Рішення № 93817037, 24.12.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2049/20

24.12.2020

2 /328/733/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого: Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Мацинської О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 45510,86 грн.за кредитним договором № б/н від 09.07.2012 року та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом в заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів» додані до позовної заяви. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Відповідача, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) AT КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, зазначеній у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, також надано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 39000 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

AT КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач протягом тривалого часу порушує зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором, станом на 26.08.2020 у відповідача перед банком виникла заборгованість у розмірі 45510,86 грн. Зазначена заборгованість до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 06.10.2020 позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 24.12.2020 позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з витягом із статуту позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»; довідкою з ЄДРПОУ та банківською ліцензією підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовим розглядом встановлено, що 09.07.2012 між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК) та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, позичальник погодився, що підписана ним заява та Умови та правила і Тарифи, правила користування, основні умови обслуговування і кредитування, що розташовані в рекламному буклеті складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів укладення між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів банку, які в сукупності із заявою позичальника свідчили б про укладення між сторонами договору про надання банківських послуг та його умов.

Відповідно до наданої позивачем довідки про надання ОСОБА_1 кредитних карток до договору б/н, відповідачу були надані наступні кредитні картки: номер НОМЕР_1 , яка відкрита 06.08.2015, із терміном дії до 08/19.

Відповідно до наданої позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 29.01.2019 був встановлений кредитний ліміт – 39000 грн.; 31.12.2019 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна, CONTRACT» «Універсальна, GOLD» проте, в анкеті-заяві відсутні будь-які відомості на підтвердження згоди відповідача з будь-яким з цих тарифів.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 626, 628, 638, 640, 1066, 1071 ЦК України, договір повинен містити реквізити кредитного договору, однак ні анкета-заява б/н від 09.07.2012р., ні «Умови та правила надання банківських послуг», витяг яких надано до суду, ні розрахунок заборгованості не містять та не передбачають реквізитів договору, у тому числі кредитного. Ні розрахунок заборгованості, ні заява б/н від 09.07.2012р. не містять Умов, Правил та Тарифів, про які зазначає позивач.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 09.07.2012 станом на 26.08.2020 становить 45510,86грн, яка складається з наступного: 38233,12 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн – заборгованість за поточним тілом кредиту, 38233,12 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 7277,74 грн – заборгованість за простроченими відсотками; 00,00грн – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 00,00 грн – нарахована пеня; 0,00 грн – нараховано комісії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У заяві ОСОБА_1 від 09.07.2012 року процентна ставка не зазначена, згода останньої щодо встановлення процентної ставки також відсутня.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім простроченого тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складову його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів з обслуговування кредитних карт…»

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Наданий позивачем витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна, CONTRACT» «Універсальна, GOLD», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Так Банк, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, є наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту (частиною тіла кредиту, не повернутого в строк), яка є складовою тіла кредиту (фактично отриманої суми кредитних коштів) в розмірі 38233,12 гривень, яка склалася станом на 26.08.2020.

В той же час, з огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 38233,12 гривень, що узгоджується з правовими висновками, викладеними в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №14-131цс19 від 03 липня 2019 року.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про огляд веб-сайту АТ КБ «Приватбанк» за посиланням «https://privatbank.ua/terms «Архів договорів», більше, сторінка №5, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.06.2016р.)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 1069-1090 повного договору», суд приймає до уваги вищенаведене, а також те, що наявність Умов та правил надання банківських послуг на веб-сайті позивача не є спірним та відповідачем не заперечується.

Разом з тим, наявність Умов та правил надання банківських послуг на веб-сайті позивача у поточний час, зокрема, архівних версій договору за наведеною позивачем редакцією, не є доказом обізнаності відповідача про зміст цих умов на час підписання анкети-заяви 09.07.2012, отже, огляд веб-сайту АТ КБ «Приватбанк» судом в порядку ч.7 ст.85 ЦПК України не може призвести до встановлення обставин (фактів), якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та які мають значення для вирішення справи, у розумінні ст.ст.76,81 ЦПК України, тому в задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити за безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача підлягає судовий збір пропорційно частці задоволених вимог, що складає 1765,86 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.07.2012 року станом на 26.08.2020 р. у розмірі 38233,12 грн (тридцять вісім тисяч двісті тридцять три грн 12 коп), яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1765,86 грн (одну тисячу сімсот шістдесят п`ять грн 86 коп).

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 7277, 74 грн – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 24 грудня 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Сторони у справі:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 .

Суддя: