Вирок № 93816807, 22.12.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.12.2020

Справа № 937/9032/19

Провадження №1-кп/937/459/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«22» грудня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019080140002192 від 07.08.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нексікан Сусуманського району Магаданської області, Російська Федерація, громадянина України, має середню освіту, який працює охоронцем ОК «Лілія», розлученого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,

за участі:

прокурора – Довгань М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

07.08.2019 приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись на території Обслуговуючого кооперативу «Лілія» (далі-ОК «Лілія»), який розташований у с. Удачне Мелітопольського району Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел, направлений на знищення чужого майна, шляхом підпалу, знаходячись в приміщенні сторожового будинку № 1 в ОК «Лілія», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді знищення чужого майна та бажаючи їх настання, умисно з метою подальшого підпалу, наявною у нього при собі в пляшці – легкозаймистою речовиною (бензином) облив поверхні оточуючих речей побуту та дерев`яну підлогу приміщення сторожового будинку № 1 в ОК «Лілія», після чого за допомогою сірників підпалив вказану речовину, внаслідок чого виникла пожежа, після чого ОСОБА_1 залишив приміщення вказаного будинку.

В результаті вищевказаних умисних злочинних дій ОСОБА_1 , шляхом підпалу було знищено сторожовий будинок АДРЕСА_3 , вартістю 43994 гривень, чим спричинено майнову шкоду ОК «Лілія».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, визнав повністю та пояснив наступне.

Так, коли на посаду голови ОК «Лілія» призначили ОСОБА_2 , вона почала привласнювати будиночки, в тому числі й ту, в якій проживав обвинувачений, працюючи охоронцем ОК «Лілія». Так між ними почалася непорозуміння і 07.08.2019 в ході скандалу з нею ОСОБА_1 взяв літр бензину та облив речі, які знаходились в коридорі сторожки. А оскільки в коридорі стояло ще 10 літрів бензину, то все вибухнуло після того, як він усе підпалив. Йому хотілося довести ОСОБА_2 , що вона не права, оскільки сторожовий будинок належить кооперативу і він там працював і мешкав. Наразі кається у скоєному.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Представник потерпілого Обслуговуючого кооперативу «Лілія» в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заяви з проханням слухати кримінальне провадження за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе за відсутності представника потерпілого Обслуговуючого кооперативу «Лілія» з`ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за відсутності представника.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч.2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 є особою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, що судом визнається обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 67 КК України, – є знаходження у стані алкогольного сп`яніння при вчиненні злочину.

Враховуючи вищезазначене, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи промову прокурора в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому з випробуванням, суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідкою Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 1256,08 гривень, отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 2 /два/ роки іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштованого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення експертизи наркотичних засобів в кримінальному провадженні №12019080140002192 на користь держави (рахунок №UA498999980000031112115008009, одержувач - УК у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя, Шевч.24060300, код банку - 899998, код ЄДРПОУ - 38025367, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)):

- в сумі 1256 /одна тисяча двісті п`ятдесят шість/ гривень 08 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення експертизи № 6-342 від 20.09.2019.

Речові докази:

-диск з відеозйомкою до протоколу ОСП, який відповідно до постанови слідчого від 20.09.2019 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- фрагмент текстильного матеріалу з ознаками термічного впливу, який упаковано у спец пакет №3065760, який відповідно до постанови слідчого від 20.09.2019 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та згідно квитанції №1368-294 передано до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Ю.В. Ковальова