Вирок № 93817746, 15.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/416/20

Справа № 643/9071/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді –Майстренко О.М. , при секретарі –Постульга О.Г., прокурора –Гєворгян А.А. , з участю обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника -Пасмурової І.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015220470000476 від 30.01.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 19.04.1996 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.З ст. 141 КК України до позбавлення волі на строк З роки, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 2 роки; 08.10.1996 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.З ст. 140, ст. 42, ст. 43, ч.З ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк З роки дз застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 26.02.2001 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.І ст. 196-1 КК України до виправних робіт на строк 8 місяців із заробітної плати 20%, 10.06.2003 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.З ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком З роки; 19.04.2011 року Київським районним судом м. Харкова за ч.І ст. 358, ч.З ст. 358, ч.І ст. 309, ч.2 ст. 263, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 06.09.2011 року Київським районним судом м. Харкова за ч.З ст. 185, ч.З ст. 15, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 06.06.2014 року за постановою Харківського районного суду Харківської області згідно Закону України «Про амністію», 24.02.2015 року Київським районним судом м. Харкова за ч.З ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком З роки, 14.04.2015 року Шевченківським районним судом Харківської області за ст. 395, ч.4 ст. 70 КК України до 2 місяців арешту, 17.05.2016 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. З ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучі раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності громадян, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, діючи повторно, 28.01.2015 року близько 02.00 год., знаходячись за адресою: м.Харків, вул.Дружби Народів 238, діючи за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими в ході досудового розслідування, та які ОСОБА_1 є малознайомими особами на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в приміщення, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та бажаючи діяти саме таким чином, побачили отвір у вигляді оглядового вікна, яке знаходилось у плиті підвального приміщення вищезазначеного багатоповерхового будинку. В цей час малознайомий на ім`я ОСОБА_2 запропонував підійти ближче, та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, втрьох підійшли до оглядового вікна, заглянули всередину вказаного підвального приміщення, за допомогою ліхтарика освітили приміщення та побачили кабелі лінії зв`язку, які можна таємно викрасти та розпорядитись за власним розсудом. Так ОСОБА_2 , в силу фізичних властивостей, шляхом вільного доступу, проник до підвального приміщення зазначеного багатоповерхового будинку, тобто заліз у підвальне вікно, після чого, знаходячись деякий час в середині ОСОБА_2 , через оглядовий отвір почав передавати ОСОБА_1 та малознайомому на ім`я ОСОБА_3 таємно викрадений кабель електрозв`язку марки ТППепЗ 100x2x0,5 довжиною 27 метрів, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 42 від 02.02.2015 - 44,367 грн. за кожний метр. Після чого, вказаний відрізок кабелю ОСОБА_1 та малознайомий на ім`я ОСОБА_3 скрутили в кільце на вулиці біля вищевказаного будинку та вдвох понесли до попередньо спільно домовленого з ОСОБА_4 місця зустрічі по вул.Родниковій в м.Харкові.

Таким чином, ОСОБА_1 та невідомі особи на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вчинили усі дії, які вважали необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, однак не довели свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від їх волі, так як при спробі покинути ОСОБА_1 та особою ОСОБА_3 місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, їх дії були помічені та зупинені співробітниками охорони «Охорона і технології» гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які за адресою м.Харків, вул.Родникова зупинили їх та привели до буд. 232-Б по вул.Дружби Народів в м.Харкові, до приїзду співробітників міліції. Таким чином ОСОБА_1 та невідомий на ім`я ОСОБА_3 вчинили закінчений замах на таємне викрадення майна, поєднане з проникненням в приміщення, що належить ПАТ «Укртелеком» загальною вартістю згідно судово-товарознавчої експерти за № 42 від 02.02.2015 р. - 1197 грн. 91 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення , за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 , ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав свідчення, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 , ч.3 ст.185 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення , за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення та данні про його особистість.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив корисливе кримінальне правопорушення , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває .

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ,не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, ставлення його до скоєного, те що будучи судимою за вчинення корисливих умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, знов вчинив корисливий злочин , не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, та вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні остаточного покарання суд враховує, що ОСОБА_1 був засуджений 17 травня 2016 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Так, судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст.337 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Представником потерпілого заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на відшкодування матеріального збитку у загальній сумі 6465,28 грн. Заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати с моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід суд не обирає, оскільки останній не був обраний обвинуваченому в ході досудового розслідування.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді З (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим , призначеним вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 17.05.2016 року, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16.06.2016 року - з часу фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальну шкоду в розмірі 6465 грн. 28 грн.

Речові докази :

- кабель електрозв`язку марки ТПП епЗ 100x2x0,5 довжиною 27 метрів, переданий в зберігання по охоронній розписці представнику ПАТ "Укртелеком" –вважати повернутий ПАТ "Укртелеком".

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Майстренко О.М.