2009 року був укладений договір купівлі-продажу № 15 - 02 - 09П. Даний договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Відповідно до п.2.1 договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1. договору вказує, товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

Відповідно до даних пунктів договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаної в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 163 772,28грн., що підтверджується наступними документами:

- Видаткова накладна №РН- ПО0014 від 15.04.2009 року відповідно до довіреність сурової звітності ЯОЦ №209153 від 15 квітня 2009р.;

- Видаткова накладна №РН- ПО00092 від 10.04.2009 року відповідно до довіреність сурової звітності ЯОЦ №209148 від 10 квітня 2009р;

- Видаткова накладна №РН- ПО00037 від 01.04.2009 року відповідно до довіреність сурової звітності ЯОЦ № 209142 від 31 березня 2009р.

Пункт 5.1. даного договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в п. 2.1. даного договору.

Пунктом 5.3. даного договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином:

- 20 % від вартості товару оплачується покупцем до 10.03.2009 року;

- 80 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01. 09. 2009 року.           Позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

ПСП «Колос», в порядку п.6.1. договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ „ „Тридента Агро" провести оплату за товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 цього договору.

У свою чергу ПСП "Колос" лише частково оплатило поставлений товар, у розмірі 121 781 грн.

Отже, станом на момент подання позову, заборгованість ПСП "Колос" перед ТОВ „Тридента Агро" згідно договору купівлі-продажу № 15 - 02 - 09П від 19 лютого 2009 року становила 41990,40грн.

Після подання позову, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 3000грн., що підтверджено платіжним дорученням №131 від 13.11.2009р.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3000грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 року нарахування індексу інфляції здійснено за вересень 2009 року, а отже її розмір складає 335,92грн.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293, „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 8.6. Договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує 30% річних за користування коштами продавця від вартості неоплаченого товару.

Нарахування 30% річних за користування коштами продавця відповідно п.п. 5.3., 8.6. договору купівлі-продажу № 15 -02 - 09П від 19 лютого 2009 року 1 687,56грн.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сума нарахованих пені становить 1 152,60грн., сума нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару становить 8 398,08грн.

Стосовно нарахованої суми пені та штрафу, суд виходить з наступного.

          Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить. Цієї позиції дотримується і Вищий господарський суд України (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., п.48).

          Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 8398,08грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2000грн. за послуги адвоката.

Стаття 44 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі договору між юридичною чи фізичною особою та адвокатом чи адвокатським об"єднанням.

Так, позивачем на підставі договору 265/10/09 від 21 жовтня 2009 року про надання правової допомоги було сплачено за послуги адвоката Шевченку Олександру Яковичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3799 від 25.06.2009р.) 2000грн., що підтверджується платіжним дорученням №АК 1206 від 27.10.2009р.

Посилання відповідача на невідповідність вартості послуг позивача звичайним цінам суд знаходить необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.189, ч.1 ст.190 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін; вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Чинним законодавством України не передбачено будь-яких обмежень у застосуванні суб’єктами господарювання вільних цін на юридичні послуги. Застосування звичайних цін здійснюється для визначення бази оподаткування господарських операцій у випадках, визначених законодавством ( Закон України “Про податок на додану вартість” та Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Відповідно до п.1.20. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін; справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Механізм визначення звичайних цін окремо на юридичні послуги на ринку України законодавством не визначений.

В ході розгляду справи судом не встановлено будь-яких підстав вважати, що вартість послуг, наданих позивачем адвокату за договором на загальну суму 2000грн., не відповідає рівню справедливих ринкових цін, оскільки відсутні докази того, що іншому замовнику юридичні послуги позивача були б надані за іншою визначеною ціною.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 42166,28грн., в т.ч. 38990,40грн. - сума основного боргу, 1152,60грн. - пеня, 335,92грн. - інфляційні нарахування, 1687,56грн. - 30% річних та 2000грн. адвокатські витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43, п.1-1 ст.80, ст. ст.82-84 ГПК України, суд, -

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", (вул.Першотравнева,68, с.Максимівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39720, код ЄДРПОУ 03773300; п/р 26049000000587 в ПОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (юр.ад.: 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; факт. ад.: 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова,1 павільйон №60, п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк" у м.Києві, МФР 300528, код ЄДРПОУ 25591321) - 42166,28грн., в т.ч. 38990,40грн. - сума основного боргу, 1152,60грн. - пеня, 335,92грн. - інфляційні нарахування, 1687,56грн. - 30% річних; 2000грн. адвокатські витрати.; 421,66грн. суму держмита та 185,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя                                         Плеханова Л.Б.