Ухвала суду № 93821928, 23.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 944/2849/20

провадження 1-кп/462/523/20

У Х В А Л А

23 грудня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

суддів: Іванюк І.Д. та Колодяжного С.Ю.,

при секретарі судових засідань: Каралюс Т.Р.,

прокурора: Єсипчука С.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисників: Івасишин В.І., Рейзіна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд

в с т а н о в и в:

на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22020140000000020 від 26.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305 КК України.

Захисник Івасишин В.І. звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід буде достатнім та ефективним, оскільки ризики, на які вказує сторона обвинувачення, на даний момент, втратили свою актуальність.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки строк застосованого запобіжного заходу закінчується, із визначенням розміру застави у 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420400,00 гривень з покладенням на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор повідомив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, свою винуватість у вчиненні якого не визнає, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінились, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може не лише переховуватись від суду, а й матиме можливість впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а тому підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане захисником клопотання, просив таке задовольнити, у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Захисники обвинуваченого заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор не зазначив конкретних ризиків, а лише перерахував їх з Кримінального-процесуального кодексу, не зазначив можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а визначений розмір застави у вигляді 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непосильним, захисник Рейзін М.В. просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а у випадку, якщо суд дійде до висновку про тримання обвинуваченого під вартою, просив зменшити розмір застави до 200 тис. гривень.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Разом з тим, при вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, зокрема, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке може бути призначено обвинуваченому судом у разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання.

Крім цього, доводи, що наведені захисниками про обрання більш м`якого запобіжного заходу об`єктивно не спростовують встановлених ризиків.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом визначено розмір застави, а тому, суд приходить до переконання, що на даний час більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання ризиків, що існували на час обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, які існують на даний час.

Що стосується клопотання захисника Івасишина В.І. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю, суд прийшов до висновку, що таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці із визначенням застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави, на ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання захисника Івасишина В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 20 лютого 2021 року включно.

Заставу визначити в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420400,00 /чотириста двадцять тисяч чотириста/ гривень, яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Якщо обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить правила носіння електронного засобу контролю та інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом.

Головуючий суддя: Бориславський Ю.Л.