Рішення № 9382178, 29.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р. Справа № 17/78/10

Господарський суд Миколаївської області

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

від позивача Громова Л.А., довіреність № 8547/01 від 16.10.2007р.;

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/78/10

За позовом: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв,вул.Миколаївська,5а),

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1

про: стягнення коштів у розмірі 7462 грн. 51 коп.

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 7462 грн. 51 коп. за договором № 3106 від 01.07.2006 р.

За даним позовом ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02 квітня 2010 року порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 29 квітня 2010 р. представником позивача надано заяву за № 1865/юр від 28.04.2010 р., про те, що відповідачем у справі сплачено частину суми основного боргу у розмірі 2687 грн. 87 коп. та залишилася несплаченою сума основного боргу в розмірі 4377,53 грн.,134,62 грн. сума збитків від інфляції,33,51 грн.-3 % річних, 228,98 грн. - пені.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не зявився, позовні вимоги не оспорив, частково погасив заборгованість.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору…

Договір є обовязковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, розрахунки сум штрафних санкції,наданих позивачем,часткове погашення заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині залишку суми основного боргу, збитків від інфляції,пені та річних в повному обсязі.

Щодо частині суми основного боргу в розмірі 2687,87 грн., яку було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі, то суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після порушення провадження у справі, судові витрати слід віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст.49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2687,87 грн.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 4377,53 грн., 134,62 грн. - сума збитків від інфляції,33,51 грн.-3 % річних, 228,98 грн. - пені., державне мито у розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв,вул.Миколаївська, 5а, код 31319242)

Суддя