Ухвала суду № 93815675, 24.12.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6227/20

Провадження № 1-кп/303/840/20

УХВАЛА

24 грудня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Котубей І.І.,

суддів Гейруш В.Б., Маргитич О.І.,

з участю секретаря Дорош У.О.,

прокурора Лазаренко В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Бедринець М.Ю., Буташ А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070040000309 від 07.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 27, ч.2 ст.15 – п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст.15 – п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 27, ч.2 ст.15 – п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст.15 – п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Клопотання мотивоване тим, що до обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 28.12.2020 року, а до обвинуваченого ОСОБА_2 також обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 07.01.2021 року. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене, ризики, які служили підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, у справі ще не допитані свідки, на яких останні можуть вплинути та можуть ухилятися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти задоволення даного клопотання та показав, що в іншому кримінальному провадженні, яке розглядається судом відносно нього і про яке вказує прокурор, відносно нього відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Попередньо обраний захід у виді домашнього арешту він не порушував, виконував всі покладені на нього обов`язки. Прокурором не надано жодного доказу, які б обґрунтовували необхідність тримання його під вартою, і доказів його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, він сам зацікавлений у розгляді вказаного кримінального провадження в найкоротший строк, оскільки є невинним. Твердження прокурора про те, що він непрацює, не відповідають дійсності, на даний час він являється приватним підприємцем, сплачує податки. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 в нього народилася дитина. В зв`язку з цим просить в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Буташ А.І. заперечила проти задоволення даного клопотання. Пояснила, що ризики, на які вказує прокурор, вже враховувалися при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, а наявність іншого кримінального провадження відносно нього в суді не може бути підставою для продовження тримання під вартою. ОСОБА_2 від суду не переховувався, перебуваючи під домашнім арештом з`являвся в судові засідання, виконував всі обов`язки. Суспільний резонанс та публікації в ЗМІ не є підставою для тримання особи під вартою за відсутності ризиків, передбачених КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечив проти задоволення клопотання та показав, що у справі немає жодних доказів причетності його до вчинення злочину. В мережі Інтернет є відео, на якому чітко видно, що особа, яка здійснювала постріли, за зростом нижча від нього, тобто стріляв не він. Крім того, в прокурора є відеозаписи, які підтверджують факт перебування його в іншому місці в момент вчинення злочину. Йому взагалі незрозуміло, чому його пов`язують з обвинуваченим ОСОБА_2 , нічого спільного в них немає. Він раніше працював в батька обвинуваченого ОСОБА_2 , а не в самого обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Бедринець М.Ю. заперечила проти задоволення даного клопотання. Пояснила, що на утриманні в обвинуваченого перебуває двоє дітей, він має постійне місце роботи. Ризики, на які вказує прокурор, є надуманими, їх немає, прокурором на підтвердження таких ризиків не надано жодного доказу.

В зв`язку з чим, просила повністю відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, раніше подавав до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання та судових засідань без його участі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд констатує наступне.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 28.12.2020 року, а обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 07.01.2021 року. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

На даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Суд враховує тяжкість покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що загрожує в разі визнання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними в інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.

Крім того, суд вважає, що не втратив актуальності ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду. Даний ризик залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочинів, які інкримінується обвинуваченим, та суворості покарання, що загрожує їм у разі визнання їх винними, а тому, на думку колегії суддів, є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачені можуть переховуватися від суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжних заходів відносно обвинувачених з тримання під вартою на більш м`який, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, на даний час повністю своєї актуальності не втратили.

Крім того, суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить підвищену суспільну небезпеку. Тому, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Застосований до обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, у зв`язку з чим з плином часу інтереси слідства не втратили актуальності.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останніх переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинувачених під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередніх ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою по 21 лютого 2021 року включно. До того ж такий строк перебування обвинувачених під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченим, суд застосовує таке обмеження їх права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Враховуючи, що на даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому строк їх тримання під вартою доцільно продовжити на два місяці – по 21 лютого 2021 року включно.

Керуючись ст.331, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Мукачево Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , строком на 60 діб – по 21 лютого 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Мукачево Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 , строком на 60 діб – по 21 лютого 2021 року включно.

Судовий розгляд кримінального провадження відкласти на 11 год. 30 хв. 15 січня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий І.І.Котубей

Судді В.Б.Гейруш

О.І.Маргитич