Ухвала суду № 93821488, 23.12.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/2314/20

2-а/441/62/2020

УХВАЛА

про залишення позову без руху

23.12.2020 року суддя Городоцького районного суду Львівської обл. Українець П.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУНП у Львівській обл., просить про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 81424.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ (далі – Закон).

За положеннями ст.ст. 1, 2 Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Водночас ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020р. при розгляді справи № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13.12.2016р. (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 Закону, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом, враховуючи характер спору, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Згідно вимог ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються в т.ч. докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позові, як доказ у справі, позивачем додано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАБ № 814274 від 22.11.2020р., тоді ж як позивачем закладено вимогу про скасування постанови серії БАБ № 81424, а у позові містяться покликання на постанову серії БАБ № 81424 від 22.01.2020 та РА № 563323.

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Із долученої до позову постанови серії БАБ № 814274 убачається, що така прийнята 22.11.2020р.

ОСОБА_2 скеровано позов до суду 15.12.2020р.

Отже, цей позов подано після закінчення строків, установлених законом.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 не подав.

За наведеного, позовну заяву слід залишити без руху для усунення вищеозначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 171 КАС України,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову - десять днів, з дня вручення ухвали.

У випадку якщо недоліки не будуть усунуті протягом вказаного вище часу, позовну заяву вважати такою, що не підлягає розгляду та повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя П.Ф. Українець