Рішення № 9382047, 27.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 15/10/10

За позовом: Очаківського міжрайонного прокурора Миколаївської області, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Леніна, 2-а, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22;

До відповідачів: 1) Очаківської районної державної адміністрації, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”, 57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 1, код 24057648.

про: скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Рева Ю.В. довіреність № 44/10-05-61/6-10 від 15.01.10р.

Від відповідача 1: представник не з‘явився.

Від відповідача 2: Одноор В.М. довіреність від 15.04.2010р.

Прокурор: Круш Т.О.

21.01.2010р. Очаківський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідачів: Очаківської районної державної адміністрації, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”, про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні, призначеному на 20.04.2010р. прокурор та позивач у справі позов підтримали, представники відповідачів позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.

Господарським судом оголошувалась перерва до 27.04.2010р.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2010р. Очаківський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся в господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідачів: Очаківської районної державної адміністрації, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”, про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Доводи прокурора та позивача полягають у тому, що розпорядження відповідача 2 у справі №114 від 11.04.2008р., №229 від 11.07.2008р. та №491 від 24.11.2008р. прийнято останнім з перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень, зокрема, п. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, внаслідок чого підлягають скасуванню, а договір оренди земельної ділянки від 20.01.2009р., укладений між відповідачами на підставі зазначених розпоряджень таким, що підлягає визнанню недійсним, враховуючи положення ст.ст. 92, 203, 215, 227 ЦК України.

Позиція відповідача 1 у справі, яким позов не визнано, ґрунтується на тому, що внаслідок укладення договору оренди від 20.01.2009р. будь-яких прав держави як суб’єкта права власності на землю не порушено, оскільки відповідно до ст.ст. 6, 118 Конституції України, ст. 170 ЦК України, обласні та районні державні адміністрації є органами державної виконавчої влади, через які у межах їх компетенції держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки. Відповідач вважає безпідставними посилання прокурора на ст. 227 ЦК України. Крім того, з посиланням на ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р., рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р., відповідач вважає неприпустимим визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.01.2009р., оскільки відповідач 1 сумлінно виконуючи свої обов’язки за договором не повинен нести будь-які негативні наслідки через порушення відповідачем 2 у справі, як органом влади, вимог закону.

Відповідач 2 вважає укладений між сторонами договір правомірним, при цьому він посилається на позитивний висновок державної землевпорядної організації та сумлінне виконання відповідачем 1 положень зазначеного договору.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як витікає з матеріалів справи, розпорядженням Очаківської райдержадміністрації від 11.04.2008 № 114 ТОВ «Порт Очаків»надано дозвіл на розробку: - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності загальною площею до ЗО га в оренду строком на 15 років для розширення існуючої території ТОВ «Порт Очаків»в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; - технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності загальною площею до 30 га в оренду строком на 15 років для розширення існуючої території ТОВ «Порт Очаків»в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Розпорядженням т.в.о. голови Очаківської райдержадміністрації від 11.07.2008 р. № 229 погоджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки ТОВ «Порт Очаків», розпорядженням №491 від 24.11.2008р. затверджено проект землеустрою, встановлено розмір орендної плати, рекомендовано ТОВ «Порт Очаків»в двотижневий термін з дня набрання чинності даним розпорядженням укласти з райдержадміністрацією договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства.

20.01.2009р. між відповідачами у справі укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1., 2 якого відповідач 2 надає на підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації №491 від 24.11.2008р., а відповідач 1 приймає в платне користування земельну ділянку для розширення існуючої території із земель іншого призначення державної власності не наданих у власність або користування в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

З п. 2 зазначеного договору витікає, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,0 га, з яких: під капітальною одноповерховою спорудою –0,0645 га; під спорудами –0,3161 га; під проїздами, проходами та площадками –7,948 га; під зеленими насадженнями –0,6395 га; інші землі – 21,0317га, в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідні до ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, відповідно до п. 3 зазначеної статті районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Як видно з листа відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Очаківському районі від 19.10.2009р. (а.с. 11), а також витягу з державного реєстру земель за №05-21/23 від 04.02.2009р. (а.с. 19), земельна ділянка площею 30 га, яку відведено ТОВ «Порт-Очаків»в тимчасове користування на умовах оренди, розташована в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та відноситься до категорії земель транспорту, зв’язку.

Згідно з п. 16 договору від 20.01.2009р., цільове призначення земельної ділянки –для морського транспорту.

З наведеного витікає, відсутність у відповідача 2 у справі належних повноважень щодо передання земельної ділянки відповідачеві 1 загальною площею 30,0 га в межах території Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, такими повноваженнями наділено позивача у справі.

Таким чином, оскаржуваними розпорядженнями порушено право держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації на розпорядження землею, яке в даному випадку полягає у прийнятті повноважним органом державної влади з дотриманням визначеного чинним законодавством порядку законного рішення стосовно передачі земельної ділянки в оренду.

Крім того, статтею 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналогічне положення закріплено в ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із п.1 ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як витікає з п. 2 договору оренди земельної ділянки від 20.01.2009р., відповідачеві 1 переданов оренду, зокрема, 21,0317 га інших земель, тобто земель, на яких не розташовано об’єктів нерухомості, та на які не розповсюджуються інші виключення, передбачені ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, що свідчить про порушення відповідачем 2 у справі норм чинного законодавства, яким встановлено принцип реалізації прав на землю виключно на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

          Відповідно до п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 30.11.2007 р. N 01-8/918, рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами.

          Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі (частина третя цієї статті).

          Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

          Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.

          Змістом статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу. Тобто волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

          При цьому частиною першою вказаної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Таким чином, волевиявлення відповідного органу як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.

Наведеним спростовуються доводи відповідачів у справі стосовно правомірності оскаржуваних розпоряджень та відсутності порушень прав та законних інтересів держави при їх прийнятті, а також при укладенні договору оренди земельної ділянки від 20.01.2009р.

Стосовно посилань відповідача 1 у відзиві на необхідність застосування при вирішенні спору рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р., господарським судом зазначається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р., на яку посилається відповідач 2, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, пунктом 2 зазначеної норми встановлено, що попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

З наведеної норми витікає правомірність посилань прокурора та позивача у справі на зазначені вище норми Земельного кодексу України, якими власне встановлено механізм контролю за користуванням майном, зокрема, землею, який полягає у визначенні та розмежуванні повноважень державних органів, які діють від імені держави у відносинах розпорядження земельними ділянками.

Крім того, враховуючи, що предметом спору в даній справі є визнання недійсними розпоряджень та договору, які не відповідають закону, господарським судом не приймається рішення щодо позбавлення відповідача 2 у справі правомірно набутого ним майна, на підставі встановлених обставин відповідач 2 не позбавлений права на укладення договору оренди із дотриманням вимог чинного законодавства України, підстав застосування в даному спорі рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р., на який посилається відповідача 2 у справі, господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з наведеного вище, господарський суд вважає доведеними ті обставини, які покладено прокурором в основу позовної заяви про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого остання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними розпорядження Очаківської районної державної адміністрації №114 від 11.04.2008р., №229 від 11.07.2008р. та №491 від 24.11.2008р.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.01.2009р., укладений між) Очаківською районною державною адміністрацією, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531, та Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 1, код 24057648.

Стягнути з Очаківської районної державної адміністрації, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 42,50 грн. держмита.

Стягнути з Очаківської районної державної адміністрації, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7-а, код 04056531, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31211259700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 1, код 24057648, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 42,50 грн. держмита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Очаків”57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 1, код 24057648, в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р 31211259700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя