Ухвала суду № 93818443, 23.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7771/20

Провадження № 1-кс/646/2726/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Феленко Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Курченко К.В.,

прокурора Красилі І.І.,

слідчого Жукова В.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Литвиненка В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Жукова В.О. у кримінальному провадженні № 12020220060001884 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дебальцеве Донецької області, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає у АДРЕСА_2 , раніше судимого: 29.11.2017 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року слідчий СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Жуков В.О. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 Красилею І.І.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, маючи не зняту та непогашену судимість на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, перебуваючи на умовно-достроковому терміні, вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин:

Так, 21.12.2020, приблизно о 23 годині вечора, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи умисно, повторно, з метою наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, слідуючи по АДРЕСА_2 , з метою підшукування домоволодіння, з території якого можна здійснити крадіжку, побачив будинок АДРЕСА_3 , у якому на дворі не було господарів, не горіло світло, не було собаки, яке огороджене шиферним парканом. Це спонукало ОСОБА_1 незаконно проникнути на територію даного домоволодіння та вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій заздалегідь виниклий злочинний умисел ОСОБА_1 діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, переліз через шиферний паркан, та пройшов у двір, таким чином незаконно проник на територію приватного домоволодіння, що належить раніше незнайомому йому ОСОБА_2 .

Знаходячись на території даного домоволодіння, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_1 розбив вікно, яке веде до однієї із кімнат домоволодіння та через нього незаконно проник до будинку. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_1 , побачив майно, належне потерпілому ОСОБА_2 , яким вирішив заволодіти, а саме - телевізор ТМ «Toshiba 14CJ1RB», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №19 від 22.12.2020 - 350 грн, телевізор ТМ «DAEWOO DMQ-2195TXT», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19 від 22.12.2020 - 500 грн, пилосос ТМ «ВИТЯЗЬ-М», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №19 від 22.12.2020 - 350 грн, швейну машинку ТМ «ЗТНГЕР». вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №19 від 22.12.2020 - 400 грн. Вищевказане майно, ОСОБА_1 по черзі спускав із вікна на вулицю, щоб в подальшому винести за територію двору.

Після чого ОСОБА_1 , побачивши присутність сторонньої особи поблизу, виліз через вікно будинку, з метою доведення вказаного злочинного умислу до кінця, намагався покинути місце вчинення злочину, але був зупинений сусідом потерпілого ОСОБА_2 , таким чином не довів свої злочинні дії до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло.

Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12020220060001884 від 22.12.2020.

22.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої 22.12.2020 ОСОБА_1 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні підозру у вчиненні кримінального правопорушення визнав, обставини викладені у повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не оспорював, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що ОСОБА_1 не збирався ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на потерпілого та свідків, майно потерпілому фактично повернуто.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській областіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2020 за № 12020220060001884 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220060001884 ОСОБА_1 22.12.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

22.12.2020 о 01:45 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України (закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло) підтверджується: протоколом огляду від 22.12.2020; показаннями потерпілого ОСОБА_2 від 22.12.2020; показаннями свідка ОСОБА_3 від 22.12.2020; висновком судово-товарознавчої експертизи № 19 від 22.12.2020.

Слідчий суддя також вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий: 29.11.2017 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково на невідбутий строк.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Дебальцеве Донецької області, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодружений, раніше судимий та притягується до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 , раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення маючи непогашену судимість, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 лютого 2021 року включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 42 040 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити, що процесуальна позиція підозрюваного щодо повідомленої підозри не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки особі має бути гарантовано право на захист, передбачене в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. ст. 7, 20 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Жукова В.О. у кримінальному провадженні № 12020220060001884 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дебальцеве Донецької області, який проживає у АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 19 лютого 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 42 040 грн (сорок дві тисячі сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 646/7771/20, провадження № 1-кс/646/2726/2020) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Жукова В.О. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, до 19 лютого 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24 грудня 2020 року.

Слідчий суддя: Ю.А. Феленко